24 березня 2026 року
м. Київ
справа №420/14331/25
адміністративне провадження № К/990/10544/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини (далі - в/ч) НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889";
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_2 щодо відмови здійснити ОСОБА_1 здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889" (далі - Постанова №161);
- зобов'язання в/ч НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої п.2 Постанови №161;
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_2 щодо відмови ОСОБА_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159);
- зобов'язання в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку №159.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування грошової допомоги для оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018 роки ОСОБА_1 без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та провести виплату з урахуванням виплачених сум. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати, а військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889", з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
09 березня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» в/ч НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є стягнення грошової допомоги для оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889".
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником касаційної скарги не зазначено.
Отже, у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності -засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко М.В. Білак
А.В. Жук