Справа № 700/143/26
Провадження № 2/700/284/26
24 березня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі
головуючого - судді: Пічкура С.Д.,
за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Лисянка, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №700/143/26, провадження №2/700/284/26 за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Хоріщенко Андрій Васильович до Лисянської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,
установив:
До Лисянського районного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Хоріщенко Андрій Васильович із позовною заявою до Лисянської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 7122883600:02:001:0014 площею 0,5621 га, що розташована АДРЕСА_2 . Бажаючи оформити спадщину, позивач звернулася із відповідною заявою до Лисянської державної нотаріальної контори, але успадкувала лише вказану земельну ділянку та отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок.
На підставі викладеного, позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, направили до суду заяву у якій просять справу розглянути без їх участі, позов підтримують повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направили суду наяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.
Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27.08.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 7122883600:02:001:0014 площею 0,5621 га, що розташована АДРЕСА_2 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.04.2019 року ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка складається із земельної ділянки площею 0,5621 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 7122883600:02:001:0014 .
Постановою державного нотаріуса № 789/ 02-31 від 23.04.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Згідно довідки № 86 від 01.03.2024 року виданої Журжинецьким старостинським округом Виконавчого комітету Лисянської селищної ради за даними погосподарської книги № 1 на 2016-2020 роки стор.1-6 номер ОПО 1 об'єкт погосподарського обліку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
На підставі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтями 1218, 1233 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.
З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
При цьому, на земельну ділянку під даним будинком позивачкою отримано свідоцтво про право на спадщину у нотаріальній конторі, отже згідно ст.ст. 377 ЦК України, 120 ЗК України власник земеньної ділянки має право на будинок.
За таких обставин необхідно визнати за позивачем право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 200, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд ,
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), право власності на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сергій ПІЧКУР