Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/169/26
Провадження № 1-кп/572/325/26
25 лютого 2026 року м.Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника лікаря психіатра ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Сарненської окружної прокуратури про застосування примусових заходів медичного характеру відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого АДРЕСА_1 , перебуває на лікуванні в спеціалізованому закладі Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», у кримінальному провадженні № 12025181200000714 за вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 394 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , будучи особою, відносно якої ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.07.2023 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, для виконання яких останнього у примусовому порядку госпіталізовано до Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», яка входить до переліку спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України № 516 від 20.03.2018.
01.12.2025 близько 15 год. 50 хв. ОСОБА_4 , повертаючись з прогулянки піднявся по східцях на другий поверх закладу та сховався на подвір'ї, після чого діючи всупереч пунктам 33 та 37 Правил застосування примусових заходів медичного характеру в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України № 992 від 31.08.2017, не маючи відповідного дозволу керівника закладу з надання психіатричної допомоги на вихід за межі закладу, маючи намір здійснити втечу із спеціалізованого лікувального закладу, перебуваючи у підвальному приміщенні Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», скориставшись відсутністю нагляду працівників служби охорони та інших осіб, здійснив втечу із спеціального закладу для надання психіатричної допомоги, а саме Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», що в с. Орлівка, по вул. Миру, 36А, Сарненського району, Рівненської області, у якому отримував медичну допомогу у примусовому порядку, зникнувши при цьому у невідомому напрямку.
В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованих йому діянь страждав на психічне захворювання у вигляді параноїдної шизофренії, епізодичного типу перебігу зі стабільним дефектом, внаслідок чого не усвідомлював свої дії та не міг керувати ними.
На даний час ОСОБА_4 страждає на психічне захворювання у вигляді параноїдної шизофренії, епізодичного типу перебігу зі стабільним дефектом, яке позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 503, ч.ч. З, 4 ст. 503 КПК України, ОСОБА_4 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді поміщення в спеціальний заклад з метою обов'язкового лікування.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру, посилаючись на те, що останній є психічно хворим, вчинив суспільно небезпечне діяння, тому просив застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.
ОСОБА_4 у судовому засіданні не визнав, що здійснив втечу із психіатричного закладу, пояснив, що спав на третьому поверсі медичного закладу. Просив суд застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, так як почувається значно краще, розуміє необхідність лікування та дотримується вказівок лікарів.
Законний представник - лікар-психіатр ОСОБА_6 , просила застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував обставини вчинення суспільно-небезпечного діяння. Вказав на необхідність застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги, які застосовані на даний час.
Суд, вислухавши думку прокурора, пояснення ОСОБА_4 , лікаря психіатра, доводи захисника, допитавши свідків у судовому засіданні та дослідивши письмові докази надані прокурором, приходить до наступних висновків.
Факт та обставини вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 394 КК України підтверджуються такими доказами.
Свідок ОСОБА_7 , керівник служби охорони Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» повідомив, що ОСОБА_4 після прогулянки не повернувся до відділення, після огляду приміщень та території медзакладу про втечу повідомлено поліцію. Було вжито заходів щодо пошуку методом самостійного особистого пошуку силами працівників служби охорони. Виявлено та затримано ОСОБА_4 було на АЗС «Окко» на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин с.Костянтинівка Що саме стало причиною втечі свідку достеменно не відомо.
Свідок ОСОБА_8 охоронець служби охорони Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» надав суду ідентичні показання.
Із рапорту ЧЧ Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області встановлено, що 01.12.2025 о 15 год 50 хв надійшло повідомлення про втечу з відділення психіатричного закладу пацієнта ОСОБА_4 .
Із повідомлення Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» до Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області встановлено, що 01.12.2025р. ОСОБА_4 після втечі, того ж числа було затримано та повернуто до закладу силами працівників служби охорони медзакладу.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за даним фактом зареєстровано кримінальне провадження №12025181200000714.
Згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 липня 2023 року до ОСОБА_4 застосовано примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Відповідно до висновку СМЕ №940 від 16.12.25р. щодо ОСОБА_4 , останній страждає психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, епізодичного типу перебігу зі стабільним дефектом, внаслідок чого не усвідомлює своїх дій, та не може керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру - надання стаціонарної психіатричної допомоги - тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.
За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_4 кримінально караного діяння, яке підпадає під ознаки ст. 394 КК України, а саме втеча із спеціалізованого лікувального закладу.
За інформацією Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» вбачається, що на даний час до ОСОБА_4 застосовуються примусові заходи медичного характеру зі звичайним наглядом.
Відповідно до ст. 18 КК України суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа.
Згідно з положеннями ст. 19 КК України осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.
Відповідно до ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом, зокрема, і до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечне діяння.
У відповідності до вимог статей 19, 94 КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до закладів з надання психіатричної допомоги зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога.
Із усталеної практики Верховного Суду вбачається, що під час застосування певного виду примусового заходу медичного характеру суд повинен урахувати три критерії: медичний (характер і тяжкість захворювання), юридичний (тяжкість вчиненого діяння) та соціальний (ступінь небезпечності психічно хворого для себе чи інших осіб). При цьому ступінь небезпечності психічно хворого містить оцінку суспільної небезпеки вчиненого діяння, характеру вчиненого, можливих або тих, що настали, суспільно небезпечних наслідків та інших подібних обставин; психічного стану особи на момент розгляду справи судом і небезпечності цього хворого для оточуючих, що випливає з характеру захворювання.
Метою примусових заходів медичного характеру є не лише обов'язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу медичного характеру, враховуючи сукупність усіх критеріїв, передбачених ст. 94 КК. При цьому відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 513 КПК суд в ухвалі визначає вид примусового заходу медичного характеру.
У постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 31 липня 2025 року (справа № 285/1934/16-к) зазначено, що встановлення неосудності (обмеженої осудності) особи здійснюється судом на підставі висновків психіатричної експертизи. Аналіз ст. 513 КПК України та ст. 95 КК України свідчить, що стан здоров'я особи та необхідність у застосуванні того чи іншого примусового заходу має бути встановлено саме на момент судового розгляду. Потім доцільність у їх застосуванні перевіряється через кожні 6 місяців.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння у стані неосудності та приймаючи до уваги, що за своїм психічним станом в період інкримінованого йому кримінального караного діяння не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, на даний час не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого ним суспільно небезпечного діяння, суд вважає за необхідне застосувати щодо нього примусові заходи медичного характеру відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Речові докази, процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі наведеного та керуючись статтями 18, 19, 93, 94 КК України, статтями 100, 369-372, 376, 395, 503, 512, 513, 516 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Сарненської окружної прокуратури Рівненської області про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого АДРЕСА_1 задовільнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, законному представнику, особі стосовно якої розглянуто клопотання, та направити до Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України».
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сарненський районний суд Рівненської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя