Справа № 164/596/26
п/с 1-кп/164/179/2026
24 березня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12026035590000028 від 3 березня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, раніше не судимого, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 КК, ч. 1 ст. 162 КК України,-
Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 24 березня 2026 року постановлено розглянути обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12026035590000028 від 3 березня 2026 року у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 2 березня 2026 року, біля 2 години, в с. Чорниж Луцького району Волинської області, ОСОБА_3 , перебуваючи на території домоволодіння, що по АДРЕСА_3 , маючи умисел, направлений на порушення конституційного права громадянина на недоторканість житла чи іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч чинному законодавству, без вмотивованого рішення суду, відсутності невідкладних випадків, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, в порушення вимог ст. 30 Конституції України, без добровільної на те згоди ОСОБА_4 , який являється користувачем будинку за вказаною адресою, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, не маючи законних правових підстав, шляхом ривка та виривання внутрішньої защібки з вхідних дверей, незаконно проник в житловий будинок, чим порушив конституційне право ОСОБА_4 на недоторканість житла чи іншого володіння особи, передбачене ст. 30 Конституції України.
Крім того, 2 березня 2026 року, біля 2 години, в с. Чорниж Луцького району Волинської області, ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні будинку, що по АДРЕСА_3 , з метою спричинення тілесних ушкоджень іншій людині, на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_4 , який лежав на ліжку, один удар кулаком правої руки в область потиличної ділянки голови. Після цього, ОСОБА_3 наніс йому один удар кулаком правої руки в область правої поперекової ділянки та, схопивши ОСОБА_4 двома руками за одяг, стягнув його з ліжка, внаслідок чого той впав на підлогу. В подальшому, ОСОБА_3 наніс йому два удари кулаком правої руки в область лівого вуха та лівої частини обличчя, один удар правою ногою в область лівої частини грудної клітки та лівого плеча, спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці лівої половини обличчя, лівої вушної раковини, на передній поверхні грудної клітки зліва, в проекції 8-9 ребра зліва по передній аксілярній лінії, на задній поверхні ділянки лівого плечового суглобу, на правій поперековій ділянці, внутрішньошкірного крововиливу на потиличній ділянці голови по центру, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до заяви від 19 березня 2026 року потерпілий ОСОБА_4 згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, що передбачено ч. 2 ст. 302 КПК України, а також не заперечує щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Згідно із заявою від 19 березня 2026 року обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 КК, ч. 1 ст. 162 КК України, а також згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз'яснено зміст встановлених в результаті проведення досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. ОСОБА_3 згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті проведення досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтвердила захисник ОСОБА_5 .
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження № 12026035590000028, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст. 125 КК, ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки спричинив ОСОБА_4 умисні легкі тілесні ушкодження, а також умисно незаконно проник до житла ОСОБА_4 .
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Згідно з ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Враховуючи обставини вчинених кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, його майновий стан, суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу в межах санкцій статей, по яких ОСОБА_3 притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання у виді штрафу в межах санкцій статей, по яких він притягується до кримінальної відповідальності. Остаточне покарання обвинуваченому визначити з урахуванням положень ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Керуючись ст.ст. 110, 369-371, 373-374, 381-382, 394-395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 КК, ч. 1 ст. 162 КК України, призначивши покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК України - 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень;
- за ч. 1 ст. 162 КК України - 50 (п?ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбування покарання у виді 50 (п?ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя районного суду ОСОБА_1