Справа № 694/764/26
про залишення позовної заяви без руху
"23" березня 2026 р. м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ястремський Віталій Якович, до Звенигородської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Звенигородського районного нотаріального округу Бедрата-Скляр Н.М., про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю та визнання права власності на спадкове майно,
20 березня 2026 року на адресу суду надійшла вищевказана позовна заява.
Дослідивши позовну заяву та додані документи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Так, позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію №74684552 від 12.11.2025 про сплату 1 211,20 грн, (призначення платежу: 101 22030101 судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Звенигородський районний суд Черкаської області). Під час здійснення Звенигородським районним судом Черкаської області перевірки зарахування до спеціального фонду Державного бюджету сплаченого позивачем судового збору за платіжною інструкцією № 74684552 від 12.11.2025 про сплату 1 211,20 грн, встановлено, що в комп'ютерній програмі АСДС відомості щодо підтвердження зарахування Державною казначейською службою України сплаченого за вказаною квитанцією судового збору у розмірі 1 211,20 грн відсутні, що відповідно до вимог ч. 9 ст. 185 ЦПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позивачу необхідно надати докази, що підтверджують зарахування судового збору спеціального фонду Державного бюджету.
Окрім того, згідно із п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 1 січня 2026 року становить 1331 грн. 20 коп.
Позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ястремський Віталій Якович, до Звенигородської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Звенигородського районного нотаріального округу Бедрата-Скляр Н.М., про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю та визнання права власності на спадкове майно надійшла до Звенигородського районного суду Черкаської області 20.03.2026, що підтверджується відповідним штампом вхідної кореспонденції.
Отже, за подачу до суду ОСОБА_1 даного позову, необхідно сплатити 1331,20 гривень судового збору.
До матеріалів позовної заяви додано квитанцію, згідно якої позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн, яка датована 12 листопада 2025 року.
Окрім того, суд звертає увагу, що оплата судового збору за наданою квитанцією вже реалізована у провадженні № 694/3462/25 за аналогічним позовом.
Таким чином, квитанція № 74684552 від 12.11.2025 про сплату 1 211,20 грн не може бути доказом сплати судового збору при повторному поданні позовної заяви.
Разом з тим, згідно вимог п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Суд зауважує, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення її вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Частина п'ята ст.177 ЦПК України визначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом ч.1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Предметом даного позову є спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не зазначено яке саме спадкове майно залишилось.
Разом з тим в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивачем в частині позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно не надано відомостей щодо дійсної вартості спадкового майна станом на момент подання позову та не вказано ціну позову відповідно до дійсної вартості спадкового майна.
Таким чином позивачу на виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України необхідно надати відомості щодо дійсної вартості спадкового майна та вказати ціну позову відповідно до дійсної вартості спадкового майна.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, в порушення вказаних вимог закону позивачем до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1-го відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640 грн).
Однак, оскільки у матеріалах справи відсутні відомості про дійсну вартість спадкового майна станом на момент звернення до суду із вказаним позовом, суд позбавлений можливості визначити чи відповідає розмір сплаченого позивачем судового збору п.п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Відтак позивач повинен виконати вимоги п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України та у випадку необхідності доплатити судовий збір за вимоги майнового характеру про визнання права власності, відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з дійсної вартості спірного майна.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху як неналежно оформлену, а позивач повинен в 5 ти-денний строк з моменту отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки.
Керуючись, ст.ст.95,175,177,185,258,260,261 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ястремський Віталій Якович, до Звенигородської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Звенигородського районного нотаріального округу Бедрата-Скляр Н.М., про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю та визнання права власності на спадкове майно, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення цієї копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача про наслідки недотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві. Водночас, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ю.Смовж