Справа № 296/3361/26
1-кс/296/1394/26
Іменем України
про арешт майна
24 березня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирський області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні №1202606000000073 від 17.02.2026, за ч. 3 ст. 368 КК України,-
23.03.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирський області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні №1202606000000073 від 17.02.2026, за ч. 3 ст. 368 КК України, що вилучене за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №1202606000000073 від 17.02.2026, за ч. 3 ст. 368 КК України за фактом, що ОСОБА_5 , будучи призначеним наказом № 49 від 16.02.2024 на посаду оператора відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше листопада 2025 року, діючи за попередньою змовою з невстановленою службовою особою цього ж органу, сформував злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за незаконне зняття військовозобов'язаних осіб з військового обліку за станом здоров'я шляхом виготовлення підроблених документів та внесення недостовірних відомостей до АІТС «Оберіг».
Реалізуючи зазначений умисел, 14-15 листопада 2025 року ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 сприяння у знятті з військового обліку за грошову винагороду в сумі 3000 доларів США. Надалі він отримав частину неправомірної вигоди: 600 доларів США 15.11.2025 та 900 доларів США 10.12.2025 за виготовлення відповідних документів і внесення змін до електронної системи. У подальшому ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність дій, звернувся до правоохоронних органів та діяв під їх контролем. У ході контролю за вчиненням злочину 19.03.2026 та 21.03.2026 передав ОСОБА_5 ще 200 та 600 доларів США відповідно. Загалом у період з 14.11.2025 по 21.03.2026 ОСОБА_5 отримав 2300 доларів США неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням службового становища, спрямованих на незаконне зняття особи з військового обліку.
21.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/3311/26 було проведено обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 де було вилучене майно , яке 21.03.2026 постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №1202606000000073 від 17.02.2026, за ч. 3 ст. 368 КК України.
23.03.2026 слідчий подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речового доказу.
Слідчий в судове засідання не з'явився надав заяву в якій просив проводити розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання просив задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Представник власника майна- адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився подав заяву в якій просив проводити розгляд клопотання за його відсутності та відсутності власника майна. Питання щодо накладення арешту на майно покладає на розсуд суду.
Слідчий суддя вивчивши клопотання та його додатки, прийшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №1202606000000073 від 17.02.2026, за ч. 3 ст. 368 КК України .
Досудовим розслідуванням встановлено, що що ОСОБА_5 , будучи призначеним наказом № 49 від 16.02.2024 на посаду оператора відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше листопада 2025 року, діючи за попередньою змовою з невстановленою службовою особою цього ж органу, сформував злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за незаконне зняття військовозобов'язаних осіб з військового обліку за станом здоров'я шляхом виготовлення підроблених документів та внесення недостовірних відомостей до АІТС «Оберіг».
Реалізуючи зазначений умисел, 14-15 листопада 2025 року ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 сприяння у знятті з військового обліку за грошову винагороду в сумі 3000 доларів США. Надалі він отримав частину неправомірної вигоди: 600 доларів США 15.11.2025 та 900 доларів США 10.12.2025 за виготовлення відповідних документів і внесення змін до електронної системи.
У подальшому ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність дій, звернувся до правоохоронних органів та діяв під їх контролем. У ході контролю за вчиненням злочину 19.03.2026 та 21.03.2026 передав ОСОБА_5 ще 200 та 600 доларів США відповідно. Загалом у період з 14.11.2025 по 21.03.2026 ОСОБА_5 отримав 2300 доларів США неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням службового становища, спрямованих на незаконне зняття особи з військового обліку.
21.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/3311/26 було проведено обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено та вилучено:
-посадочні документи АТ «Укрзалізниця» щодо невстановлених осіб на 7 арк.;
-копії документів на ім'я ОСОБА_8 на 4 арк.;
-копії документів на ім'я ОСОБА_9 на 2 арк.
21.03.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №1202606000000073 від 17.02.2026, за ч. 3 ст. 368 КК України.
23.03.2026 слідчий подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речового доказу.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя під час розгляду цього клопотання має встановити лише чи відповідає вилучене майно ознакам речового доказу. При цьому слідчий суддя не уповноважений надавати оцінку чи наявний склад кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно вказане в клопотанні, оскільки воно відповідає критерію речового доказу у кримінальному провадженні №1202606000000073 від 17.02.2026 за ч. 3 ст. 368 КК України.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт речового доказу, з метою його збереження слідчий суддя не вбачає, адже під час судового розгляду докази оцінюються безпосередньо судом.
Таким чином, вважаю за необхідне клопотання слідчого задовольнити в повному обсязі та накласти арешт з забороною відчуження, користування чи розпорядження майном.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 21.03.2026, за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
-посадочні документи АТ «Укрзалізниця» щодо невстановлених осіб на 7 аркушах;
-копії документів на ім'я ОСОБА_8 на 4 аркушах ;
-копії документів на ім'я ОСОБА_9 на 2 аркушах;
заборонивши користування, відчуження та розпорядження щодо вказаного майна.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1