Справа № 286/503/26
24 березня 2026 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І. ,
з секретарем судового засідання Щипською І.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради Житомирської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування , -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Левківський Сергій Васильович, звернулася в суд з позовом до відповідача Овруцької міської ради Житомирської області, в якому просить визнати за нею право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Великохайчанської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 0,3334 га, кадастровий номер 1824281100:06:000:0186, та площею 1,0545 га, кадастровий номер 1824281100:05:000:0496, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 згідно з державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЖТ № 013310, серії ЖТ № 013311, виданими 23.12.2002 року на підставі розпорядження Овруцької районної державної адміністрації № 322 від 11.11.2002 року, зареєстрованими в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№ 560, 561, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою матері позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; мати позивача прийняла спадщину за своєю сестрою, а тіткою позивача, але своїх спадкових прав не оформила; позивач є її спадкоємцем за законом першої черги після смерті своєї матері; нотаріус законною постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, оскільки правовстановлюючі документи на належні спадкодавцю земельні ділянки подані нотаріусу в копіях, а не в оригіналі, і видані не за життя, а після смерті спадкодавця, відтак позивач не в змозі нотаріально оформити належну їй спадщину, тому просить позов задоволити та визнати за нею право власності на спірне спадкове майно.
Сторони в судове засідання не з'явились. Позивач у позовній заяві просить розглянути справу без її участі.
Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому висловився, що проти задоволення позову не заперечує, що розцінюється судом, як визнання позову.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову провадиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Судом перевірено наявність у представника відповідача за довіреністю повноваження на визнання позову. Визнання позову відповідачем у цій справі не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, у задоволення клопотання сторін, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.
Тому, перевіривши законність визнання позову відповідачем, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка доводиться позивачу ОСОБА_1 матір'ю, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно та майнові права, зокрема на спірні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Великохайчанської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 0,3334 га, кадастровий номер 1824281100:06:000:0186, та площею 1,0545 га, кадастровий номер 1824281100:05:000:0496, які вона успадкувала, але своїх спадкових прав не оформила, після смерті своєї рідної сестри, а рідної тітки позивача - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і які належали останній згідно з державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЖТ № 013310, серії ЖТ № 013311, виданими 23.12.2002 року на підставі розпорядження Овруцької районної державної адміністрації № 322 від 11.11.2002 року, зареєстрованими в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № № 560, 561, що стверджуються копіями цих державних актів серії ЖТ № 013310, серії ЖТ № 013311 та рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 02.07.2025 року у справі № 286/3854/24.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.01.2004 року; щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Як випливає із змісту ст.548 ЦК УРСР 1963 року, спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття (яким є день смерті спадкодавця) лише в тому разі, якщо вона прийнята спадкоємцем.
Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законодавством термін.
Відповідно до ст.529 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, спадкоємцями за законом першої черги померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_1 .
Як повідомила Овруцька ДНК листом 03.03.2026 року № 386/01-16, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 68/2023 року у зв'язку з подачею заяви її дочкою ОСОБА_1 , якій видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) та винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Як вбачається з постанови державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області Фрусевич І.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.01.2026 року за № 173/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки у зв'язку не пред'явленням оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, виданих за життя спадкодавця.
Позивач, будучи спадкоємцем за законом першої черги, прийняла спадщину після смерті одиноко проживаючої своєї матері ОСОБА_3 , так як володіла правовстановлюючими документами на її майно, зокрема ощадною книжкою, яка була пред'явлена нотаріусу, що вбачається з постанови державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області Фрусевич І.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.01.2026 року за № 173/02-31. Тобто позивач прийняла спадщину після смерті своєї матері, вступивши і фактичне володіння та управління спадковим майном.
Згідно з Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.02.2026 року, щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1824281100:06:000:0186, 1824281100:05:000:0496, відомості про права власності, іпотеки, обтяження відсутні, зареєстровано речове право оренди. Відтак, право власності на земельні ділянки не зареєстровано. Чинним законодавством України передбачено можливість реєстрації прав на підставі документів, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно лише за життя.
Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування. Згідно з ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Тобто, до складу спадщини ввійшли також права спадкодавця на земельні ділянки, правовстановлюючий документ щодо яких був виданий після смерті спадкодавця, що перешкоджає позивачу оформити спадщину та порушує її законні права.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав. У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.
На підставі викладеного за позивачем слід визнати право власності на спірне спадкове майно.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331,20 грн.
Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 200, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Великохайчанської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 0,3334 га, кадастровий номер 1824281100:06:000:0186, та площею 1,0545 га, кадастровий номер 1824281100:05:000:0496, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 згідно з державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЖТ № 013310, серії ЖТ № 013311, виданими 23.12.2002 року на підставі розпорядження Овруцької районної державної адміністрації № 322 від 11.11.2002 року, зареєстрованими в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № № 560, 561.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.03.2026 року.
Суддя: В. І. Вачко