про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 724/4307/25
25 березня 2026 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Слободонюк М.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 09 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
відповідно до рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 09 лютого 2026 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
1) Щодо надання доказів сплати судового збору.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 4 цього Закону, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 визначений у розмірі 3328 грн.
Як встановлено судом, даний спір стосується оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, судом враховано, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016, та зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду становить 998,40 грн., тобто 150% від (0,2 х 3328 грн).
Проте доказів сплати судового збору у відповідній сумі за подання апеляційної скарги всупереч вимогам ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом не надано.
Отже, зазначений недолік може бути усунутий апелянтом, зокрема, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами:
ОДЕРЖУВАЧ: ГУК у Вінницькій області/м. Вінниця 22030101
Код ЄДРПОУ: 37979858
Банк: Казначейство України (ел.адм.подат.)
Рахунок: UA728999980313171206081002856
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
2) Щодо обов'язку апелянта зареєструвати Електронний кабінет.
Частиною шостою статті 18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, а також інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, зобов'язані в обов'язковому порядку реєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в зазначеній системі в добровільному порядку.
Таким чином відповідач, як державний орган, має обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) та зазначити про це в апеляційній скарзі, як того вимагає положення п. 3 ч. 2 ст. 296 КАС України.
Судом встановлено, що апеляційна скарга подана ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами поштового зв'язку.
Водночас доказів, які б підтверджували наявність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суду не надано.
Разом із тим в апеляційній скарзі апелянт з цього приводу зазначає, що з метою ідентифікації в системі ЄСІТС, 14.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 в ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» згенеровано кваліфікований електронний підпис. Однак, при проведенні відповідачем реєстрації кабінету юридичної особи веб-сайтом Адміністратора ЄСІТС встановлено, що згідно даних відомчого обліку Міністерства оборони України за ідентифікаційним кодом 09562389 зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за цим самим ідентифікаційним кодом зареєстровано іншу юридичну особу - « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Наведені обставини, з позиції апелянта, вказують на неможливість реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.
Оцінюючи викладені апелянтом доводи, суд зазначає, що зміни про обов'язковість реєстрації державним органом свого електронного кабінету в ЄСІТС, які були внесені в частині шостій статті 18 КАС України набрали чинності з наступного дня за днем опублікування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи" від 19 жовтня 2023 року №3424-IX, тобто 04 листопада 2023 року.
Таким чином, з 04 листопада 2023 року у відповідача як суб'єкта владних повноважень виник обов'язок здійснити реєстрацію електронного кабінету в системі ЄСІТС.
При цьому покликання відповідача щодо неможливості вчинення відповідних реєстраційних дій з огляду на наявність у системі ЄСІТС суб'єкта владних повноважень з аналогічним ідентифікаційним кодом апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки наведена обставина не звільняє відповідача від імперативного обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету в системі ЄСІТС.
Суд враховує, що положення процесуального закону не містять виключень чи будь-яких інших обставин або ж причин, за наявності яких суб'єкти владних повноважень після 04.11.2023 могли бути звільненні від виконання обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.
Тим більше, як зазначено апелянтом у своїй апеляційній скарзі, про вказані обставини та труднощі з реєстрацією електронного кабінету йому було відомо ще у 2024 році, а тому останній мав достатньо часу щоб усунути відповідну проблему та виконати вимоги частини шостої статті 18 КАС України на момент подання цієї апеляційної скарги.
Згідно з ч.2 ст.296 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.169 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відтак, апелянту з метою усунення цього недоліку апеляційної скарги необхідно надати суду докази реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
3) Щодо надання доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Водночас, апелянтом до апеляційної скарги не додано жодних доказів, які б підтверджували дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
З огляду на викладене, встановити момент отримання апелянтом повного тексту судового рішення та, відповідно, перевірити дотримання строку на апеляційне оскарження не вбачається можливим.
Отже, зазначений недолік апеляційної скарги може бути усунутий шляхом подання належних та допустимих доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (зокрема, поштових повідомлень про вручення, тощо), за наявності.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто така апеляційна скарга залишається без руху із встановленням заявнику достатнього строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії відповідної ухвали.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 09 лютого 2026 року залишити без руху.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути недоліки апеляційної скарги у спосіб:
- надання оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 998,40 грн;
- надання доказів реєстрації відповідачем (апелянтом) електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами;
- надання доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в установлений судом строк, її буде повернуто скаржнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Слободонюк М.В.