Ухвала від 25.03.2026 по справі 712/3832/26

ЄУ №712/3832/26

Провадження №2/712/2996/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 березня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати об'єктами права спільної сумісної власності подружжя автомобіль KIA CARENS, НОМЕР_1 , 2008 року випуску, сірого кольору, автомобіль KIA CARNIVAL, НОМЕР_2 , 2009 року випуску, сірого кольору, стягнути з ОСОБА_2 1/2 частину вартості автомобілів у сумі 297 210,00 грн., залишити автомобілі у власності ОСОБА_2 ;

- визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з ОСОБА_2 1/2 частину ринкової вартості будинку у сумі 750 220,00 грн., залишити будинок у власності ОСОБА_2 ;

- визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя меблі та побутову техніку та стягнути з ОСОБА_2 1/2 частину вартості меблів та побутової техніки у сумі 93 050,00 грн., залишити меблі та побутову техніку у власності ОСОБА_2 ;

- припинити право спільної сумісної власності на указане майно;

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, витрати на проведення експертизи у сумі 7 500,00 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви додано квитанцію №3506-4400-4587-1710 від 03.01.2024 на суму 2 972,10 грн.

Згідно перевірки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України у суду відсутні відомості про зарахування судового збору у сумі 2 972,10 грн., за квитанцією №3506-4400-4587-1710 від 03.01.2024.

До позовної заяви додано ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2026 року по справі №712/2627/24, якою позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, вирішено питання про повернення ОСОБА_1 судового збору у сумі 2 972,10 грн. згідно квитанції №3506-4400-4587-1710 від 03.01.2024.

Суд не може прийняти платіжне доручення №3506-4400-4587-1710 від 03.01.2024 під час розгляду цієї позовної заяви, оскільки у суду відсутнє підтвердження про зарахування судового збору та ухвалою суду вирішено питання про повернення судового збору позивачу у справі №712/2627/24.

Отже, позивачем не сплачено судовий збір під час звернення з указаним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви предметом спору є поділ спільного майна подружжя, а саме транспортних засобів, будинку, меблів та побутової техніки.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п.п. 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, -дійсною вартістю нерухомого майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Закону України «Про оцінку земель».

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» цей закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

У цьому Законі, зокрема, майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

У позовній заяві зазначено ціну позову 1 140 480,00 грн. однак на підтвердження вартості спірного майна, зокрема транспортних засобів, надано консультації щодо визначення ринкової вартості транспортних засобів від 29 грудня 2023 року, тоді як позов подано до суду у березні 2026 року.

Щодо позовної вимоги про поділ меблів та побутової техніки на загальну суму 212 000,00 грн. позивачем надано оцінку станом на 2025 рік.

Отже, позивачу слід надати докази вартості транспортних засобів, меблів та побутової техніки на момент пред'явлення позову.

Позивачу слід подати докази, що підтверджують вартість спірних транспортних засобів відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (звіт про оцінку майна, акт оцінки майна тощо), вартість меблів та побутової техніки станом на дату подачі позову до суду, та сплатити судовий збір, з урахуванням оцінки вартості усього майна.

Оплату судового збору слід здійснювати за наступними реквізитами: Одержувач: ГУК у Черк.обл./Соснів.р-н/22030101, рахунок UA238999980313111206000023766, Код 37930566, Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998.

Докази сплати судового збору подати до суду.

Для об'єктивного та своєчасного розгляду справи, надання учасникам цивільного процесу рівних прав, позивачу необхідно привести заяву згідно вимог чинного цивільно-процесуального законодавства та усунути зазначені вище недоліки.

Як вбачається з наданої заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано. Невиконання вимог ЦПК України є підставою для залишення заяви без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Згідно зі ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Ураховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у позовній заяві.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 58, 62, 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжязалишити без руху, про що сповістити позивача, надавши їй строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://sn.ck.court.gov.ua/sud2316/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.С. Стеценко

Попередній документ
135141936
Наступний документ
135141939
Інформація про рішення:
№ рішення: 135141938
№ справи: 712/3832/26
Дата рішення: 25.03.2026
Дата публікації: 27.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (31.03.2026)
Дата надходження: 20.03.2026
Предмет позову: Про поділ спільного майна подружжя
Учасники справи:
головуючий суддя:
СТЕЦЕНКО ОЛЬГА СЕРГІЇВНА
суддя-доповідач:
СТЕЦЕНКО ОЛЬГА СЕРГІЇВНА
відповідач:
Супрун Леонід Іванович
позивач:
Супрун Світлана Вікторівна
представник позивача:
Білоглазенко Галина Петрівна