ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4965/26
провадження № 2/753/8033/26
25 березня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 8367455 від 15.06.2025 у розмірі 25 119 грн 25 коп., з яких: 6 500 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 5 619 грн 25 коп. - заборгованість за процентами, 13 000 грн 00 коп. - неустойка, а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтований тим, що 15.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 8367455, за умовами якого відповідачу було надано 6 500 грн. У подальшому право вимоги за цим договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу.
Ухвалою суду від 10.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подала відзив, у якому не заперечувала факту укладення кредитного договору та отримання кредиту у сумі 6 500 грн, однак не погодилася із розміром заборгованості, порядком її розрахунку, нарахуванням процентів та неустойки. У відзиві зазначено, що відповідачем 14.07.2025 сплачено 1 491 грн 75 коп., що, на її думку, відповідало умовам договору для застосування зниженої процентної ставки 0,19 % на день протягом перших 30 днів, тоді як позивач у розрахунку нарахував проценти виходячи зі ставки 0,95 % з першого дня користування кредитом. Також відповідач заперечила проти стягнення неустойки, посилаючись на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Після відкриття провадження позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій відмовився від стягнення неустойки та просив стягнути 12 119 грн 25 коп., що складається з 6 500 грн основного боргу та 5 619 грн 25 коп. процентів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем був укладений договір кредиту № 8367455 від 15.06.2025 в електронній формі. Відповідач факту укладення договору не заперечує, що прямо зазначено у відзиві.
Також матеріалами справи підтверджується надання відповідачу кредитних коштів у сумі 6 500 грн, а також перехід права вимоги до позивача на підставі договору факторингу та реєстру прав вимог.
Відповідно до ч.1 ст 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим суд зазначає, що обов'язок доведення розміру заборгованості покладається на позивача. Наданий позивачем розрахунок має бути чітким, зрозумілим, арифметично узгодженим та таким, що дозволяє перевірити правомірність кожної складової заявлених вимог.
Із відзиву вбачається, що відповідач 14.07.2025 здійснила платіж у розмірі 1 491 грн 75 коп. та обґрунтовано послалася на умови договору щодо застосування зниженої процентної ставки 0,19 % на день за умови внесення саме такої суми у визначений строк . При цьому відповідач зазначила, що позивачем у розрахунку відсутнє відображення застосування зниженої ставки, натомість проценти з першого дня нараховані виходячи із 0,95 % на день .
Суд бере до уваги, що позивачем не надано належного та зрозумілого пояснення, яким саме чином у розрахунку враховано платіж 1 491 грн 75 коп., умови п. 2.2.9 договору та підстави незастосування зниженої ставки. За таких обставин поданий розрахунок процентів не може бути визнаний належним та достатнім доказом саме заявленої до стягнення суми 5 619 грн 25 коп.
Отже, у частині вимоги про стягнення процентів позов задоволенню не підлягає, оскільки їх розмір у заявленому вигляді належними доказами не підтверджено.
Щодо вимог про стягнення неустойки суд зазначає, що позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, якою така вимога виключена, у зв'язку з чим вона судом не розглядається.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню у частині стягнення основної суми боргу.
Таким чином, позивач довів лише вимогу про стягнення з відповідача основної суми боргу за кредитом у розмірі 6 500 грн 00 коп.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням зменшення позовних вимог до 12 119 грн 25 коп. та задоволення вимог у сумі 6 500 грн, частка задоволених вимог становить близько 53,6 %.
Враховуючи це, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 299 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 400 грн, що відповідає принципам розумності та пропорційності.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274 ЦПК України, статтями 525, 526, 629, 1049, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6 500 грн 00 коп., судовий збір у розмірі 1299 грн. 00 коп., витрати на правничу допомогу в розмір 2400 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 25.03.2026
Суддя Л.В. Комаревцева