Романівський районний суд Житомирської області
278/6341/25
Іменем України
25 березня 2026 року селище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2025 року через систему «Електронний суд» товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» (далі ТОВ «ФК «Сіті колект») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 13 березня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») та відповідачем було укладено договір №3526553 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
За умовами укладеного договору ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу грошові кошти у сумі 13700 грн строком на 359 днів шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , погодили стандартну процентну ставку 1,99% в день.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови укладеного договору не виконує, а також на те, що ТОВ «ФК «Сіті колект» набуло право вимоги по вказаному договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 69322,00 грн; з яких 13700,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 55622,00 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідач своїм правом подати відзив не скористалася.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, що надані позивачем, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 13 березня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договір №3526553 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 13700,00 грн строком на 360 днів, погодили фіксовану стандартну процентну ставку в розмірі 2,00% в день, погодили фіксовану знижену процентну ставку в розмірі 1,40% в день. Кредит надається клієнту в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , або іншої вказаної клієнтом.
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною договору. Проценти, що нараховуються за договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Клієнт зобов'язаний своєчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Договір та паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем з використанням електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек Україна» від 28 лютого 2024 року на картку № НОМЕР_1 13 березня 2023 року було зараховано 13700,00 грн, номер транзакції в системі i - 35265531678721125.
26 жовтня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Профіт» (далі ТОВ «ФК «Профіт») та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу №26102023, відповідно до якого кредитор (ТОВ «Лінеура Україна») передав у повному обсязі, а новий кредитор (ТОВ «ФК «Профіт») прийняв у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами,
9 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Профіт» та ТОВ «ФК «Сіті колект» було укладено договір факторингу №ДО-20250909/001.
Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 69322,00 грн; з яких 13700,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 55622,00 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно з частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (статті 517 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1ст. 1077 ЦК України).
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами першою та сьомою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача посилався на те, що між ТОВ «ФК «Профіт» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу, яким останнє передало своє право вимоги ТОВ «ФК «Профіт».
Однак, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, позивачем не надано доказів того, що до ТОВ «ФК «Профіт» перейшло право грошової вимоги до відповідача згідно укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Профіт» договору факторингу №26102023 від 26 жовтня 2023 року.
Матеріали справи не містять реєстрів боржників до договору факторингу №26102023 від 26 жовтня 2023 року.
Отже, без підтвердження набуття ТОВ «ФК «Профіт» права вимоги до ОСОБА_1 за договором №3526553 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, ТОВ «ФК «Сіті колект» не доведено також і набуття права вимоги за цим кредитним договором на підставі договору факторингу №ДО-20250909/001 від 9 вересня 2025 року укладеного між позивачем та ТОВ «ФК «Профіт», а відтак - що його майнове право порушено і підлягає судовому захисту.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, як це закріплено правилами частини 4 статті 12 ЦПК України.
Відповідно до статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.М. Кірічук