П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36576/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 Nє 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень за період перебування останнього на стаціонарному лікуванні з 29.12.2024 року по 31.12.2024 року, з 31.12.2024 року по 06.01.2025 року, з 06.01.2025 року по 28.01.2025 року, та перебуванні у відпустці для лікування після поранення терміном 60 календарних днів, рекомендованих довідкою: ВЛК Nє 55 від 28.01.2025 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 Nє 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень за період перебування останнього на стаціонарному лікуванні з 29.12.2024 року по 31.12.2024 року, з 31.12.2024 року по 06.01.2025 року, з 06.01.2025 року по 28.01.2025 року, та перебуванні у відпустці для лікування після поранення терміном 60 календарних днів, рекомендованих довідкою: ВЛК Nє 55 від 28.01.2025 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погодившись із даним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 (надалі - апелянт) подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліку скарги 10 днів з дня вручення цієї ухвали, а саме: надання доказів наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
20 березня 2026 року до суду апеляційної інстанції від апелянта надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі, яке обґрунтовано тим, що питання виділення коштів для сплати судового збору вирішуються не у військовій частині НОМЕР_1 . У зв'язку з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат військової частини на оплату судового збору, військова частина НОМЕР_1 вимушена кожного разу звертатись до Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо фінансування витрат з оплати судового збору або безпосереднього здійснення оплати судового збору за розгляд поданої військовою частиною позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги.
З цього приводу суддя-доповідач зазначає, згідно із частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Суддя зазначає, що у разі, якщо бюджетна установа діє як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Зі змісту клопотання заявника не вбачається, що наведені підстави є достатніми для його задоволення. Періодичний, обмежений характер фінансування установи не може бути підставою для звільнення або відстрочення сплати судового збору, встановленого законом.
Для звільнення або відстрочення сплати судового збору повинні бути в наявності відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 в справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Таким чином, дослідивши доводи клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі, суддя не вбачає підстав для його задоволення.
Також апелянтом заявлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Суддя, ознайомившись з доводами даного клопотання, вважає, що його належить задовольнити, у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суддя вважає, що обставина, на яку посилається представник апелянта, може свідчить про неможливість виконання вимог ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху, водночас, на підтвердження своїх доводів, апелянтом не надано доказу спрямування платіжного доручення до органів державного казначейства.
Наведені апелянтом доводи унеможливлюють вчинити процесуальну дію у визначений судом строк, а тому, незважаючи за відсутність доказів, необхідно його продовжити із наданням відповідного часу для усунення недоліку поданої апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 118, 121 КАС України, суддя
В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження встановленого судом процесуального строку для усунення недоліку апеляційної скарги задовольнити.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліку поданої апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року на 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, які зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року, в частині сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на подання апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Г.П. Казанчук