18 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/8756/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., при секретарі - Соловей Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Східного міжрегіонального управління ДРС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 р. (суддя Захарчук - Борисенко Н,В.) по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС про роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
25.03.2025 р. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного мірегіонального управління ДРМ про роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, де просили визнати протиправним та скасувати податкове провідомлення - рішення від 23.12.2024 р. № 1048/32-00-07-03-19 форми В1.
Рішенням Дніпропетроовського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 р. адміністративний позов задоволений частково. Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення від 23.12.2024 р. № 1048/32-00-07-03-19 форми В1 в частині застосування шрафних санкцій в розмірі 4 979 121,20 грн, а в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Східне мірегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції прийняте рішення необгрунтовано, через неповне з'ясування судом обставин які мають значення для даної адміністративної справи.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» подало апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції прийняте рішення необгрунтовано, через неповне з'ясування судом обставин які мають значення для даної адміністративної справи.
На апеляційну скаргу відповідача позивач подав відзив, де просили рішення суду в частині задоволених позовних вимог - залишити без змін, а апелячційну скаргу - залишити без задоволення.
На апеляційну скаргу позивача відповідач подав відзив, де просили прийяти постанову, якою рішення суду в частині відмови в задоволенні позову залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Дослідивши матеріапли та докази по справі, а також вислухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення в зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що на підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.11.2024 №282-п на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" (зі змінами) відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ", розташованого на вул. Криворіжсталі, буд. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., в період з 11.11.2024 року тривалістю 12 робочих днів.
Перевірка проведена за період діяльності з 01.09.2024 по 30.09.2024 з метою законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року (від 18.10.2024 вх. №9310021122) з урахуванням уточнюючих розрахунків.
Щодо законності проведення перевірки позивача суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 54 ПК України передбачено, що « 54.3. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:
…54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках».
Таким чином, статтею 54 ПК Україхни прямо передбачене право контролююючого органу в т.ч. зменшити бюджетне відшкодування при завищенні від'ємного значення суми ПДВ і встановлення в ході перевірки факту завищення суми податкового кредиту не є виходом за межі перевірки.
Крім того, встановлено, що результати перевірки оформлені актом про результати документальної невиїзної позапланової перевірки від 28.11.2024 №1004/32-00-07-03-14/24432974, в якому зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ПДВ за вересень 2024 року встановлено порушення: - абз. а) п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 з урахуванням норм п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за вересень 2024 року на суму ПДВ 12 447 803 гривень.
Вищезазначене призвело до порушення: п. 200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено бюджетне відшкодування у вересні 2024 року у розмірі 12 447 803 грн.
На підставі висновків акту перевірки було прийняте податкове повідомлення рішення від 23.12.2024 року №1048/32-00-07-03-19 за формою "В1", яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку на суму 12 447 803 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 223 901,50 грн.
Проведеною вибірковою перевіркою відображеного ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року показника у рядку 10.1 (колонка Б) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків "Придбання (виготовлення, будівництво, спотворення, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України (з основною ставкою)", на підставі документів, перелік яких наведено у додатку 1 до акту перевірки, встановлене завищення цього показника в сумі 12 447 803 грн, внаслідок встановленого порушення пп. "а" п. 198.1, абз. 1,2 п. 198.3 ст. 198 Кодексу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" завищено суму податкового кредиту на 12 447 803 грн, при відображенні в податковій звітності взаємовідносин з контрагентами, які декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення (недостатня кількості персоналу для надання послуг/виконання робіт; відсутність (або незначна наявність) основних засобів; відсутність технічної та матеріальної бази для виконання робіт/послуг, постачання ТМЦ; неможливість виробництва ТМЦ, відсутність фактичних виробників по ланцюгу придбання/ реалізації товарів, робіт/послуг; неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг тощо), а саме:
ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МЕТКОМ ІНВЕСТ" (37007132) на суму ПДВ 6 565 823,06 грн.
ТОВ "ГАРДА СЕКЮРІТІ" (43030337) на суму ПДВ 4 244 515 грн.
ТОВ "БУДІНВЕСТ-КОМПАНІ" (35927724) на суму ПДВ - 99 400 грн.
ТОВ "МГРУПТЕХНОЛОГІЯ" (40704930) на суму ПДВ 410 605 грн.
ТОВ "УКР МЕТ" (32757375) на суму ПДВ - 385 119 грн.
ТОВ "СУЧАСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ТА БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (39812966) - на суму ПДВ - 347 914 грн.
ТОВ "МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС" (42950233) на суму ПДВ - 327 429 грн.
ТОВ "ПРОМХІМТЕХ ЛТД" (32387748) на суму ПДВ - 40 632 грн.
ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "СПЕЦІНСТРУМЕНТ" (30591625) на суму ПДВ - 15 895 грн.
ТОВ "ГГРНИЧО-РУДНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (44859959) на суму ПДВ - 4 752 грн.
ТОВ "УКРІНСПЕЦМАШ 2004" (33123084) на суму ПДВ - 5 719 грн.
ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" направило до ДПС України скаргу від 02.01.2025 року №85-12/1 у зв'язку з незгодою із прийнятим ППР №1048/32-00-07-03-19 від 23.12.2024 року, однак Рішенням Державної податкової служби України від 04.03.2025 року №6030/6/99-00-06-01-03-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №1048/32-00-07-03-19 за формою "В1" від 23.12.2024 року - залишене без змін.
Статтею 198 ПК України передбюачено, що « 198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу».
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Оскілььки правові наслідки у вигляді виникнення права позивача на формування витрат та подальшого кредитук наступають лише в разі реального вчинення господарськи операцуій з придбання товарів/послуг з метою використання їх у власній господарській діяльності, повязаній з рухом активів, зміною зобовязань, що відповідають економічному змісту , що повинно підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку позивача та відповідності їх дійсному економічному змісту та в періинних документах фіксуються лише дані про фактично здійснені господарські операпції.
Перевіркою встановлено, що позивач, на порушення п. 201.1, 201.10 статті 201 ПК України та п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2915 № 1307 віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, виписані ТОВ Бцдівельна компанія «Метком Інвест», де не зазначений опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг і код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП.
А згідно правової позиції Верховного Суду , викладеної в постанові від 16.06.2020 р. по справі № 100/987/19 «наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є єдиною та достатньою підставою, яка надає прапво платнику податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке право виникає за правилапми приписів підпунктів 198.1,198.2,198.3, 198.6 статті 198 ПК України, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товапрів та послуг.
Судом встановлено, що до складу податкового кредиту позивача за вересень 2024 р. включені податкові накладні, виписані контрагентом ТО «БК «Метком Інвест» У серпні 2024 р. та у вересні 2024 р. з номенклатурою «Будівельно - монтажні роботи на обєкті «Нове будівництво хвостосховища « 111 карта» шламового господарства рудозбагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новодатівської сідбсбких рад Широівського району Дніпропетровської області ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».Перший пусковий копмплекс».
Номенклатура послуг, що наведена у податкових накладних не відповідає номенклатурі товарів/послуг, наведених у наданих до перевірки актах. У податкових накладних зазначені тільки об'єкти виконаних робіт.
В актах зазначені або найменування робіт, ТМЦ, обладнання без номенклатури, або коригування вартості дизельного палива.
Статтею 201 ПК України передбачено, що «У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг».
Відповідно п. 16 наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» « 16. Таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.
До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, а саме:
1)до графи 2 - опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
2)до граф 3.1, 3.3 - код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП).
Графи 3.1, 3.3 заповнюються на всіх етапах постачання товарів/послуг:
у разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).
Державна податкова служба України визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України;
у разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з ДКПП.
Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України "Про Митний тариф України".
Крім того, встановлено, що до перевірки позивачем надані акти, складені ТОВ «БК «Метком Інвест», що коригують вартість дизельного палива, кількільсть якого вказана в актах виконаних робіт, а при збільшенні вартості дизельного палива підпримство посилається на додаткову угоду № 3 від 21.06.2022 р. до договору № 1874 від 20.08.2023 р.
Так, перевіркою встановлено, що акти виконаних робіт, по яких коригувалася вартість дизельного палива, складені на підставі додаткових угод за 2022 - 2024 роки, кими внесені зміни до Додатку №1 до договору від 20.08.2021 р., але ТОВ «БК «Метком Інвест» при розрахунку коригування вартості дизельного палива враховує варість ДП 19,78 грн без ПДВ за 1 л станом на 20.08.2021 р., коли укладений був Договір.
Таким чином встановленне перевіркою неправомірне коригування вартості дизельного палива при застосуванні вихідних станом на 20.08.2021 р. у формулі, наведеній в п. 3 додаткової угоди №3 від 21.06.2022 р. до договору № 1874 від 20.08.2021 р.
Статтею 192 ПК Україи передбачено, що « 192.1. Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
192.1.2. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної».
Як встановлено судом, ТОВ «БК «Метком Інвест» не зареєструвала розрахунки коригування вартості дизельного палива в звязку зі зміною суми компенсації вартості робіт.
Крім того, до перевірки позивачем не надані банківські документи на підтвердження здійснення розрахунків за виконані роботи з ТОВ «БК «Метком Інвест», в звязку з чим не можливо встановити правильність дати та підстави щодо виписаних податкови накладних, а також правомірність їх віднесення до складу податкового кредиту.
Таким чином, в порушення ст.ст. 44. 192, 198,201, ПК України позивач завищив податковий кредит по взаємовідносинам ТОВ «БК «Метком Інвест» за вересень 2024 р. на суму ПДВ 6 565 823 грн.
Крім того, до складу податкового кредиту за вересень 2024 р включені податкові накладні, виписані ТОВ «Гарда Секюріті» в липні 2024 р. на суму ПДВ 2 858 558,12 грн у серпні 2024 р. на суму ПДВ 938 158,72 гррн та у вересні 2024 р. на суму ПДВ 447 798,58 грн з номенклатурою «послуги з охорони», а до перевірки надані акти надання послуг.
Однак, в податкових накладних та актах вказані лише наменування об'єкту охорони, загальна кількість годин та вартість однієї години, але не відображений обсяг наданих послуг із зазначенням кількості відпрацьованих часів / днів окремим охоронцем. Кількість годин охорони, зазначена в податкових накладних та актах виконаних робіт протирічить ст. 50 КЗпП.
Таким чином, надані до перевірки первіинні документи, а також відсутність виписок банку на підтвердження здійснення розрахунків за виконані робои не моуть свідчить про реальність надання послуг контрагентом.
Судом встановлено, що складу податкового кредиту за вересень 2024 р. з урахуванням уточнюючих розрахунків за вересень 2024 р., включені податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН ТОВ «Будінвест Компані» в липні 2024 р. на суму ПДВ 99 400 грн, серпні 2024 р. на суму ПДВ 1 876 096,77 грн.
З матеріалів справи слідує, що між позивачем та його контрагентом ТОВ «Будінвест Компані» укладені договори підряду від 01.0.2024 р., 25.07.2024 р. та 23.04.2024 р., а також договір від 09.05.2024 р. щодо поставки Перфоратора.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем не надані до перевірки докази оплати надання послуг, а також сертифікат якості щодо виготовлення Перфоратора.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновокм суду першої інстанції встосовно того, що в даному випадку оскільки ТОВ «Буінвест Компані» не є виробником зазначеного перфоратора, тому до перевірки відповідачу необхідно було надати сертифікат якості, який підлягає оцінці з урахуванням всіх обставин справи.
Даний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 07.12.2020 у справі № 1340\3917\18.
Таким чином, судом встановлено, що матеріалами справи не підтверджена реальність господарських операцій позивача та ТОВ «Будінвест Компані».
Щодо взаємовідносин позивача та ТОВ Мгруптехнологія» до перевірки надані акти прийому виконаних підрядних робіт, на виконання при ремонті матеріаів і провернення остатків підрядній органзації і всі ці акти складені на порушення п.1.4 Положенняч №88, п.1 ст. 1 Закону України від 25.04.2019 р. «Про забезпечення функціонування української мови як державної» оформлені не державною мовою України.
З матеріалів справи слідує, що до перевірки нарані рахунки на оплату, але відсутні платіжні доручення, платіжні інструкції, виписки банку, інші документи для підтвердження перерахування коштів контрагенту, що свідчить про відсутність оплати контрагенту, а також не надані журнали - ордери, облігово - сальдові відомості, бухгалтерські довідки та інформація щодо оформлених, виданих, отриманих перепусток працівникам та транспортним засобам контрагента.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Укр Мет» до перевірки позивач надав акти прийому - передачі металобрухту позивачу, але не надано бухгалтерсьий облік по взаємовідносинам з ТОВ «Укр Мет», не надано виписку банку на підтвердження здійснення розрахунків за виконані роботи, в звязку з чим неможєливо підтрвердити отримання позивачем послуг від ТОВ «Укр Мет».
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Сучасні енергетичні та будівельні технології» позивач до перевірки не надав сетифікати якості ізоляторів та обмежувача перенапруги, прибуткові ордери та видаткові накладні, журнали - ордери, обігово- сальдові відомості, бухгалтерські доваідки, документи податкового та бугхгалтерського обліку щодо подальшої реалізації придбаної продукції, платіжну інструкцію.
Ненадання вищезазначених документіва до перевірки в сукупності свідчасть про відсутність факту реального вчинення господарських операці з даним контрагентом.
Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Металургсервіс плюс» до перевірки не надані податкові накладні, документи про підтвердження оплати, а тако журнали - ордери, обігово - сальдові відомості, бухгалтерські довідки документи з відображенням руху активів, інформацію щодо оформлених та виданих перепусток.
Як вбачається з матеріалів справи позивач долучив «список личних пропусков работников подрядних организаций за 2022 год», але взаємовідносини з даним контрагентом відбувалися у 2023 р. ТОВ виписало на адресу позивача податкові накладні за січень 2023 р. та березень 2023 р. Тому документи, долучені позивачем стосуються іншого періоду.
Крім того, судом встановлено, що до перевірки позивач надав рахунки за січень та березень 2023 р., «справка о стоимости виполнених подрядних работ» за січень та березень 2022 р., «акт приема виполнених подрядних работ» за січень та березень 2023 р., «письмо визирования к актам виполнених работ», « акт на передачу основних и вспомагаьтельних материалов, конструкций, запасних частей и деталей» та'акт на израсходование при ремонте материалов».
Також встановлено, що на всіх актах «приема виполнених подрядних работ» « на передачу основних и вспомагательних материалов, конструкций, запасних частей и деталей та « на израсходование при ремонте материалов» відсутні дати складання та підписання документів і печатки сторін, що свідчить про неможливість їх врахування як докази по справі.
На порушення п. 1.4 Положення №88, п.1 ст. 1 Закону Украї «Про запбензпечсення функціонування української мови як державної» документи оформлені не державною мовою України, що свідчить про юридичну дефектність документів.
Таким чином, перевіркою встановлено завищення заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 327 429 грн.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Промхімтех ЛТД» встановлено, що згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2024 р. включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за вересень 2024 р. на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих контрагентом в ЄРПН, з номенклатурою Патрубок, сухар, клапана, елементи насосні, фільтр масляний, втулка з'єднувальна та редуктор в зборі. Загальна суму 243 792 грн, в т.ч. ПДВ 40 632 грн, але відсутні платіжні документи, що свідчили б про оплату коштів контрагенту та рух активів позивача.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ НВП «Спецінструмент» встановлено, що номенклатура товарів, оприбуткованих позивачем не відповідає номенклатурі товару, вказану в первинних документах та податкових накладних. До перевірки позивач не надав податкові накладні, документи про оплату, документи щодо відображення використання товару та рух активу позивача.
Крім того, згідно повідомлення ГУ ДПС у Харківській області від 30.10.2024 р. «Про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ НВП «Спецінструмент» зустрічною звіркою ТОВ НВП «Спецінструмент» документально не підтверджене здійснення господарських операцій з позивачем за червень, липень 2024 р.
Таким чином перевіркою встановлене завищення буджетного відшкодування з ПДВ на суму 15 895 грн.
Згідно правової позирції Верховного Суду , викладеної в постанові від 23.08.2023 р. у справі № 160/17701/21:
«48. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
49. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
50. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
51. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
52. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
53. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
54. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
55. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
56. Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
57. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не спростував доводи відповідача щодо нереальності вчинення вищезазначених господарських операцій, в звязку з чим суд вважає такі висновки відповідача правомірними.
Крім того, судом встановлено, що позивач в суді першої інстанції надав суду платіжні інструкції, що не були надані до перевірки.
Але відповідно правової позиції Верховного Суду від 29.05.2020 р. по справі № 826/27811/15 платник податків повинен надати необхідні документи саме до перевірки.
Таким чином, надані до перевірки первинні документи не є достатніми доказами фактичної реалізації послуг, що виключає правомірність їх відображення у податковоу обліку позивача за вересень 2024 р.
Також встановлено, що відповідач застосував штрафні санкції до позивача в розмірі 50% згідно п. 123.3 ст. 123 ПК України.
Статтею 123 ПК України передбачено, що « 123.1. Вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
123.2. Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
123.3. Діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування».
На момент прийняття ППР від 23.12.2024 р. № 1048/32-00-07-03-19 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 р., на що посилається відповідач при обгрунтуванні застосування штрафних санкцій в розмірі 50%, набрало законної сили 27.06.2024 р.
Так, рішенням Дніпропетровського ьокружного адмінстративного суду від 13.02.2023 р. по справі № 160/29344/23 визнане протиправним та скасоване ППР від 17.10.2023 р. № 000/964/32-00-07-06-19 форми «В1».
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 р. рішення Дніпропетровського окружного апдміністративного суду від 13.02.2024 р. - залишене без змін.
Таким чином, на час прийняття ППР про застосування штрафних санкцій до позивача у відповідача відсутні були підстави для прийняття такого рішення.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно статті 112 ПК України (в редакції Закону №466-1Х) « 112.1. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
112.7. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків».
Як слідує з матерілів справи відповідач не довів, що позивач, приймаючи від контрагентів і використовуючи такі документи в податковому обліку, діяв нерозумно, недобросовістно чи без належнолї обачності, оскільки з наданих до перевірки договорів вбачається, що господарські операці здійснювалися, за наданими документами формувалася податкова звітність, просліжується фактичний рух активів позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду -залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 315,316,321,322,323, 325 КАС України, суд -
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Східного міжрегіонального управління ДРС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 р. - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до касаційного суду протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова