Справа № 288/419/26
Провадження № 2-а/288/15/26
25 березня 2026 року селище Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є. О., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши наявні матеріали, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачу, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Порядок та строки оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення врегульовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
За змістом ст.122 КАС України, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Також, відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
З аналізу вищевказаних законодавчих норм вбачається, що процесуальний закон обмежує право звернення особи до адміністративного суду певними часовими рамками. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який, зокрема, у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», вказав, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом прав.
Перевіряючи поважність причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом, суд встановлює обставини, які стосуються дотримання строку звернення до суду, до яких зокрема слід віднести: початок перебігу строку, момент завершення строку та наявність (відсутність) обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску звернення до суду.
Ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Згідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як вбачається з адміністративного позову, оскаржувана постанова винесена 28 березня 2025 року. З даним позовом позивач звернувся до суду 23 березня 2026 року шляхом подання позову через канцелярію суду. В прохальній частині позовної заяви позивач просив поновити строк на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 210-1 КУпАП.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач зазначав про те, що на нього було накладено штраф і позивач дізнався про це в жовтні 2025 року після того, коли виконавчою службою було заблоковані його карткові рахунки. Копію оскаржуваної постанови позивач отримав відразу ж в жовтні 2025 року в п?ятому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 . Не погодившись із постановою №5/78 про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1КУпАП та накладення штраф в сумі 17000.00 гривень, ОСОБА_1 відразу ж самостійно з метою оскарження постанови звернувся до Попільнянського районного суду Житомирської області. Однак там позивачу 08.10.2025 року повідомили, що для захисту свої прав він може скористатися безоплатною правничою допомогою щоб подати позовну заяву для оскарження вищевказаної постанови. ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського бюро з надання безоплатної правничої допомоги, де йому було надано послугу із складання позовної заяви, але строк на її оскарження, що передбачений ст. 289 КУпАП закінчився. Позивач не отримував з ІНФОРМАЦІЯ_2 постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, тобто він був позбавлений можливості оскаржити до суду постанову протягом десяти днів відповідно до ст. 289 КУпАП. Про те, що відносно позивача була винесена постанова він дізнався виключно по факту відкриття виконавчого провадження. Тому, пропущений строк на оскарження відбувся з поважних причин. що є підставою для поновлення строку на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє принципу правової визначеності та дисциплінує учасників правовідносин. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень суду, проте таке поновлення можливе лише у разі наявності об'єктивних та непереборних причин.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Посилання позивача на те, що він дізнався про існування постанови лише після блокування банківських рахунків, суд вважає неспроможними, оскільки реалізація виконавчих дій є наслідком невиконання позивачем свого обов'язку щодо дотримання правил військового обліку та ігнорування офіційної кореспонденції.
Військовозобов'язані громадяни в умовах воєнного стану зобов'язані проявляти підвищену увагу до виконання своїх військових обов'язків та станом свого обліку. Неотримання поштової кореспонденції за адресою реєстрації, за відсутності доказів вини пошти, є ризиком самої особи.
Блокування рахунків є стадією примусового виконання рішення, що вже набрало законної сили. Суб'єктивне незнання про постанову через власну пасивність не може бути підставою для нівелювання встановлених законом строків.
Позивач стверджує, що 08 жовтня 2025 року він з'явився до суду, де йому порадили звернутися за безоплатною правничою допомогою, що й спричинило подальшу затримку. Крім того, перебування позивача у приміщенні суду 08 жовтня 2025 року свідчить про його фізичну можливість реалізувати право на подання позовної заяви у межах встановленого законом 10-денного строку. Разом з тим, пошук адвоката, вибір форми правової допомоги чи очікування на її надання є внутрішніми організаційними питаннями особи. Звернення до бюро правничої допомоги не є обставиною, яка об'єктивно унеможливлює подання позову вчасно. Процесуальний закон не пов'язує початок перебігу строку оскарження з моментом отримання особою професійної консультації.
Суд зауважує, що поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів (медичних довідок, документів про відрядження, перебування в зоні бойових дій тощо), які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних перешкод для звернення до суду в період з моменту винесення постанови або, принаймні, негайно після візиту до суду 08 жовтня 2025 року.
Встановлені обставини свідчать про те, що пропуск строку відбувся внаслідок суб'єктивних причин.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що процесуальні дедлайни (строки) мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності. Посилання позивача на тривале отримання правничої допомоги та про те, що він лише жовтня 2025 року дізнався про постанову через виконавчу службу не можуть бути визнані поважними у світлі практики ЄСПЛ (зокрема, справи «Каракуця проти України»), оскільки позивач не виявив належної процесуальної обачності та зацікавленості у з'ясуванні свого правового статусу. Сама по собі суб'єктивна необізнаність, що стала наслідком пасивної поведінки особи, не є підставою для відступу від принципу остаточності рішень (res judicata).
Оскільки позивач знав про свій статус військовозобов'язаного та можливість притягнення до відповідальності за порушення правил обліку, він мав проявляти «особливу сумлінність» та перевіряти пошту або стан справ у РТЦК та СП, не чекаючи блокування рахунків.
Сама по собі наявність воєнного стану, тривалий процес підготовки позову бюро БПД або неотримання пошти за адресою реєстрації - не звільняють особу від обов'язку дотримуватися процесуальних строків.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки, вказані позивачем підстави поновлення строку звернення до суду із позовом визнані неповажними, то в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку належить відмовити, в зв'язку із чим позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 169, 294, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - вважати неподаним та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Попільнянського
районного суду Зайченко Є. О.