Справа № 640/30495/21
24 березня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Воловик С.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлової Л.В., Аліменка В.О., Безименної Н.В. від участі у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії заступника начальника Центрального міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління-у Міністерства юстиції (м. Київ) Сувала Михайла Степановича щодо неналежного здійснення перевірки законності виконавчого провадження №62937896 у період з 05.08.2021 року по 18.08.2021 року;
- визнати протиправними дії заступника начальника Центрального міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сувала Михайла Степановича щодо виготовлення постанови від 18 серпня 2021 року № 35 про результати перевірки законності виконавчого провадження без дотримання вимог частини четвертої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 4 розділу IX Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 5 серпня 2016 року № 2432/5;
- визнати протиправною постанову від 18 серпня 2021 року № 35 про результати перевірки законності виконавчого провадження,, винесену заступником начальника Центрального міжрегіонального управління - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління (м. Київ) Сувалом М. С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін.
У подальшому, на виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано до Харківського окружного адміністративного суду 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, у тому числі справа № 640/30495/21.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року в адміністративній справі № 640/30495/21, а справу № 640/30495/21 направити для розгляду до іншого суду за встановленою частиною третьою статті 27, частиною першою статті 381-1 КАС України та абзацом сьомим пункту 2 розділу II Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 року№ 2825-IX (у редакції Закону України № 3863-IX від 16.07.2024 року) підсудністю.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2026 року для розгляду справи № 640/30495/21 визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач Бєлова Л.В., судді Аліменко В.О., Безименна Н.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
19 березня 2026 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлової Л.В., Аліменка В.О., Безименної Н.В. від участі у розгляді справи № 640/30495/21.
Ухвалою суду від 23 березня 2026 колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого: Бєлової Л.В., суддів: Безименної Н.В., Карпушової О.В., визнала необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлової Л.В. та Безименної Н.В.; матеріали справи №640/30495/21 передано для визначення судді у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України, з метою вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу колегії, що розглядає справу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 заява передана на розгляд судді-доповідачу Воловику С.В.
На думку заявника, призначення суддями Бєловою Л.В., Аліменко В.О. та Безименною Н.В. цієї категорії справи до розгляду у порядку письмового провадження без виклику сторін не узгоджується з нормами ч. 7 ст. 287 КАС України, які визначають обов'язковий розгляд такої справи з повідомленням учасників справи.
Заявник стверджує, що колегія суддів позбавила учасників справи № 640/30495/21 права брати участь у судових засіданнях (п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України) та права на відкритий розгляд справи.
Отже, на думку заявника, існує певна упередженість вказаних суддів щодо розгляду його апеляційної скарги, у зв'язку з чим просить задовольнити заяву про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі Бєлової Л.В., Аліменка В.О., Безименної Н.В. від розгляду справи №640/30495/21.
Як було встановлено колегією суддів під час розгляду заяви про відвід в ухвалі від 23 березня 2026 року, у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Аліменко В.О., на підставі службової записки судді Бєлової Л.В., керівником апарату суду винесено вмотивоване розпорядження № 2846 від 23 березня 2026 року про здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 23 березня 2026 у справі № 640/30495/21 визначено наступний склад колегії суддів: суддя-доповідач Бєлова Л.В., судді Безименна Н.В., Карпушова О.В.
Отже, оскільки за наслідками повторного автоматизованого розподілу справи між суддями суддя Аліменко В.О. виключений зі складу колегії суддів для розгляду справи №640/30495/21, то доцільність розгляду заяви ОСОБА_1 в частині відводу судді Аліменко В.О. - відсутня, а розгляду по суті підлягає заява в частині відводу судді Бєловій Л.В. та судді Безименній Н.В.
Перевіривши матеріали справи та доводи ОСОБА_1 , викладені в заяві про відвід, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення цієї заяви, з огляду на наступне.
Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суддею встановлено, що згадана вище заява про відвід мотивована тим, що на думку заявника, призначення суддями Бєловою Л.В., Аліменко В.О. та Безименною Н.В. цієї категорії справи до розгляду у порядку письмового провадження без виклику сторін не узгоджується з нормами ч. 7 ст. 287 КАС України, які визначають розгляд такої справи з повідомленням учасників справи.
Заявник стверджує, що колегія суддів позбавила учасників справи № 640/30495/21 права брати участь у судових засіданнях (п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України) та права на відкритий розгляд справи, що свідчить про певну неупередженість вказаних суддів щодо розгляду його апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої - другої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Положеннями частини третьої статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас, частина четверта статті 36 КАС України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), рішення від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності».
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.
Як зазначалося, в якості підстав для відводу, заявник посилається на те, що колегія суддів, призначивши цю категорію справи до розгляду у порядку письмового провадження без виклику сторін, діяла всупереч вимогам ч. 7 ст. 287 КАС України та позбавила учасників судового розгляду права брати участь у судових засіданнях (п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України) та права на відкритий розгляд справи, що свідчить про певну неупередженість вказаних суддів щодо розгляду його апеляційної скарги.
Адміністративне судочинство здійснюється на засадах (принципах) змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 КАСУ).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина перша статті 9 КАСУ).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Суд наголошує, що наведені у заяві про відвід доводи не можуть бути свідченням існування об'єктивних обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів Бєлової Л.В. та Безименної Н.В., з огляду на те, що, в силу вимог частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про відвід не містить конкретних вказівок на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь суддів Бєлової Л.В. та Безименної Н.В. у розгляді цієї справи, відповідно до статей 36, 37 КАС України.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів Бєлової Л.В. та Безименної Н.В. у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів в їх неупередженості, зі змісту доводів заяви про відвід не вбачається.
Наявності інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 КАС України, для відводу судді заявником не надано.
Враховуючи наведені обставини справи та відсутність обґрунтувань заявника про відвід підставами, передбаченими КАС України, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлової Л.В. та Безименної Н.В. задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40, 242, 311, 321, 325, 328 КАС України, суддя -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлової Людмили Василівни та Безименної Наталії Вікторівни - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Воловик