25 березня 2026 р. Справа № 520/8156/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., повний текст складено 30.12.25 по справі № 520/8156/25
за позовом Підприємства об'єднання громадян «КОНСТАНТА» громадської організації «Харківська обласна організація всеукраїнської організації союз осіб з інвалідністю України»
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення
Підприємство об'єднання громадян «КОНСТАНТА» Громадської організації «Харківська обласна організація Всеукраїнської організації союз осіб з інвалідністю України» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП - 43983495), а саме: Рішення № 11944690/44558677 від 22.10.2024р. до ПН № 75 від 19.10.2023р.; Рішення № 11944689/44558677 від 22.10.2024р. до ПН № 76 від 19.10.2023р.; Рішення № 11966159/44558677 від 28.10.2024р. до ПН № 119 від 25.10.2023р.; зобов'язати Державну податкову службу України , зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Підприємства об'єднання громадян «КОНСТАНТА» Громадської організації «Харківська обласна організація Всеукраїнської організації союз осіб з інвалідністю України» адреса м. Харків, пр. Науки 36 код ЄДРПОУ 44558677, а саме: 1. № 75 від 19 жовтня 2023 року на загальну суму 88 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 14 800,00 грн. 2. № 76 від 19 жовтня 2023 року на загальну суму 47 959,20 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 7 993,20 грн. 3. № 119 від 25 жовтня 2023 року на загальну суму 181044,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 30174,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 адміністративний позов Підприємства об'єднання громадян «КОНСТАНТА» Громадської організації «Харківська обласна організація Всеукраїнської організації союз осіб з інвалідністю України» задоволено. Визнано протиправними та скасовані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №11944690/44558677 від 22.10.2024р.; №11944689/44558677 від 22.10.2024р.; № 11966159/44558677 від 28.10.2024р, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної Підприємства об'єднання громадян «КОНСТАНТА» Громадської організації «Харківська обласна організація Всеукраїнської організації союз осіб з інвалідністю України» № 75 від 19.10.2023р, № 76 від 19.10.2023р., № 119 від 25.10.2023р в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 75 від 19.10.2023р, № 76 від 19.10.2023р., № 119 від 25.10.2023р, складені Підприємством об'єднання громадян «КОНСТАНТА» Громадської організації «Харківська обласна організація Всеукраїнської організації союз осіб з інвалідністю України». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057 ЄДРПОУ 43983495) на корись Підприємства об'єднання громадян «КОНСТАНТА» Громадської організації «Харківська обласна організація Всеукраїнської організації союз осіб з інвалідністю України» (просп. Науки, буд. 36, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61166) судовий збір у сумі 7 267 грн (сім тисяч двісті шістдесят сім гривень ) 20 коп.
ГУ ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а саме: ст. 6, 72, 73, ч. 2 ст. 74, 75, ч. 1 ст. 77, ч. 1, ст. 90, ст. 159, ч. 1-3, 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. В обґрунтування посилається на те , що позивачем були подані до контролюючого органу документи про надання пояснень та копій документів, реєстрацію якої зупинено, та до таких повідомлень долучені додатки. За результатами розгляду наданих позивачем документів комісією регіонального рівня направлено у відповідності до п. 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (зі змінами та доповненнями) (далі - порядку № 520) повідомлення від 15.10.2024 № 11912417/44558677; № 11912415/44558677та від 18.10.2024 № 11931999/44558677 про необхідність надання додаткових пояснень та/ або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно вищевказаного повідомлення позивачу запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування; відсутні пояснення та документальне підтвердження стосовно інформації, зазначеної у ПН, а саме: відсутні, первинні документи щодо постачання послуг. Однак, на вказане повідомлення Позивачем надано не було надано необхідні документи. ГУ ДПС у Харківській області було прийнято рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної. Підставою відмови у реєстрації спірних податкових накладних стало: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства). Враховуючи той факт, що позивачем не надано складські документи, то рішення комісії Головного управління ДПС в Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято відповідно до чинного законодавства та є правомірним. Також, апелянт стверджує, що суд зобов'язавши податковий орган зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, фактично бере на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів щодо прийнятті рішення про реєстрацію або у відмові у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі, просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 у справі № 520/8156/25 , прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПОГ «КОНСТАНТА» відмовити.
Підприємство об'єднання громадян «КОНСТАНТА» Громадської організації «Харківська обласна організація Всеукраїнської організації союз осіб з інвалідністю України» подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає вимоги апеляційної скарги за своїм характером необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що прийняте при повному дотриманні матеріальних та процесуальних норм. Посилаючись на обставини, викладенні у відзиві , просить суд залишити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 у справі № 520/8156/25 без змін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Підприємством об'єднання громадян «КОНСТАНТА» Громадської організації «Харківська обласна організація Всеукраїнської організації союз осіб з інвалідністю України» відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ складено та направлено на реєстрацію податкові накладні: № 75 від 19 жовтня 2023 року на загальну суму 88 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 14 800,00 грн., № 76 від 19 жовтня 2023 року на загальну суму 47 959,20 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 7 993,20 грн., № 119 від 25 жовтня 2023 року на загальну суму 181044,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 30174,00 грн.
Згідно отриманих квитанції від 14.11.2023 вищевказані податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено.
Підставою для зупинення зазначено п. 201.16 ст. 201 ПКУ - Обсяг постачання товару/послуги, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Позивачем направлено на адресу ДПС пояснення та копії документів.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення № 11944690/44558677 від 22.10.2024р. до ПН № 75 від 19.10.2023р.; рішення № 11944689/44558677 від 22.10.2024р. до ПН № 76 від 19.10.2023р.; рішення № 11966159/44558677 від 28.10.2024р. до ПН № 119 від 25.10.2023р., у зв'язку із ненаданням/ частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Позивач не погоджуючись з зазначеним рішенням звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з відсутності у податкового органу правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, зважаючи на наявність копій усіх необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та на те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, тому дійшов висновку ,що оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню. Також, суд першої інстанції вважає , що задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За змістом пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком № 1165 (тут і далі - в редакції, чинній станом на дату зупинення реєстрації спірних податкових накладних).
Відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку №1165 податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пункт 7 Порядку № 1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність") встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).
Пункт 10 Порядку №1165 передбачає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
За правилами, встановленими пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року № 520.
Абзац другий пункту 25 Порядку № 1165 встановлює, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (пункт 26 Порядку № 1165).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пункт 4 Порядку № 520 встановлює, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно із пунктом 5 Порядку №520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Відповідно до п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.
Пунктом 9 Порядку № 520 передбачено , що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.»
Пунктом 10 Порядку №520 встановлено , що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».
Відповідно до пункту 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Верховний Суд вже аналізував застосування положень Порядку № 520 з урахуванням змін, що набрали чинності з 08 березня 2023 року відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19, і у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 дійшов наступних висновків. З метою вирішення питання про наявність / відсутність підстав для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 08 березня 2023 року було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу.
За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.
Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:
1) рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування;
2) про направлення Повідомлення - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;
3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній / розрахунку коригування.
У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати контролюючому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: 1) про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН; 2) про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
При цьому із змісту пункту 10 Порядку № 520 та форми Рішення (Додаток 1 до Порядку №520) слідує, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення / додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, проставляє відмітку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».
У випадку ж ненадання платником податків у встановлені строки додаткових пояснень і копій документів, встановлених абзацом шостим пункту 9 Порядку №520, комісія регіонального рівня проставляє відмітку у графі «ненадання / часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
У постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 Верховний Суд виснував, що якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Верховний суд в постанові від 23 квітня 2025 року у справі №620/4035/24 сформував висновок , що до предмета доказування у справі належать обставини того, чи була обґрунтованою вимога контролюючого органу про надання додаткових документів для цілей підтвердження права на реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН в розрізі встановлених у справі обставин; чи проявив позивач належну сумлінність у користуванні наданими йому податковим законодавством правами; чи є належним чином обґрунтованим і вмотивованим оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН в контексті взаємозв'язку підстави для прийняття такого рішення із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів та пояснень, а також в контексті узгодженості підстав прийняття спірного рішення (змісту заповнених граф) між собою.
Так, реєстрація спірних податкових накладних № 75 від 19.10.2023р, № 76 від 19.10.2023р., № 119 від 25.10.2023 зупинена, про що свідчать квитанції Автоматизованої системи “Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, в яких вказано, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено : показник «D» та «Р». Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.
Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку № 3 до Порядку № 1165 під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (пп. 2 п. 11 Порядку № 1165).
Колегія суддів вказує, що відповідачем не наведено жодного розрахунку за п.1 Критеріїв ризиковості, що не відповідає вимогам пп. 2 п. 11 Порядку № 1165.
У квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які саме його операції стали причиною для визнання його ризиковим. Нечітке формулювання п.1 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника.
Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Верховний Суд у справах № 640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 22 травня 2024 року у справі № 640/26298/21.
Колегія суддів зазначає , що квитанції не містять розрахунків щодо обсягів постачання товарів/послуг, обсяг яких дорівнює або перевищує величину придбання такого товару/послуги, що саме і стало підставою зупинення спірних податкових накладних.
З наявних в матеріалах справи квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних № 75 від 19.10.2023р, № 76 від 19.10.2023р., № 119 від 25.10.2023 вбачається, що такі містять лише загальне посилання на наявність у позивача права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку ( певного переліку документів , визначених Порядком № 520).
У постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 Верховний Суд виснував, що якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Так, податковим органом на направлені на адресу товариства повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Графа «Додаткова» інформація таких повідомлень не заповнена.
Як встановлено вище судом позивачем направлені до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до яких додані копії первинних документів.
З поданих позивачем документів вбачається , що між позивачем та ТОВ "Максима" укладено договір, про надання послуг з виробництва, ремонту та механічної обробки деталей №2023/07НПО від 01 липня 2023 року. Відповідно до цього договору виконавець - ПОГ "КОНСТАНТА "ГО ХОО ВО СОІУ" (позивач), а замовник - ТОВ "Максима".
Так, замовником у відповідності до Договору:
1) на підставі видаткової накладної (у переробку) № 16/10-1 від 16.10.2023р. надані матеріали у виробництво (всього 10 найменувань на загальну вартість 5 198,99 грн.,) з яких виконавцем виготовлена готова продукція, та на підставі акту приймання передачі готової продукції № ГП-2023/10/19-2 від 19.10.2023 повернута замовнику готова продукція, та на підставі чого було складено відповідний акт виконаних послуг № 1236 від 19.10.2023 на загальну суму 88 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 14 800,00 грн. За фактом «першої події» - надання послуг у відповідності до п.п. б пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України виписано та направлено на реєстрацію ПН за № 75 від 19 жовтня 2023 року на загальну суму 88 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 14 800,00;
2) на підставі видаткової накладної (у переробку) № 16/10-2 від 16.10.2023р. надані матеріали у виробництво (всього 3 найменувань на загальну вартість 15 420,36 грн.,) з яких виконавцем виготовлена готова продукція, та на підставі акту приймання передачі готової продукції № ГП-2023/10/19-3 від 19.10.2023 повернута замовнику готова продукція, та на підставі чого було складено відповідний акт виконаних послуг № 1237 від 19.10.2023 на загальну суму 39 966,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 7 993,20 грн. За фактом «першої події» - надання послуг у відповідності до п.п. б пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України виписано та направлено на реєстрацію ПН за № 76 від 19 жовтня 2023 року на загальну суму 47 959,20 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 7 993,20;
3) на підставі видаткової накладної (у переробку) № 20/10-2 від 20.10.2023р. надані матеріали у виробництво (всього 8 найменувань на загальну вартість 32 714,36 грн.,) з яких виконавцем виготовлена готова продукція, та на підставі акту приймання передачі готової продукції № ГП-2023/10/25-1 від 25.10.2023 повернута замовнику готова продукція, та на підставі чого було складено відповідний акт виконаних послуг № 1314 від 25.10.2023 на загальну суму 181044,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 30174,00 грн. За фактом «першої події» - надання послуг у відповідності до п.п. б пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України виписано та направлено на реєстрацію ПН за № 119 від 25 жовтня 2023 року на загальну суму 181044,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 30174,00 грн.
На виконання вимог контролюючого органу, позивачем надано пояснення, зі змісту яких, зокрема, вбачається що у відповідності до п.1.2. договору виконавцем на адресу замовника було надано рахунки: № 152 від 19.10.23р., № 153 від 19.10.23р., № 156 від 25.10.23р. з детальним переліком та вартістю послуг. Також Замовником здійснено оплату за надані послуги, що підтверджується відповідними документами, а саме: платіжною інструкцією № 4488 від 26.10.2023 року у сумі 250 000 грн., банківською випискою від 26.10.2023 року, платіжною інструкцією № 4496 від 31.10.2023 року на суму 100 000,00 банківською випискою від 31.10.2023 року., та актом звірки від 31.10.2023 року.
В наданих поясненнях зазначено, що у відповідності до п. 2.1. договору послуги можуть надаватись або персоналом виконавця або за допомогою третіх осіб. Для якісного виконання вищевказаних послуг Виконавцем (ПОГ «КОНСТАНТА» ГО ХОО ВО СОІУ) залучено на умовах субпідряду ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) з яким було укладено договору № 0107КК від 01.07.2023р. про надання послуг з механічної обробки деталей.
Також позивач зазначає, що до початку співпраці з Фізичною особо підприємцем ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) його перевірено за допомогою відкритих ресурсів.
Як вбачається з матеріалів справи, що на момент укладення договору ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) належать до суб'єкту господарювання реального сектору економіки, у стані припинення не перебуває, справи про банкрутство проти нього не порушувались, у кримінальних провадженнях не фігурує, податкового боргу не має, перебуває на 3 группі єдиного податку з можливістю надання відповідного виду послуг (робіт).
В рамках Договору, на умовах субпідряду ФОП ОСОБА_1 надані послуги з виготовлення готової продукції, що підтверджується: підтверджується актом приймання передачі ТМЦ № 16-10-23-3 від 16.10.2023, актом приймання передачі готової продукції № ГП-2023-10-19-2 від 19.10.2023, звітом про витрату матеріалу, актом про надання послуг № 19/10/2 від 19/10/2023, актом приймання передачі ТМЦ № 16-10-23-2 від 16.10.2023, актом приймання передачі готової продукції № ГП-2023-10-19-3 від 19.10.2023, звітом про витрату матеріалу, актом про надання послуг № 19/10/3 від 19/10/2023, актом приймання передачі ТМЦ № 20-10-23-1 від 20.10.2023, актом приймання передачі готової продукції № ГП-2023-10-25-1 від 25.10.2023, звітом про витрату матеріалу, актом про надання послуг № 25/10/1 від 25/10/2023 за вказані субпідрядні послуги перераховано грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 215 від 30 листопада 2023 року та актом звірки від 30.11.2023 та банківською випискою від 30.10.2023 року.
На підтвердження здійснення перевезень продукції позивачем до контролюючого органу та до суду надано: ТТН № Р16/10-1 від 16 жовтня 2023 року (супровідні документи на вантаж - видаткова накладна у переробку № 16/10-1 від 16.10.2023р.); ТТН № Р19/10-2 від 19 жовтня 2023 року (супровідні документи - акт приймання передачі готової продукції № ГП-2023/10/19-2 від 19.10.2023); ТТН № Р16/10-2 від 16 жовтня 2023 року (супровідні документи на вантаж - видаткова накладна у переробку № 16/10-2 від 16.10.2023р.); ТТН № Р19/10-3 від 19 жовтня 2023 року (супровідні документи - акт приймання передачі готової продукції № ГП-2023/10/19-3 від 19.10.2023); ТТН № Р20/10-2 від 20 жовтня 2023 року (супровідні документи на вантаж - видаткова накладна у переробку № 20/10-2 від 20.10.2023р.); ТТН № Р25/10-1 від 25 жовтня 2023 року (супровідні документи - акт приймання передачі готової продукції № ГП-2023/10/25-1 від 25.10.2023).
Позивачем також надано документи:
- акт про приймання матеріалів № 10-63 від 16 жовтня 2023 року (Типова форма № М-7) та Накладна-Вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 19.10.2023 року.
- акт про приймання матеріалів № 10-64 від 16 жовтня 2023 року (Типова форма № М-7) та Накладна-Вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 19.10.2023 року.
- акт про приймання матеріалів № 10-70 від 20 жовтня 2023 року (Типова форма № М-7) та Накладна-Вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 25.10.2023 року.
Вище зазначені документи подані позивачем контролюючому органу разом з поясненнями, також Головним управлінням у Харківській області у повідомленні 11912417/44558677 від 15.10.2024 зазначено, що для розгляду питання прийняття комісію регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної № 75 від 19 жовтня 2023 року на загальну суму 88 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 14 800,00 грн. необхідно надати копії первинних документів щодо постачання послуг.
В наслідок чого у додаткових поясненнях зазначено, що в надісланому поясненні до пн № 75 від 19 жовтня 2023 року на загальну суму88 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 14 800,00грн. вказано, що податкова накладна № 75 від 19 жовтня 2023 року на загальну суму 88 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 14 800,00 грн. складена за першою подією - акти виконаних послуг, що підтверджується актом виконаних послуг № 1236 від 19.10.2023 на загальну суму 88 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 14 800,00 грн. та актом звірки від 31.10.2023грн., а також одним з додатків до пояснень надано вищезгаданий акт про надання послуг № 1236 від 19.10.2023 на загальну суму 88 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 14 800,00 грн., а також одним з додатків до додаткових пояснень надано вищезгаданий акт про надання послуг № 1236 від 19.10.2023 на загальну суму 88 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 14 800,00 грн.
Також, у повідомленні № 11912415/44558677 від 15.10.2024 зазначено, що для розгляду питання прийняття комісію регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної № 76 від 19 жовтня 2023 року на загальну суму 47 959,20 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 7 993,20 грн. необхідно надати копії первинних документів щодо постачання послуг.
В наслідок чого у додаткових поясненнях зазначено що в надісланому поясненні до пн № 76 від 19 жовтня 2023 року на загальну суму 47 959,20 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 7 993,20 грн. вказано, що податкова накладна № 76 від 19 жовтня 2023 року на загальну суму 47 959,20 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 7 993,20 грн. складена за першою подією акт виконаних послуг, що підтверджується актом виконаних послуг № 1237 від 19.10.2023 на загальну суму 47 959,20 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 7 993,20 та актом звірки від 31.10.2023грн., а також одним з додатків до пояснень надано вищезгаданий акт про надання послуг № 1237 від 19.10.2023 на загальну суму 47 959,20 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 7 993,20. А також одним з додатків до додаткових пояснень надано вищезгаданий акт про надання послуг № 1237 від 19.10.2023 на загальну суму 47 959,20 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 7 993,20.
Також, у повідомленні № 11931999/44558677 від 18.10.2024 зазначено, що для розгляду питання прийняття комісію регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної № 119 від 25 жовтня 2023 року на загальну суму 181044,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 30174,00 грн. необхідно надати копії первинних документів щодо постачання послуг.
В наслідок чого у додаткових поясненнях зазначено що в надісланому поясненні до пн № 119 від 25 жовтня 2023 року на загальну суму 181044,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 30174,00 грн. вказано, що податкова накладна № 119 від 25 жовтня 2023 року на загальну суму 181044,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 30174,00 грн. складена за першою - подією акти виконаних послуг, що підтверджується актом виконаних послуг № 1314 від 25.10.2023 на загальну суму 181044,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 30174,00 грн. та актом звірки від 31.11.2023грн., а також одним з додатків до пояснень надано вищезгаданий акт про надання послуг № 1314 від 25.10.2023 на загальну суму 181044,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 30174,00грн. Також одним з додатків до додаткових пояснень надано вищезгаданий акт про надання послуг № 1314 від 25.10.2023 на загальну суму 181044,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 30174,00. У наданих поясненнях до кожної з вищевказаних податкових накладних було зазначено, що реєстрація вищезгаданих ПН відбувалась саме за «першою подією - надання (виконання) послуг »
Тобто , позивачем до податкового органу надано документи, які були підставою для складання податкових накладних № 75 від 19.10.2023р, № 76 від 19.10.2023р., № 119 від 25.10.2023р.
Приймаючи оскаржувані рішення №11944690/44558677 від 22.10.2024р.; №11944689/44558677 від 22.10.2024р.; № 11966159/44558677 від 28.10.2024р комісія ГУ ДПС у Харківській області як підставу для відмови в реєстрації зазначила про ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» - будь-яка інформація відсутня.
Колегія суддів зауважує, що контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В даному випадку, відповідачем обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, як і не зазначено як у спірних рішеннях підстави неврахування документів, наданих позивачем разом з поясненнями.
Колегія суддів вважає неприйнятними доводи контролюючого органу щодо часткового ненадання позивачем необхідних первинних документів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, оскільки останнім у спірних рішеннях взагалі не конкретизовано, які саме первинні документи не були надані позивачем, не наведено інформації щодо обставин, які стали підставою для неврахування наданих позивачем первинних документів.
В апеляційній скарзі податковий орган також не наводить доводів щодо первинних документів , які не були надані товариством та які саме слугували прийняттю спірного рішення.
Тобто, оскаржувані рішення №11944690/44558677 від 22.10.2024р.; №11944689/44558677 від 22.10.2024р.; № 11966159/44558677 від 28.10.2024р про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 75 від 19.10.2023р, № 76 від 19.10.2023р., № 119 від 25.10.2023р не є належним чином обґрунтованими і вмотивованими в контексті взаємозв'язку підстав для прийняття таких рішень із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів та пояснень, а також в контексті узгодженості підстав прийняття спірного рішення (змісту заповнених граф) між собою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 29 січня 2026 року у справі № 160/29956/24.
Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на ненадання позивачем первинних документів щодо постачання послуг до уваги судом не приймаються , оскільки як свідчать матеріали справи спірні податкові накладні складені саме за фактом «першої події» - надання послуг згідно актів виконаних послуг.
Також, колегія суддів звертає увагу , що Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Щодо доводів апелянта про необхідність при розгляді справ цієї категорії оцінювати реальність здійснення господарських операцій між господарюючими суб'єктами, то колегія суддів зазначає, що це питання не є предметом даного судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних відповідно до виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством.
Вказане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного суду від 23 травня 2024 року у справі № 200/4317/22.
Колегія суддів також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 13 березня 2023 року у справі №240/12029/21, де Верховний Суд не відступав від указаних вище висновків, але зазначив, що у разі якщо первинні документи, подані платником податків після зупинення реєстрації податкової накладної, суперечать змісту спірної господарської операції, такі обставини є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. У зазначеній справі судами було встановлено, що згідно з наданих первинних документів позивачем виконувались роботи з вирощування врожаю кукурудзи та соняшнику, а відповідно до податкової накладної - виконувались роботи з вирощування врожаю сої. На думку судів у зазначеній справі, виявлені помилки і неточності у поданих документах, що свідчать про те, що платник податку не має право реєструвати податкову накладну за фактом виконання робіт, які взагалі не зазначені у первинних документах.
З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв'язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.
При цьому , колегія суддів не відходить від усталеної позиції, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності).
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку 1) неможливості здійснення платником податку певних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; 2) нездійснення певним суб'єктом підприємницької діяльності; 3) відсутності у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.
Таким чином, досліджуючи у цьому випадку спірну господарську операцію позивача на предмет її реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 16 травня 2024 року по справі № 400/11727/23.
При цьому, колегія суддів враховує, що судом проаналізовано надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарських операцій, та зроблено висновок, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів.
Колегія суддів вважає, що позивачем надано достатньо документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, відповідач не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, а отже суд не приймає посилання податкового органу стосовно неповноти надання первинних документів платником.
Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 р. у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 р. у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 р. у справі № 500/770/21.
Зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.
Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання «первинних документів» є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання спірних податкових накладних № 75 від 19.10.2023р, № 76 від 19.10.2023р., № 119 від 25.10.2023р та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції дійшов вірного висновку, що у податкового органу були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірних податкових накладних № 75 від 19.10.2023р, № 76 від 19.10.2023р., № 119 від 25.10.2023р, а тому рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №11944690/44558677 від 22.10.2024р.; №11944689/44558677 від 22.10.2024р.; № 11966159/44558677 від 28.10.2024р прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника, що зобов'язання зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні № 75 від 19.10.2023р, № 76 від 19.10.2023р., № 119 від 25.10.2023р є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
За приписами пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
У контексті наведеного колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки.
Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано всіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення, з урахуванням оцінки суду.
Отже критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.
Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто , дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.
Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а.
Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Верховним Судом у постанові від 07.05.2020 у справі № 300/183/19 викладено висновок щодо застосування норм статей 8, 9, 77, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 у справі № 500/770/21.
Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірних податкових накладних № 75 від 19.10.2023р, № 76 від 19.10.2023р., № 119 від 25.10.2023р були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 75 від 19.10.2023р, № 76 від 19.10.2023р., № 119 від 25.10.2023р датою їх подання.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023 р., від 18 квітня 2024 року у справі № 160/18840/22.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.
Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.
Що ж стосується посилань апелянта на правову позицію Верховного Суду у справі № 0940/1240/18 щодо неможливості дослідження судами попередніх інстанцій первинних документів, які не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки це призводить до безпідставного розширення предмету доказування, то колегія суддів зазначає, що такі висновки сформовані Верховним Судом не внаслідок того, що судами прийнято до уваги документи, подані платником податків на підтвердження неправомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації ПН, а через те, що в ході розгляду справи контролюючий орган обґрунтовував правомірність оскаржуваного рішення не тими документами, які були в нього на момент прийняття рішень, а тими, що отримав разом із позовом, тобто змінив підстави прийняття оскаржуваних рішень вже в ході судового розгляду справи, що є неприпустимим та не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, всі документи, досліджені колегією суддів, були надані позивачем на вимогу контролюючого органу .
Посилання апелянта на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені ним у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц та правові висновки Верховного Суду, зроблені ним у постанові від 28.02.2017 у справі №826/7631/15 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки склад учасників справи, предмет та підстави позовів у справах №129/1033/13-ц та №826/7631/15 є іншими, ніж у справі, що розглядається, отже, зазначені правові висновки є нерелевантними до справи, що розглядається, та не підлягають застосуванню.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 по справі № 520/8156/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко