25 березня 2026 р. Справа № 440/17145/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Спаскіна О.А.,
Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 по справі № 440/17145/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області подано апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Роз'яснено заявнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, скаржником отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 09.03.2026.
Останнім днем закінчення строку на усунення недоліків є 20.03.2026.
20.03.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення колегія суддів зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що через об'єктивні обставини, які не залежать від відповідача, такі як: введений на території України військовий стан, кількість повітряних тривог, навантаження на спеціаліста та жорсткий графік відключення світла, не було змоги вчасно подати апеляційну скаргу.
Однак, суд вже надавав оцінку зазначеним у клопотанні причинам пропуску строку оскарження в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026, в якій колегія суддів зазначила, що вказані обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення із апеляційною скаргою, оскільки вони не звільняють скаржника від дотримання процесуальних обов'язків як сторони по справі.
Окрім цього, пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Заявником апеляційної скарги у поданому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення не надано належних обґрунтувань та доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов'язку.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Приписами п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 не виконані, скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 по справі № 440/17145/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді С.П. Жигилій О.В. Присяжнюк