Справа №295/4793/26
1-кс/295/1912/26
19.03.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника керівника Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, внесене в кримінальному провадженні за №42025060000000078 від 27.06.2025 та додані до нього матеріали,-
Слідчий звернувся із указаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_6 , у якому послався на те, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому під процесуальним керівництвом Житомирської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025060000000078 від 27.06.2025, за підозрою головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці Державної митної служби України ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Згідно клопотання, 24.02.2022 року о 5 годині президентом рф путіним в.в. оголошено про початок спеціальної військової операції на території України. Того ж дня близько 5 години 10 хвилин ЗС рф, що діяли за наказом керівництва рф, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формуваннях, після чого збройні формування рф, і регулярні незаконні збройні формування та групи найманців, створені, підпорядковані, керовані та фінансовані рф сухопутним шляхом зайшли на суверенну територію України з метою повалення конституційного ладу та захоплення державної влади України, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Житомирській, Київській, Чернігівській, Херсонській, Миколаївській, Харківській, Сумській, інших областях та здійснили збройні напади на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, цивільні об'єкти, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також здійснюють окупацію окремих частин з числа вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до цього часу та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків. З метою відсічі військовій агресії рф Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжено та триває на даний час. Відповідно до розділу II «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786 (зі змінами) вся територія Сєвєродонецької територіальної громади Сіверськодонецького району, Луганської області, в тому числі місто Сіверськодонецьк тимчасово окуповані Російською Федерацією з 25.06.2022.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , у відповідності до наказу Луганської митниці Державної митної служби України № 123-О від 29.06.2021 призначено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці з 01.07.2021, з посадовим окладом 8250 грн., в порядку переведення зі Східної митниці Держмитслужби, з укладенням контракту про проходження державної служби, а також встановлено надбавки до посадового окладу за раніше присвоєне звання радника митної служби ІІІ рангу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2020 № 310 «Питання оплати праці посадових осіб та працівників Державної митної служби». Під час вступу на державну службу до органів державної влади України 11.05.1999 ОСОБА_6 склала присягу державного службовця та і урочисто присягла вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов'язки.
Зі змісту клопотання вбачається, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці Державної митної служби України, не виконала вказівку керівництва Держмитслужби щодо евакуації особового складу митного посту «Сєверодонецьк» Східної митниці із зони бойових дій та після 24.02.2022 на підконтрольну українській владі територію не повернулася. У подальшому, в порушення вищевказаних норм чинного законодавства України у ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням місці та час, але не раніше 24.02.2022 виник умисел на вчинення державної зради, шляхом переходу на бік ворога - держави-агресора - рф. Реалізуючи свій злочинний умисел, у період часу з серпня 2022 року, але не пізніше 30.03.2023, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території рф, громадянка України ОСОБА_6 , будучи державним службовцем, перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці Державної митної служби України, маючи спеціальне звання - радника митної служби ІІІ рангу, будучи працівником правоохоронного органу України, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, підтримуючи збройну агресію російської федерації проти України, умисно, з метою вчинення дій на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, усвідомлюючи, що вона вчиняє державну зраду, в умовах воєнного стану, добровільно вступила на службу до Федеральної податкової служби рф, яка є правоохоронним органом на території рф, та станом на 06.04.2023 перебувала на посаді державного податкового інспектора відділу камеральних перевірок №1 ІНПС росії по м. Сергієв Посад Московської області, де проходить службу на даний час.
Таким чином, як вказує сторона обвинувачення у клопотанні, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в умовах воєнного стану.
Слідчий зазначає, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а також повістки про виклик підозрюваної опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Як слідує зі змісту клопотання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: витягом з ЄРДР № 42025060000000078 від 27.06.2025; повідомленням про виявлене кримінальне правопорушення № 57/5/1-3256 від 26.06.2025; рапортом про виявлене кримінальне правопорушення від 26.06.2026 та іншими документами, які слугували підставою для внесення відомостей до ЄРДР; листом Луганської митниці ДМС України від 28.01.2026 щодо проходження служби ОСОБА_6 з додатками, а саме: копіями службової характеристики, наказів про призначення, звільнення, автобіографії, трудової книжки, заяви про звільнення ОСОБА_6 від 30.03.2023, а також відомостями щодо отримання заробітної плати, ; протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; листом Офісу Президента України від 02.01.2026; листом Державної міграційної служби України від 09.12.2025; протоколом огляду від 28.01.2026; протоколом огляду від 29.01.2026; протоколом про результатами проведення НСРД від 30.01.2026 разом з додатком - оптичним диском; протоколом огляду від 26.02.2026 разом з додатком - оптичним диском; протоколом огляду від 12.03.2026 разом з додатками; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваної запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З метою запобігання спробам ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, слідчий за погодженням з прокурором вважає за доцільне застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити та застосувати до підозрюваної запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 покладався на розсуд суду.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025060000000078 від 27.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 .
За змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у інкримінованому вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх обставин підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На переконання слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках передбачених цим кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Згідно ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
З матеріалів клопотання вбачається, що 27.02.2026 року заступником керівника другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_5 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке відповідно до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур'єр» №50 від 04 березня 2026, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідно до вимог зазначених норм процесуального закону ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної, а тому є особою, по відношенню до якої може бути застосовано запобіжний захід у передбачених законодавством України випадках.
На думку слідчого судді, наведені у клопотанні та озвучені в судовому засіданні доводи свідчать про те, що на даний час існують ризики, на які посилалась сторона обвинувачення та котрі є підставою для обрання відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Насамперед, мова йде про ризики переховування від органів досудового розслідування, а також вчинення нових кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Надаючи оцінку можливості вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 на даний час перебуває за межами України, а саме на території держави агресора - російської федерації, однак її точне місцезнаходження невідоме.
Постановою заступника керівника другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_5 від 17.03.2026 підозрювану ОСОБА_6 оголошено в розшук.
За загальним правилом, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника. Проте, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого виключно у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук (ч. 6 ст. 193 КПК України).
З даного приводу, слідчим суддею звернуто увагу на позицію, викладену в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.02.2022 року у справі № 991/3440/20, згідно якої рішення слідчого судді про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників. У даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
На відміну від затриманої особи з метою приводу, яка має гарантії не пізніше 36 годин з моменту затримання бути звільненою або доставленою до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, може бути затриманою і утримуватися під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження.
Таким чином, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 6 ст. 193 КПК України) є обов'язковим процесуальним документом (рішенням) для забезпечення вчинення процесуальних дій, спрямованих для встановлення місця перебування підозрюваного за межами України та його затримання.
Крім того, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 6 ст. 193 КПК України) є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (п. 1 Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБУ, СБУ, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5).
Оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, на підставі наданих стороною кримінального провадження матеріалів, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому дане клопотання підлягає задоволенню і щодо підозрюваної необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з абз. 2 п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Керуючись ст. ст.176-178, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.05.2026 року.
Строк дії ухвали встановити до 02 травня 2026 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 5 днів з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1