П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 522/1081/26
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 12 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволено.
Скасувано постанову №М/1038/1 від 03 вересня 2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, згідно якої на ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн та закрито справу про адміністративне правопорушення.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - апелянт) подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши апеляційну скаргу, суддя вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху, виходячи з наступного.
Апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Дослідивши письмові докази в справі, суддя вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», апелянт зобов'язаний сплачувати судовий збір.
Згідно із частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Суддя зазначає, що у разі, якщо бюджетна установа діє як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Зі змісту клопотання заявника не вбачається, що наведені підстави є достатніми для його задоволення. Періодичний, обмежений характер фінансування установи не може бути підставою для звільнення або відстрочення сплати судового збору, встановленого законом.
Будь-яких доказів на підтвердження заявленого клопотання апелянтом до суду не надано, у зв'язку з чим суддя не вбачає підстав для його задоволення.
Для звільнення або відстрочення сплати судового збору повинні бути в наявності відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 в справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Таким чином, дослідивши доводи клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору, суддя не вбачає підстав для його задоволення.
У відповідності до пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень КАС України встановлено, що Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI.
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП , як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2- 5 Закону № 3674-VІ, які не передбачають пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах.
Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
Розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.
Відповідно до статті 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривень.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду по даній справі складає 998,40 грн. (3328 х 0,2 х 1,5), то суддя вважає за необхідним залишити апеляційну скаргу без руху для надання строку для сплати судового збору.
Отже, враховуючи приписи пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України та положення статті 4 ЗУ «Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо) у розмірі 998,40 грн.. Платіжні реквізити для перерахування судового збору: рахунок отримувача коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA678999980313101206081015758; кд класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака: « 81» (Апеляційні адміністративні суди).
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому, у відповідності до частини 3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків, а саме: надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статті 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
У відповідності до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає наявними підстави для витребування матеріалів справи з суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 169, 296, 298, 299 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.
Витребувати з Приморського районного суду м.Одеси адміністративну справу №522/1081/26.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до статті 169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Г.П. Казанчук