Справа № 156/110/26
Провадження № 3/156/104/26
Рядок статзвіту 156
25 березня 2026 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши матеріал, який надійшов з сектору поліцейської діяльності №2 Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
ОСОБА_1 , 26.01.2026 о 09:08 у селі Бужанка по вул. Миру керував транспортним засобом ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп?яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його захисникадвокат Улибін-Вельгус В.В. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення. Зазначав, що правових підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував його підзахисний, не було. Таким чином, подальша пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 була незаконною.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575572 від 26.01.2026, який відповідає вимогам ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому, окрім іншого, зазначені виявлені працівниками поліції ознаки стану сп'яніння у ОСОБА_1 . З акту також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Зі змісту направлення слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, дослідженими у судовому засіданні, при перегляді яких викладені у протоколі обставини знайшли своє підтвердження.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності. Вимоги ст.ст. 256, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.
Заперечуючи проти протоколу сторона захисту посилалась на те, правових підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , не було. Таким чином, подальша пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 була незаконною.
З дослідженого відеозапису вбачається, як 26.01.2026 о 09:05 патруль поліції, застосовуючи звукові спецсигнали та оголошуючи через гучномовець вимогу про зупинку, переслідує транспортний засіб ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Незважаючи на це, транспортний засіб ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , тривалий час продовжував рух та зупинився лише у подвір'ї домоволодіння. Після зупинки даного транспортного засобу поліцейський поцікавився у водія чому він не зупинився на вимогу, на що ОСОБА_1 повідомив, що не чув. У подальшому поліцейський повідомив ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти відповідний огляд. ОСОБА_1 не заперечував факту наявності у нього ознак сп'яніння, пояснив, що напередодні вживав алкоголь, просив домовитись та відпустити його, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не чув звукових сигналів, а тому не зупинився на вимогу поліцейських, суд оцінює критично, оскільки останній не підтвердив належними доказами наявності у нього проблем зі слухом. При цьому, досліджених відеозаписів слідує, що ОСОБА_1 , спілкуючись з поліцейськими, чітко їх розуміє. Також слід зауважити, що характер руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 вказує на те, що останній намагався втекти від поліції.
Слід зауважити, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не перебуває у прямому причинному зв'язку із обов'язком водія пройти, у встановленому законом порядку, відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, а предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, які окреслені диспозицією ч. 1ст. 130 КУпАП. За умови незгоди із причинами зупинки транспортного засобу, особа не позбавлена, у встановленому процесуальним законом порядку права оскаржити такі дії працівників поліції, вважаючи їх незаконними та свавільними.
За встановлених обставин, суд критично ставиться до тверджень сторони захисту щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин викладених у протоколі та, на переконання суду, вищевказані доводи сторони захисту спрямовані лише на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
На переконання суду дії поліцейських у повній мірі відповідали нормам законодавства, ОСОБА_1 була забезпечена належна правова процедура, однак останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і у їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд вважає, що у діях водія ОСОБА_1 наявне порушення Правил дорожнього руху, яке було зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка була зафіксована на відеозапис.
Відповідно до положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до бази даних ІКС ІПНП ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 24.01.2018.
Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, яке є потенційно небезпечним для суспільства, а також відомості про особу ОСОБА_1 , дійшов висновку, що достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 Кодексу України з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст.23 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 276, 279, 280, 283 285, 289, 294 КУпАП, суд, -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.
Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Волинського апеляційного суду через суд, що її виніс, протягом десяти днів з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.
Роз'яснити, що відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Н.Н. Комзюк