Справа № 240/22006/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
25 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
У листопаді 2024 року Іноземне підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" звернулося до суду з адміністративним позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митного оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007312 від 14.08.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000102/2 від 14.08.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано до митниці митну декларацію для митного оформлення імпорту товарів. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару за ціною договору разом з митною декларацією декларант надав необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. При цьому, жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей відповідач не надав.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15 серпня 2022 року між позивачем та Koopman International B.V. (Нідерланди) укладено зовнішньоекономічний контракт №62/22 та додаткову угоду №1 до контракту №62/22 від 15.08.2022 про поставку товарів для дому на загальну суму 700 000,00 EUR.
Сторонами була підписана Специфікації №19 від 23.07.2024 р. на суму 15 773,72 Євро.
Сторонами зазначеного Контракту заздалегідь обумовлено його максимальну загальну суму 700 000 Євро та умови поставки - FCA (Emmeloord, Нідерланди).
На виконання вимог зазначеного Контракту Позивачем 30.07.2024 р. здійснено 100% передплату, вартості Специфікації №19 в сумі 15 773,72 EUR, що підтверджується платіжним дорученням №86790428 від 30.07.2024.
У серпні 2024 року до позивача надійшов вантаж замовленої партії товару, а саме скло та вироби із скла, туалетні речі, вироби для оздоблення житла або аналогічних цілей, посуд столовий.
З метою декларування вказаного товару позивач подав до Житомирської митниці Державної митної служби митну декларацію N24U101020028977U2 від 14.08.2024 на товари:
Товар №1. Скло та вироби із скла, туалетні речі, вироби для оздоблення житла або аналогічних цілей, посуд столовий (крім посудин для пиття) або кухонний, крім виробленого із склокераміки механічного виготовлення:
- Арт. CD4000060 банка для зберігання харчових продуктів з кришкою 400 мл - 912 шт.
- Арт. CD4000070 банка для зберігання харчових продуктів з кришкою 700 мл -12000 шт.
- Арт. CD 400080 банка для зберігання харчових продуктів з кришкою 1000 мл - 1200 шт;
- Арт. CD400090 банка для зберігання харчових продуктів з кришкою 900 мл - 900 шт.
- Арт. CD400100 банка для зберігання харчових продуктів з кришкою 1500 мл - 900 шт.
- Арт. 695000080 банка для зберігання 50 мл - 3024 шт.
- Арт. CY4652440 заварник для кави - 48 шт.
- Арт. 170452160 набір сільниця та перечниця у підставці 130*65*130мм - 456 наборів.
Виробник: Koopman International B.V., Китай, Торговельна марка: Koopman.
Товар №2. Препарати для ароматизації або дезодорування повітря приміщень в асортименті:
- Арт. 462100810 аромадифузор 100 мл -2 шт.
Виробник: Koopman International B.V., Китай, Торговельна марка: Koopman.
Товар №3. Інші речі домашнього вжитку, з пластмас:
- Арт. 101001260 контейнер для льоду на 4 кульки - 3шт.
- Арт. 101002570 поличка для ванної кімнати кутова - 48 шт.
- Арт. 101002580 поличка для ванної кімнати навістна 12*11*19 - 48 шт.
Виробник: Koopman International B.V., Китай, Торговельна марка: Koopman.
Товар №4. Білизна постільна, столова, туалетна або кухонна із синтетичних або штучних волокон:
- Арт. ААЕ440420 скатертина 250*145см біла - 24 шт.
- Арт. ААЕ440440 скатертина 250*145см сіра - 24 шт.
- Арт. CY2601560 скатертина Linen - 30 шт.
- Арт. CY2702670 скатертина Damast 180*130cm - 24шт.
- Арт. С80652710 шторка для душу 180*180см - 36 шт.
Виробник: Koopman International B.V., Китай, Торговельна марка: Koopman.
Товар №5. Білизна постільна, столова, туалетна або кухонна із синтетичних або штучних волокон:
- Арт. А35824090 ранер на стіл 40*150см - 24 шт.
Виробник: Koopman International B.V., Індія, Торговельна марка: Koopman.
Товар №6. Білизна столова, туалетна або кухонна з бавовни:
- Арт. А35841010 ранер на стіл 220*35см - 24 шт.
- Арт. А35841530 ранер на стіл 220*35см - 24 шт.
Виробник: Koopman International B.V., Індія, Торговельна марка: Koopman.
Товар №7. Інші готові текстильні вироби:
- Арт. 101001720 короб для зберігання 30*30см - 24 шт.
- Арт. 101001730 короб для зберігання 31*28*16см - 24 шт.
- Арт. 101001750 короб для зберігання 44*33*22см - 24 шт.
Виробник: Koopman International B.V., Китай, Торговельна марка: Koopman.
Товар №8. Машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном:
- Арт. 109100120 диспенсер для рідкого мила сенсорний - 12 шт.
Виробник: Koopman International B.V., Китай, Торговельна марка: Koopman.
Товар №9. Вироби столові, кухонні або інші побутові вироби з чорних металів:
- Арт. 170417829 кошик для фруктів - 120 шт.
Виробник: Koopman International B.V., Китай, Торговельна марка: Koopman.
Товар №10. Кошикові, плетені та інші вироби, виготовлені безпосередньо за формою з матеріалів для плетіння:
- Арт. BD2000220 корзина плетена кругла 29 *29*6см - 24 шт.
- Арт. BD2000240 корзина плетена квадратна 29*29*6см - 24 шт.
- Арт. BD2000320 корзина плетена кругла з ручками - 20 шт.
Виробник: Koopman International B.V., Бангладеш, Торговельна марка: Koopman.
Товар №11. Кошикові вироби та плетені вироби, виготовлені з рослинних матеріалів, з ротангу:
- Арт. D25000020 ранер на стіл 35*200см - 24 шт.
Виробник: Koopman International B.V., Індія, Торговельна марка: Koopman.
Товар №12. Посуд та прибори столові або кухонні, з кераміки, крім фарфорових:
- Арт. Q01000020 миска для супу 600мл в асорт. - 48 шт.
- Арт. Q01000030 чашка Смайлик 310мл - 96 шт.
- Арт. Q01000030 чашка Смайлик 310мл - 72 шт.
- Арт. Q01000040 миска 500мл - 96 шт.
- Арт. Q01000050 набір чашок Джунглі 3шт. - 40 наборів.
- Арт. Q93000010 набір чашок 4 шт. 270мл - 32 наборів.
- Арт. Q01000060 набір чашок Собаки 3 шт. - 40 наборів.
- Арт. Q75102660 чашка 350 мл. - 72 шт.
- Арт. Q75600210 набір чашок 2 шт. - 48 наборів.
- Арт. Q75910040 набір чашок 2 шт. 150 мл. - 48 наборів.
- Арт. Q75910040 набір чашок 4 шт. 300 мл - 32 наборів.
- Арт. Q97000460 чашка 350 мл. - 96 шт.
- Арт. Q75600320 чашка 380 мл. - 72 шт.
Виробник: Koopman International B.V., Китай, Торговельна марка: Koopman.
Товар №13. Посуд та прибори столові або кухонні, з фарфору:
- Арт. Q75102750 чашка 350мл - 72 шт.
- Арт. Q75600270 чашка 220 мл - 96 шт.
- Арт. Q756000630 чашка 350мл - 72 шт.
- Арт. 795800050 менажниця - 24 шт.
- Арт. 795800000 менажниця - 48 шт.
Виробник: Koopman International B.V., Китай, Торговельна марка: Koopman.
Товар №14. Вироби з пластмаси для транспортування та пакування товарів; з пластмаси: пляшки, вмістом не більш як 2 л:
- Арт. 997100370 пляшка для води 650мл в асорт. - 60шт.
Виробник: Koopman International B.V., Китай, Торговельна марка: Koopman.
Заявлена митна вартість товару №12 визначена за основним методом на рівні 46842,4 грн (Графа 45) ( Розрахунок: гр.42 (899,76 EUR) * гр.23 (курс 45,1957) + 6177,1203 грн (транспортні витрати на доставку цього товару).
Разом з митною декларацією подавалися такі документи:
- Комерційний інвойс №2710800 від 06.08.2024;
- Комерційний інвойс №2710801 від 06.08.2024;
- Комерційний інвойс №2710802 від 06.08.2024;
- 0730* CMR 78077 від 06.08.2024;
- 0730* CMR 78078 від 06.08.2024;
- 0861* Сертифікат походження №S202287456 від 06.08.2024;
- Довідка про вартість перевезення від експедитора позивача від 12.08.2024;
- 3001* Платіжна інструкція №86790428 від 30.07.2024;
- 3004* Рахунок на оплату всіх експедиторських послуг №409 від 12.08.2024;
- 3007* Заява на організацію перевезення 1/32/2024 від 01.08.2024;
- 4103* Специфікація №19 від 23.07.2024 до Контракту 62/22 від 15.08.2022;
- 4104* Контракт 62/22 від 15.08.22 про поставку Товарів побутового призначення;
- договір транспортного експедирування №1-1/24 від 24.04.24;
- 9000* Комерційна пропозиція від Koopman International BV від 21.06.2024;
- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання Товарів;
- 9610* експортна декларація від 06.08.2024.
Відповідач направив повідомлення декларанту про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості Товару №12 від 13.02.2024 та додатково витребувано:
1) виписку з бухгалтерської документації (в т.ч. для підтвердження витрат на транспортування);
2) прайс-лист виробника товару; 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 4) копію митної декларації країни відправлення.
У повідомленні від 14.08.2024 вказано про неможливість використання копії митної декларації країни відправлення через відсутності перекладу, в довідці транспортних витрат не вказано, що в суму 71816,80 грн внесена винагорода експедитора.
В ході митного оформлення сторонами була проведена консультація, внаслідок якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару до товару № 12.
14.08.2024 Житомирською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/001102/2 та сформовано картку відмови №UA101020/2024/007312.
Позивач, не погоджуючись із таким рішенням і карткою, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно зі ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно із ч.6 та 7 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Положеннями ч.2 та 3 ст.57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).
За приписами ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст.53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені ч.2 ст.53 МК України, є обов'язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо правомірності винесення оскаржуваних рішень, колегія суддів зважає на наступне.
Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією №24UA101020028977U2 відповідач дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, що обраний позивачем.
Також митним органом було вказано, що надані документи містять розбіжності.
Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості зазначено:
- відповідно до відомостей графи 44 митної декларації № 24UA101020028977U2 зазначено договір-контракт про перевезення за № 1-1/24 від 24.04.2024 року, який має позначку «d» - не надався митному органу і знаходиться у декларанта. Разом з тим, даний документ у розпорядженні митницi відсутній та може містити відомості, які впливають на правильність заявлених числових значень митної вартості товару. Довідка про транспортні витрати б/н від 12.08.2024 року, що відображає перелік фактично наданих послуг замовнику, свідчить про те, що в суму 71816,8 грн винагорода експедитора (плата експедитору) не включена. За правилами ч.10 ст.58 Митного кодексу України винагорода експедитора, як частина фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару до митного кордону України, повинна включатися до митної вартості оцінюваних товарів. Таким чином, у поданих декларантом документах, що підтверджують витрати на транспортування відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових мита: вартості товарів, а також подані документи містять розбіжності щодо включення та/або не включення в суму витрат 71816,8 грн винагороди експедитора.
- відомості, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, викладені у додатково наданому документі «контейнерна карта» не використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у зв'язку із не наданням митному органу перекладу на українську мову даного документа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем одночасно із митною декларацією було надано відповідачу:
- Комерційний інвойс №2710800 від 06.08.2024;
- Комерційний інвойс №2710801 від 06.08.2024;
- Комерційний інвойс №2710802 від 06.08.2024;
- 0730* CMR 78077 від 06.08.2024;
- 0730* CMR 78078 від 06.08.2024;
- 0861* Сертифікат походження №S202287456 від 06.08.2024;
- Довідка про вартість перевезення від експедитора позивача від 12.08.2024;
- 3001* Платіжна інструкція №86790428 від 30.07.2024;
- 3004* Рахунок на оплату всіх експедиторських послуг №409 від 12.08.2024;
- 3007* Заява на організацію перевезення 1/32/2024 від 01.08.2024;
- 4103* Специфікація №19 від 23.07.2024 до Контракту 62/22 від 15.08.2022;
- 4104* Контракт 62/22 від 15.08.22 про поставку Товарів побутового призначення;
- договір транспортного експедирування №1-1/24 від 24.04.24;
- 9000* Комерційна пропозиція від Koopman International BV від 21.06.2024;
- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання Товарів;
- 9610* експортна декларація від 06.08.2024.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Зокрема, договірна ціна поставленої партії чітко вказана в специфікації №19 до контракту №62/22 від 15.08.2022 визначено артикули товару, опис кількість та ціну. Загальна вартість товару становить 15773,72 євро.
Вказану в специфікації №19 суму за вантаж позивачем було сплачено відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №86790428 від 30.07.2024. Сума платіжної операції склала 15773,72 євро.
24.04.2024 між позивачем (клієнт) та ТОВ «Спарк Логістикс Україна» (експедитор) укладено договір №1-1/24 транспортного експедирування, відповідно до якого експедитор зобов'язується за рахунок клієнта перевезти/організувати перевезення вантажів в обсязі, в термін, в пункт призначення та на умовах, визначених Договором, а клієнт зобов'язується сплатити на користь експедитора встановлену договором плату.
Заявка на організацію перевезення №1/32/2024 від 01.08.2024 підтверджує факт замовлення позивачем в експедитора ТОВ «Спарк Логістикс Україна» транспортних послуг для вантажу за маршрутом Emmeloord (Нідерланди) - Житомир (Україна).
Відповідно до довідки про транспортні витрати від 12.08.2024 ТОВ «Спарк Логістикс Україна» повідомила, що вартість перевезення вантажу автомобілем держ. № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по маршруту Emmeloord (Нідерланди) - Житомир (Україна):
- Emmeloord (Нідерланди) - м/п Ягодин складає - 43987,79 грн, в т.ч. навантажувально-розвантажувальні роботи 300,00 грн;
- м/п Ягодин - Житомир (Україна) складає 18851,91 грн;
- транспортно-експедиційні послуги з місцем їх поставки за межами України - 6283,97 грн, в т.ч. ПДВ 20% 1047,33 грн;
- транспортно-експедиційні послуги з місцем їх поставки на митній території України - 2693,13 грн, в т.ч. ПДВ 448,85 грн.
Загальна вартість послуги по Emmeloord (Нідерланди) - Житомир (Україна) складає 71816,80 грн.
Таким чином, з довідки про транспортні витрати від 12.08.2024 слідує, що експедиторські послуги включені в транспортні витрати.
Рахунок на оплату №409 від 12.08.2024 також містить відомості про проведення оплати за транспортно-експедиційні послуги.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду по справі №804/16553/14 (провадження № К/9901/5149/18) визначено, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про те, що подані документи містять розбіжності щодо включення та/або не включення в суму витрат 71816,8 грн винагороди експедитора, оскільки з довідки про транспортні витрати від 12.08.2024, видана ТОВ «Спарк Логістикс Україна» слідує, що в транспортні витрати включено оплату за транспортно-експедиційні послуги.
Крім того, факт відсутності розбіжностей та достатності даних для визнання митної вартості у документах позивача підтверджується самим спірним рішенням, оскільки відповідач за аналогічного пакету документів та відомостей визнав суперечливими відомості щодо Товару №12, тобто для Товару №1, №2, №3 №4,№5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №13, №14 вистачило наданих аналогічних документів для застосування основного методу визначення митної вартості.
Відтак ці ж самі документи слід вважати достатніми і для підтвердження числових значень складових митної вартості товару №12.
Колегія суддів зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19).
Водночас, посилання відповідача на неподання позивачем додатково витребуваних від нього документів суд не приймає, оскільки ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських), за відсутності належного (об'єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом за відсутності цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості товарів.
Така сама правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 809/872/17.
Окрім наведеного вище, на протиправність рішення про коригування митної вартості ввезеного товару вказує також і наступне.
У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що коригування митної вартості було здійснено на підставі цінової інформації, наявної в митного органу. Так, за основу було взято МД № 23UA110050000917U0 від 27.05.2024 Посуд столовий з кераміки:- Чашка керамічна 380 мл, арт. US-E4041- 15024 шт. Виробник: Union Source Co., LTD, Китай. Країна виробництва: CN на рівні 3,86 доларів США за кілограм.
У свою чергу, саме лише посилання на митну декларацію, на підставі якої коригується митна вартість товару, не є достатнім для того, щоб вважати прийняте рішення обґрунтованим. Таке твердження ґрунтується на тому, що товари можуть мати суттєві відмінності різних показників та характеристик, що прямопропорційно впливає на ціноутворення даного товару.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.
Так, відповідач в обґрунтування прийнятих ним рішень вказує на ввезення аналогічного товару, утім, розрахунок митної вартості у вказаних випадках та у межах спірних правовідносин не може бути тотожним.
Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі №814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15).
Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.
Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.
За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Суд зауважує, що декларація № 23UA110050000917U0 від 27.05.2024 не може вважатися об'єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.
У спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення всіх товарів документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами 1 та 2 статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.
Колегія суддів вважає, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Враховуючи, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000102/2 від 14.08.2024 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до частини 9, 10 статті 264 МК України, митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Частиною дванадцятою статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов'язки.
Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007312 від 14.08.2024 складена на підставі рішення про коригування митної вартості №UA101020/2024/000102/2 від 14.08.2024, протиправність якого встановлена судом, тому така картка також підлягає скасуванню як протиправна.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 6 статті 137 КАС України, розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
Положеннями частини 7 статті 137 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною першою статті 138 КАС України розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 07.11.2024 №258, позивачу було надано послуги ТОВ " Глобал Лінго Груп" з перекладу з англійської та нідерландської мов на українську мову, сума наданих послуг склала 3850,00 грн. Їх сплата підтверджується платіжною інструкцією №328429 від 08.11.2024.
Матеріали справи містять перекладені документи на українську мову з іноземних мов.
Отже, наявні в матеріалах справи копії акта приймання-передачі наданих послуг, платіжної інструкції та перекладені документи (які є доказами у цій справі) підтверджують понесені позивачем витрати на оплату послуг перекладача, які пов'язані з розглядом даної судової справи.
Крім того, враховуючи відсутність спеціальних знань щодо вартості перекладу з нідерландської та англійської мов, суд позбавлений можливості самостійно оцінити співмірність розміру витрат на оплату робіт (послуг) перекладача із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
Переклад документів, замовлений позивачем, здійснено для належного розгляду справи і з метою доведення своєї позиції стороною, понесені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи. Відтак, суд вважає за необхідне покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на переклад документів у розмірі 3850,00 грн відповідно до статті 138 КАС України, як витрати на вчинення інших процесуальних дій або підготовку справи до розгляду.
Також, відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторона, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2422,40 грн та судові витрати, пов'язані із оплатою послуг перекладача у розмірі 3850,00 грн.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.