Справа № 752/1589/18
Провадження №: 1-кп/752/1024/26
Іменем України
23 березня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання про закриття кримінального провадження за № 12017100010012162 від 23.12.2017 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Йосипівка Вінницька обл., українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про закриття кримінального провадження у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Прокурор заявлене клопотання підтримав.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Судом встановлено, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження із зазначених підстав.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду 07.10.2024 у справі 278/1566/21 зробила наступний висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону № 3886-IX. Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Зі змісту обвинувального акту слідує, що ОСОБА_3 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому 22.12.2027 о 17-10 год. за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 176, із магазину «Ашан» товару на загальну суму 810,09 грн.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність та караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. При цьому, відповідно до ч. 6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК України та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, Законом України № 3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024, внесені зміни до КУпАП. Відповідно до вказаного Закону діяння, пов'язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
Як було зазначено вище ОСОБА_3 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України. Вказане правопорушення вчинено 22.12.2017, вартість майна, яке ОСОБА_3 намагався викрасти 810,09 грн.
Неоподатковуваний мінімум у частині кваліфікації кримінальних або адміністративних правопорушень, встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року. Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становив 1600 грн. Тобто, неоподатковуваний мінімум у 2022 складав 800 грн. (1600 грн. х 50%).
Вартість товару, викрадення якого ставиться обвинуваченому в провину, не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказані обставини є такими, що дають підстави вважати, що у разі застосування положень Закону України № 3886-IX від 18 липня 2024 року до предмету злочину у даному кримінальному провадженні, діяння, вчинення яких інкримінуються ОСОБА_3 перестають бути кримінально караним. За вказаних обставин підстави для застосування положень ч.1 ст.5 КК України є наявними.
З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію обвинуваченого, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Керуючись статтями 284-288, 479-2 КПК України, суд
постановив:
Кримінальне провадження № 12017100010012162 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України - закрити у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази: товар на загальну суму 810,09 грн., що було віддано під зберігальну розписку інспектору відділу безпеки магазину «Ашан» - залишити ТОВ «Ашан» (код ЄДРПОУ 35442481) за належністю.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1