Справа №296/12143/25
Категорія 38
2/295/1693/26
24.03.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого судді Перекупки І.Г.
за участю секретаря судових засідань Барашивець Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
24.10.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» через підсистему «Електронний Суд» направила до Корольовського районного суду м. Житомира позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просила: стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №240326-002 у розмірі 25 811,94 грн, судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 29.10.2025 цивільну справу № 296/12143/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передано на розгляд Богунському районному суду міста Житомира
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2025, цивільну справу передано на розгляд судді Перекупці І.Г.
Ухвалою від 28.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.03.2024 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Кредитсервіс» кредитний договір № 240326-002. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового персонального ідентифікатора W84617. Відповідно до Кредитного договору, Клієнту було надано кредит у сумі 32 967,03 грн. Відповідно до Умов Кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 9 % (сума одноразової комісії складає 2967,03 грн). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок Позичальника. Умовами Кредитного договору передбачено: Позичальник має зробити 3 щомісячні платежі; Позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 26 числа відповідного місяця включно. На банківський рахунок Позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 30 000 грн із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 9 %, що в грошовому еквіваленті 2967,03 грн. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 01.05.2025 заборгованість за кредитним договором становить 25811,94 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 22839,52 грн; простроченої заборгованості за процентами 2972,42 грн. У зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 240326-002 від 26.03.2024 в розмірі 25811,94 грн, а також стягнути понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві просила розглянути справу без її участі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судові засідання 27.01.2026 та 24.03.2026 не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належно шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації. Судові повістки повернуті до суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Отже, ОСОБА_1 є належно повідомленим про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 26.03.2024 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Кредитсервіс» кредитний договір № 240326-002, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 32967,03 грн; сума на карту 30000 грн; кількість щомісячних платежів 3; комісія за видачу кредиту 9% від суми кредиту, порядок сплати комісії за видачу кредиту: утримується на користь кредитодавця з суми кредиту в момент видачі кредиту; цільове призначення кредиту: ремонт квартири; денна процентна ставка 0,56%; денна процентна ставка (при дотриманні акційних умов) 0,33%; сума щомісячного платежу при дотриманні акційних умов 13265,28 грн; строк, на який надається кредит, 92 дні; процентна ставка за перший місяць 120,45 за всі наступні місяці 361,35 процентів річних; порядок сплати платежів щомісяця до 26 числа місяця закінчення відповідного розрахункового періоду користування кредитом; орієнтовна реальна річні процентна ставка 1359,53%; орієнтовна загальна вартість кредиту 49871,10 грн. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором W84617 (26.03.2024 12:23:52) (а.с.32).
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» .
Відповідно до платіжної інструкції № 494 від 26.03.2024 на платіжну карту ОСОБА_1 ТОВ "Кредитсервіс" було перераховано кредит в розмірі 30 000 грн (а.с.70).
Згідно з наданим розрахунком заборгованості, відповідач здійснював погашення за договором на загальну суму 16 500 грн (востаннє 16.07.2024), з яких: 10 127, 51 грн тіло кредиту та 6372, 49 грн відсотків за користування кредитом, заборгованість відповідача за кредитним договором № 240326-002 від 26.03.2024 станом на 01.05.2025 становить 25 811, 94 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 22 839, 52 грн; заборгованості за процентами 2972, 42 грн (а.с.71-72).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожен примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Відсутність реального і своєчасного виконання зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту) та процентами підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як така, що знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2422,40 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 7000 грн, суд зауважує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" та адвокатським об'єднанням "Правовий діалог", копію додаткової угоди № 1 до договору № 25-01/2023 від 25.01.2023 про надання правової допомоги, акт приймання-передачі справ на надання правової допомоги, акт № 3 приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023 на суму 7000 грн.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір до 3000 грн.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст. 265, 526, 527, 530, 536, 598-601, 604-609, 610-612, 615, 625, 626, 627, 628, 629, 631, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 128, 133, 134, 137, 141, 247, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» заборгованість за кредитним договором № 240326-002 у розмірі 25 811,94 грн, а також понесені судові витрати: 2422,40 грн в рахунок сплаченого судового збору та 3000 грн в рахунок понесених витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про учасників справи :
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», код ЄДРПОУ 41125531, місцезнаходження юридичної особи: вул. Коновальця Євгена, будинок 36-д, приміщення 65-З м. Київ.
Представник позивача: Ушакевич Марина Петрівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 6416 від 23.05.2019, адреса: пр-т Л. Каденюка, 23 а/с 57 м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя І.Г. Перекупка