Справа № 295/13361/25
Головуючий у 1-й інстанції: Дубовік О.М.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
24 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,
позивача: ОСОБА_1
свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №190 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, прийняту 15.05.2025 року стосовно ФОП ОСОБА_1 , та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору та витрат на отримання професійної правової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у квітні 2025 року позивач, як ФОП, отримала розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4194 від 05.04.2025 року щодо здійснення оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за переліком, які перебувають та зобов'язані перебувати на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також забезпечення їх прибуття 29.04.2025 року о 09 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 (каб.22, 27); надання інформації щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які ухиляються від виконання військового обов'язку до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На виконання розпорядження ОСОБА_1 здійснила оповіщення ОСОБА_4 , який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Так, станом на день прибуття за розпорядженням ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в медичній установі, у зв'язку з чим листок непрацездатності відносно останнього був направлений позивачем відповідачу. У подальшому, 15.05.2025 ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 прийнята постанова № 190 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Зазначену постанову ОСОБА_1 рахує незаконною та вважає, що вона не відображає дійсних обставин справи, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складання і підлягає скасуванню.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні позивач підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було видане розпорядження № 4194 з метою взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, оформлення військово-облікових документів, щодо здійснення оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за переліком, які перебувають та зобов'язані перебувати на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також забезпечення їх прибуття 29.04.2025 року о 09 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 (каб. 3) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; про результати виконання розпорядження проінформувати до 28.04.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 ; надання інформації щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які ухиляються від виконання військового обов'язку до ІНФОРМАЦІЯ_3 (зворот. а.с.11).
На підставі вказаного розпорядження, ФОП ОСОБА_1 видала наказ від 18.04.2025 про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП, яким вона здійснила оповіщення ОСОБА_4 , який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ; контроль за виконанням наказу залишає за собою (а.с. 12).
ОСОБА_4 із вказаним наказом ознайомлений, про що розписався у ньому (а.с. 12).
Згідно інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров'я (медичний висновок №ЕВМ6-КН47-5СВХ від 29.04.2025 та №111-4КРК-Х35К-2В7В від 02.05.2025) період непрацездатності особи, стосовно якої виданий медичний висновок про тимчасову непрацездатність становить з 29.04.2025 по 02.05.2025 та з 05.05.2025 по 06.05.2025 (зворот. а.с. 12-13).
Згідно витягу із системи «Резерв+», ОСОБА_4 вчасно оновив військово облікові дані та має інвалідність 3 групи внаслідок загального захворювання до 21.07.2026 року (зворот. а.с. 13).
Згідно витягу з системи «Оберіг», наданого ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 має відстрочку від мобілізації з 24.07.2025 по 02.02.2026 року на підставі п.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 71).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ФОП ОСОБА_1 , 05.04.2025 на адресу ФОП ОСОБА_1 , надано розпорядження від 05.04.2025 року № 4194 щодо здійснення оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за переліком, які перебувають та зобов'язані перебувати на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також забезпечення їх прибуття « 29» квітня 2025 року о 09:00 год за адресою АДРЕСА_1 (каб. №22, 27); поінформування виконання зазначеного розпорядження; надання інформації щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які ухиляються від виконання військового обов'язку до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На дане розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_6 отримано копію листка непрацездатності військовозобов'язаного, щодо якого необхідно було провести оповіщення, згідно якого вбачається його не виконання в повному обсязі, без дотримання вимог винного законодавства (п.47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів). Як вбачається з отриманих документів, керівником (ФОП) не проведено належним чином оповіщення осіб зайнятих дистанційною, надомною роботою, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні; не у повному обсязі проведено вручення призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; не забезпечено здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; не надано інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які ухиляються від виконання військового обов'язку (а.с. 65-66).
Згідно пояснень, наданих офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_2 та офіцером відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_5 , 14.05.2025 у їх присутності офіцером мобілізаційного відділення молодшим лейтенантом ОСОБА_6 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ФОП ОСОБА_1 ; після складання протоколу останню було ознайомлено з таким, так само як і датою, місцем та часом розгляду справи про адміністративне правопорушення; від підпису вказаного протоколу ОСОБА_1 відмовилась (а.с. 63-64).
15 травня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 прийнята постанова № 190 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 34000,00 гривень (а.с. 10-11).
Вказана постанова була направлена позивачу засобами поштового зв'язку відповідачем, однак поштове відправлення було повернуте із відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою» (а.с.61, 68).
На підставі вказаної постанови було відкрите виконавче провадження №79146493 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 68000,0 гривень (постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.09.2025) та у межах вказаного виконавчого провадження накладено арешт на кошти боржника (постанова про арешт коштів боржника від 19.09.2025) (а.с. 8-9).
Не погодившись із постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач оскаржила її до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а відтак відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статті 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно до ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив наступні висновки:
«………закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення…….».
Під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції встановлено, що про розгляд справи 15.05.2025 позивача повідомлено лише 14.05.2026 - тобто за одну добу до розгляду, що не відповідає вимогам статті 277-2 КУпАП щодо вручення повістки не пізніш як за три доби до дня розгляду справи. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без участі позивача.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого при цьому не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а дійшов наступного висновку:
«………факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу….».
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанову №190 у справі про адміністративне правопорушення винесену 15.05.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 відносно ФОП ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП слід визнати протиправною та скасувати.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів пункту 3 частини другої статті 19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку статті 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню саме з процедурних підстав.
Крім того, скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.11.2021 №185/8460/16-а, від 25.05.2022 № 465/5145/16-а.
Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Частиною шостою статті 139 КАС України встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на матеріали справи, задоволення вимог позову та апеляційної скарги, належить змінити розподіл судових витрат, стягнувши на користь позивача сплачений судовий збір: за подання адміністративного позову у розмірі 484,50 грн., відповідно до квитанції від 22.09.2025, за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 727,00 грн., відповідно до квитанції від 22.09.2025, за подання апеляційної скарги в розмірі 726,70 грн. згідно з квитанцією від 23.02.2026.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про стягнення на користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в розмірі 1938,20 грн.
В силу частин 2 та 3 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених правових норм, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на отримання професійної правничої допомоги у сумі 20 000 грн.
Колегія суддів зазначає, що суду не надано, а в матеріалах справи відсутні, докази понесення позивачем даних витрат, тому колегія суддів відмовляє у їх стягненні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2026 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №190 у справі про адміністративне правопорушення винесену 15.05.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 відносно ФОП ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ФОП ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 для повторного розгляду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1938 (одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім) грн. 20 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.