Рішення від 25.03.2026 по справі 520/14227/25

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року Справа № 520/14227/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДМС України в Харківській області щодо не продовження ОСОБА_1 довідки про звернення за захистом в Україні;

- зобов'язати Головне управління ДМС України в Харківській області продовжити строк дії довідки про звернення за захистом в Україні № 012073 та перевірити наявність правових підстав для прийняття рішення про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- вжити дій з метою забезпечення ОСОБА_1 доступу до процедури про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов'язати Державну міграційну службу України виконати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 № 520/20506/24 про зобов'язання повторно розглянути заяву громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, без моєї участі, оскільки це не передбачено пунктом 6.10 розділу VI Правил.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року по справі №520/20506/23 скасовано. Рішення Державної міграційної служби України №117-23 від 17.07.2023 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянину Сірійської Арабської Республіки ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано. Державну міграційну службу України зобов'язано повторно розглянути заяву громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Однак Державною міграційною службою України постанову Другого апеляційного адміністративного суду не виконано, заяву позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту повторно не розглянуто. Також позивач зазначає, що з метою виявлення додаткової інформації, його викликали до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській 31.10.2024 та 12.11.2024, про дати яких було повідомлено листами ГУ ДМС у Харківській області від 29.10.2024 та від 05.11.2024. Ураховуючи неприбуття позивача до ГУ ДМС у Харківській області, 13.11.2024 прийнято рішення про призупинення розгляду заяви, а довідку про звернення за захистом в Україні № 012073 визнано недійсною.

Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області (надалі - відповідач-1) подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що згідно з листом відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби МЮ України від 06.06.2025 установлено, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 76433845 з примусового виконання виконавчого листа № 520/20506/23 від 11.10.2024, виданого Харківським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Державної міграційної служби України повторно розглянути заяву громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. 05.06.2025 державним виконавцем, керуючись вимогами пункту 4 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. При цьому, приймаючи вказану постанову, державний виконавець виходив із відсутності зацікавленості ОСОБА_1 у виконанні рішення суду, здійснення саме позивачем перешкод у процесі виконання ГУДМС рішення суду. Позивач не з'являвся на призначений йому час співбесід, постійно відкладав своє прибуття до ГУДМС. Керуючись пунктом 5.3 розділу V Правил, у зв'язку з неприбуттям ОСОБА_1 на співбесіди, про дати та час яких його було повідомлено вказаними листами від 29.10.2024 та від 05.11.2024, ураховуючи неповідомлення ним причин неприбуття, наказом ГУ ДМС у Харківській області від 13.11.2024 № 24 прийнято рішення про призупинення розгляду заяви ОСОБА_1 , а довідку про звернення за захистом в Україні № 012073 визнано недійсною. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Державною міграційною службою України (надалі - відповідач-2) подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі № 520/20506/23 за апеляційною скаргою громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №520/20506/23 за його позовом до ДМС, третя особа: ГУ ДМС у Харківській області про визнання протиправним та скасувати рішення ДМС від 17.07.2023 № 117-23 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, ДМС прийнято рішення від 23.08.2024 № 06-24 про зобов'язання ГУ ДМС у Харківській області повторно розглянути заяву вказаного громадянина про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Ураховуючи висновки суду з метою виявлення додаткової актуальної інформації для об'єктивного встановлення в повному обсязі наявності або відсутності конвенційних ознак, дослідження всіх обставин справи, ОСОБА_1 неодноразово було запрошено до ГУ ДМС у Харківській області для проведення співбесіди. Такж відповідач-2 зазначив, що на неодноразово призначені співбесіди ОСОБА_1 не з'являвся, про причини неприбуття або не повідомляв, або ж ці причини свідчили про навмисне затягування позивачем часу прибуття на співбесіду. Керуючись пунктом 5.3 розділу V Правил, у зв'язку з неприбуттям ОСОБА_1 на співбесіди, про дати та час яких його було повідомлено вказаними листами від 29.10.2024 та від 05.11.2024, ураховуючи неповідомлення ним причин неприбуття, наказом ГУ ДМС у Харківській області від 13.11.2024 № 24 прийнято рішення про призупинення розгляду заяви ОСОБА_1 , а довідку про звернення за захистом в Україні № 012073 визнано недійсною. Вважає вимогу про зобов'язання відповідача-2 розглянути заяву без його участі втручанням до дискреційних повноважень відповідача-2. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якому зазначає про те, що після ухвалення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 позивач особисто з'явився на співбесіду 03.10.2024. Під час цієї співбесіди позивач зазначає, що відкрито заявив працівникам ДМС про те, що апеляційний суд не зобов'язував проводити нові співбесіди, пункт 6.10 Правил не передбачає обов'язкове проведення повторних співбесід та позивач не має додаткових даних, окрім тих, що вже викладені у його первинній заяві та матеріалах справи. Також після співбесіди позивач письмово звернувся до ДМС в якому зазначив, що усі факти вже повідомлені та не має нових обставин, а повторні співбесіди не передбачені постановою суду. Просив позов задовольнити.

09.06.2025 ухвалою судді адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.

01.07.2025 ухвалою судді у відкритті провадження в адміністративній справі ОСОБА_1 до головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 по справі № 520/14227/25 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 03.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 17.02.2026 у заяві позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 520/14227/25 за позовом ОСОБА_1 до головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Ухвалою суду від 23.02.2026 витребуватно у відповідача Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (місцезнаходження - місто Харків, вулиця Римарська, будинок № 24, код ЄДРПОУ 37764460) докази: належним чином завірену копію рішення від 13.11.2024 №24 про призупинення розгляду заяви ОСОБА_1 , а також документи, що підтверджують підстави для прийняття вказаного рішення, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі № 520/20506/24.

На виконання ухвали суду 27.02.2026 надійшли витребувані докази від відповідача.

Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Громадянин Сірійської Арабської Республіки ОСОБА_1 18.02.2021 звернувся із заявою про надання статусу біженця до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області.

Наказом ГУ ДМС у Харківській області № 26 від 18.02.2021 на підставі частини шостої статті 5 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 08.07.2011 № 3671-IV, позивачу відмовлено у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної міграційної служби України, яка рішенням від 06.04.2021 № 28-21 задовольнила скаргу заявника та скасувала наказ ГУ ДМС у Харківській області від 18.02.2021 № 26.

Відповідно до зазначеного рішення ДМС України, наказом ГУ ДМС у Харківській області від 23.04.2021 № 97 прийнято рішення про оформлення документів ОСОБА_1 для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Повідомлення від Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області від 25.07.2023 №2 відповідно до ст. 6 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" позивачу відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, як особі стосовно якої встановлено, що умови передбачені пунктами 1 чи 13 частини першої ст.1 цього закону відсутні, на підставі рішення Державної міграційної служби України № 117-23 від 17.07.2023.

Вказані обставини встановлені у справі №520/20506/23.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №520/20506/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року по справі №520/20506/23 скасовано. Ухвалено постанову, якою позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення Державної міграційної служби України №117-23 від 17.07.2023 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянину Сірійської Арабської Республіки ОСОБА_1 . Зобов'язано Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

05.12.2024 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою в якій просив повторно розглянути заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, без його участі.

Листом відповідач-1 повідомив позивача про те, що ураховуючи висновки суду та керуючись частиною другою статті 9 Закону України «Про біженці та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», з метою виявлення додаткової актуальної інформації для об'єктивного встановлення в повному обсязі наявності або відсутності конвенційних ознак, дослідження всіх обставин справи, позивача неодноразово було запрошено до ГУ ДМС у Харківській області для проведення співбесіди. Керуючись пунктом 5.3 розділу Правил, у зв'язку з неприбуттям позивача на співбесіди 31.10.2024 та 12.11.2024, про дати та час яких позивачу повідомлено листами ГУ ДМС у Харківській області від 29.10.2024 та від 05.11.2024, ураховуючи неповідомлення позивачем причин неприбуття, наказом ГУ ДМС у Харківській області від 13.11.2024 прийнято рішення про призупинення розгляду заяви, а довідку про звернення за захистом в Україні № 012073 визнано недійсною.

Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними у зв'язку із чим звернулася до суду за захистом свого права із відповідним позовом.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, регламентовано Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 8 липня 2011 року №3671-VI (надалі Закон №3671-VI).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону №3671-VI довідка про звернення за захистом в Україні - це документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.

Процедура визнання особи біженцем або такою, що потребує додаткового захисту, передбачена Розділом II Закону №3671-VI та складається з таких етапів: звернення особи із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; попередній розгляд заяв; розгляд заяви після прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 вересня 2011 року №649 затверджено Правила розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (далі Правила №649).

Згідно до пунктів 4.1, 4.3-4.5 цих Правил, під час попереднього розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС (особа, яка веде справу) протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви проводить співбесіду із заявником з дотриманням правил, встановлених частинами другою та третьою статті 8 Закону.

Результати співбесіди оформлюються відповідним протоколом співбесіди (додаток 12) з особою, яка подала заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що підписується цією особою або її законним представником, перекладачем, адвокатом, психологом, педагогом (за наявності);

б) розглядає відомості, наведені в заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та інші документи, вимагає додаткові відомості, що можуть підтверджувати наявність чи відсутність підстав для прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

в) готує письмовий висновок щодо прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 13).

На підставі письмового висновку уповноваженої посадової особи територіального органу ДМС щодо прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний орган ДМС в межах установленого строку приймає одне з таких рішень:

а) про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

б) про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Рішення, передбачені пунктом 4.3 цього розділу, оформлюються наказом територіального органу ДМС (додаток 14).

У разі прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний орган ДМС продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні, про що уповноважена посадова особа територіального органу ДМС заносить відповідні відомості до журналу реєстрації видачі довідки про звернення за захистом в Україні.

Строк дії довідки продовжується на шість місяців.

Пунктом 5.1 Правил №649 встановлено, що після прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС (особа, яка веде справу):

а) проводить співбесіди із заявником або його законним представником з метою виявлення додаткової інформації, що необхідна для оцінки справжності фактів, повідомлених заявником або його законним представником під час подання заяви.

Співбесіда проводиться з дотриманням правил, встановлених частинами другою та третьою статті 8 та частинами третьою та четвертою статті 9 Закону.

Результати співбесіди оформлюються протоколом співбесіди з особою, яка подала заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що підписується цією особою або її законним представником;

б) направляє в установленому порядку до органів Служби безпеки України відповідний запит (додаток 17) щодо здійснення перевірки наявності обставин, за якими заявник не може бути визнаний біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до абзаців другого - четвертого частини першої статті 6 Закону;

в) у разі відсутності в заявника документів, що посвідчують особу, або якщо такі документи є фальшивими, направляє відповідні матеріали, а в разі необхідності - й заявника до органів Служби безпеки України з метою ідентифікації особи (додаток 18);

г) у разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, поданої заявником, необхідності у встановленні справжності і дійсності поданих ним документів в установленому порядку звертається із відповідними запитами до органів Служби безпеки України, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжності фактів стосовно особи, заява якої розглядається (додаток 18);

ґ) в установленому порядку направляє заявника на медичне обстеження відповідним направленням (додаток 19);

д) долучає до особової справи заявника всі документи, підготовлені та отримані територіальним органом ДМС під час розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, включаючи результати медичного обстеження;

е) готує письмовий висновок щодо визнання або відмови у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 20).

Висновок складається за результатом оцінки заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, комплексного та системного вивчення документів, наявних в особовій справі заявника, та перевірки фактів, повідомлених заявником або його законним представником.

Відомості та обставини, про які зазначено у заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і які не підтверджуються документами або іншими фактичними даними, можуть бути враховані під час підготовки висновку за умови, що твердження заявника стосовно обставин, зазначених у заяві, є послідовними і правдоподібними, надана ним інформація не суперечить загальновідомим відомостям, що мають відношення до справи заявника та встановлена загальна правдоподібність заяви.

Оцінка заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, здійснюється на індивідуальній основі і включає в себе вивчення наявних відомостей про:

всі відповідні факти, що стосуються країни походження на момент прийняття рішення щодо заяви, в тому числі закони і інші нормативно-правові акти країни походження заявника і порядок їх застосування;

відповідні твердження і документи, представлені заявником, у тому числі інформацію про те, що заявник був або може стати об'єктом переслідування чи об'єктом завдання серйозної шкоди;

особисті дані і обставини заявника, включаючи інформацію про те, що заявник був чи може стати об'єктом переслідування чи йому може бути завдано серйозної шкоди.

Згідно абзацу другого пункту 5.2 Правил №649 строк розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, може бути продовжено до трьох місяців керівником територіального органу ДМС за вмотивованим поданням уповноваженої посадової особи територіального органу ДМС (додаток 21).

Пунктом 5.3 Правил №649 визначено, що розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, може бути припинений на будь-якому етапі за відповідним клопотанням заявника. Рішення про припинення розгляду заяви оформлюється наказом органу, в якому на розгляді перебуває особова справа заявника.

Розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, може бути призупинено за ініціативою територіального органу ДМС у випадку неприбуття заявника до територіального органу ДМС, належним чином повідомленого про дату та час здійснення процедури, передбаченої цими Правилами, без поважних причин або без повідомлення ним причин неприбуття. У разі призупинення розгляду заяви довідка про звернення за захистом в Україні визнається недійсною.

Рішення про призупинення розгляду заяви оформлюється наказом територіального органу ДМС за вмотивованим поданням уповноваженої посадової особи територіального органу ДМС, на яку покладено обов'язок щодо розгляду справи.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, може бути призупинено за ініціативою територіального органу ДМС не лише у випадку неприбуття заявника до територіального органу ДМС, належним чином повідомленого про дату та час здійснення процедури, передбаченої цими Правилами, без поважних причин або без повідомлення ним причин неприбуття, а й у разі вчинення заявником дій, які унеможливлюють прийняття відповідно рішення (висновку посадової особи) територіального органу ДМС у строк, встановлений Законом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №520/20506/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року по справі №520/20506/23 скасовано. Ухвалено постанову, якою позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення Державної міграційної служби України №117-23 від 17.07.2023 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянину Сірійської Арабської Республіки ОСОБА_1 . Зобов'язано Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Правова оцінка суду у вищевказаній справі наступна:

«..колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ДМС України є необґрунтованими та таким, що прийнято без врахуванням всіх обставин, що мають значення для вирішення питання про визнання позивача біженцем або особою, що потребує додаткового захисту, оскільки міграційним органом не надано належної правової оцінки загостреній ситуації в Сирії на час його звернення до уповноваженого органу, а відтак не спростовано можливості загрози його життю, безпеці чи свободі в країні походження в разі повернення, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки відповідачем при прийнятті рішення не були в повній мірі перевірені факти повідомлені позивачем, не були вивчені усіх факти, що стосуються країни походження, в тому числі про можливість позивача стати об'єктом переслідування чи об'єктом завдання серйозної шкоди через ситуацію загальнопоширеного насильства в країні походження через внутрішній збройний конфлікт та систематичне порушення прав людини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних в частині визнання протиправним та скасування рішення ДМС України №117-23 від 17.07.2023».

На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 відповідачем-2 прийнято рішення від 23.08.2024 № 06-24 про зобов'язання ГУ ДМС у Харківській області повторно розглянути заяву вказаного громадянина про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

На виконання рішення відповідача-2 від 23.08.2024 № 06-24 про зобов'язання відповідача-1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , наказом ГУ ДМС у Харківській області від 10.09.2024 № 16 прийнято рішення про повторний розгляд заяви.

Листом Головне управління ДМС у Харківській області від 10.09.2024 №6301.8-15018/63.2-24 повідомило позивача, що у зв'язку з необхідністю проведення співбесіди у рамках процедури повторного розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, просимо з'явитися 24.09.2024 об 11:00 до відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС У Харківській області за адресою: м. Харків, вул. 23-го Серпня, буд. 13А.

Наказом Головного управління ДМС у Харківській області від 24.09.2024 №18 прийнято рішення про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 та визнано недійсною довідку про звернення за захистом в Україні № 012073, якою документований ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач надіслав голові Головного управління ДМС у Харківській області Тімонову О.В. звернення в обґрунтування якого зазначив, що позивач не з'явився на співбесіду оскільки лист Головного управління ДМС у Харківській області відправлений 25.09.2024, а співбесіда була призначена на 24.09.2024.

Наказом Головного управління ДМС у Харківській області від 02.10.2024 №20 прийнято рішення про поновлення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 та визнано таким, що втратив чинність пункт другий наказу ГУ ДМС у Харківській області від 24.09.2024 № 18 «Про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту», громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 .

03.10.2024 позивач з'явився до Головного управління ДМС у Харківській області та зазначив, що від співбесіди не відмовляється, вважає таку незаконною оскільки відповідно до ч.10 ст.12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» у разі прийняття судом рішення про задоволення скарги особи про відмову у визнанні особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, протягом семи робочих днів з дня отримання такого рішення приймає відповідне рішення. А також позивач зазначив, що на всі питання відповів на попередніх співбесідах та може надати відповіді на додаткові питання, якщо такі є.

Вказані обставини підтверджуються протоколом співбесіди від 03.10.2024, копія якого наявна в матеріалах справи.

Керуючись пунктом 5.3 розділу V Правил, у зв'язку з неприбуттям ОСОБА_1 на співбесіди, про дати та час яких його було повідомлено вказаними листами від 29.10.2024 та від 05.11.2024, ураховуючи неповідомлення ним причин неприбуття, наказом ГУ ДМС у Харківській області від 13.11.2024 № 24 прийнято рішення про призупинення розгляду заяви ОСОБА_1 , а довідку про звернення за захистом в Україні № 012073 визнано недійсною.

06.12.2024 до ГУ ДМС у Харківській області надійшло звернення ОСОБА_1 (вх. № Ш-1488/6/6301-24), в якому він просив здійснити повторний розгляд його заяви без його участі, оскільки факти обґрунтованості побоювань переслідування (загальна інформація в країні походження біженця) ним викладені, а інших фактів обґрунтованості побоювань переслідування він не має.

Листом ГУ ДМС у Харківській області від 31.12.2024 № 6301.8-21770/63.1-24 ОСОБА_1 надано відповідь, в якій роз'яснено висновки суду та правові підстави необхідності проведення співбесід з метою належного повторного розгляду заяви.

Листом від 30.05.2025 ОСОБА_1 повідомив відділ про те, що станом на 30.05.2025 не має додаткових пояснень чи документів до тих, які були вже надані в рамках розгляду заяви про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та не вважає за необхідне проходити співбесіду.

Рішення про повторний розгляд його заяви позивача про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що згідно п. 6. 10 Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2011 № 649, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2011 р. за № 1146/19884, у випадку отримання рішення ДМС щодо повторного розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, прийнятого на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, територіальний орган ДМС протягом семи робочих днів оформлює наказ (додаток 28) про повторний розгляд заяви.

Процедура повторного розгляду заяви здійснюється виключно з урахуванням висновків суду, що стали підставою для скасування рішення ДМС.

Повторний розгляд заяви здійснюється протягом одного місяця з дня надходження до територіального органу ДМС відповідного рішення.

Строк повторного розгляду заяви продовжується до двох місяців керівником територіального органу ДМС за вмотивованим поданням уповноваженої посадової особи територіального органу ДМС.

Правовий висновок щодо необхідності врахування висновків суду при повторному розгляді заяви викладено в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2021 року у справі №260/561/19.

Згідно з матеріалами справи відповідач під час повторного розгляду заяви не вимагав додаткових відомостей від позивача, що свідчить про відсутність у нього сумнівів в достовірності наданої позивачем інформації.

Разом з тим, в межах даної справи №520/14227/25, суд наголошує, що відповідачем при повторному розгляді заяви позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту жодним чином не враховано приписи положень пункту 6.10 Правил № 649, відповідно до яких процедура повторного розгляду заяви здійснюється виключно з урахуванням висновків суду.

Суд зазначає, що формальне ставлення з боку відповідача-1 до перевірки усіх обставин, викладених позивачем, матеріалів особової справи та наявної інформації щодо країни походження, що встановлена судовим рішенням у справі №520/20506/23, призвело до прийняття неправомірного рішення про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 .

З врахуванням викладеного у суду наявні підстави для висновку про прийняття оскаржуваного рішення на порушення вимог щодо обґрунтованості, без врахування висновків постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі №520/20506/23, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до пункту 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25.06.2009 № 1 суд під час вирішення справи щодо оскарження відмови у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не повноважний визнавати особу біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а може лише визнати рішення відповідного органу протиправним, скасувати його та, за наявності достатніх підстав, зобов'язати відповідача визнати особу біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а у разі їх відсутності - зобов'язати повторно розглянути заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак надаючи правову оцінку спірному рішенню суд зазначає, що таке є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки по суті є передчасним так як прийняте без проведення перевірки обставин, за наявності яких заявника не може бути визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до абзаців другого - четвертого частини першої статті 6 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Лише після вивчення документів, перевірки фактів, повідомлених особою, яка подала заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, готує письмовий висновок щодо визнання або відмови у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в даному випадку виключно з урахуванням висновків суду.

Суд ураховує, що ДМС України прийнято рішення від 23.08.2024 № 06-24 про зобов'язання ГУ ДМС у Харківській області повторно розглянути заяву позивача з метою виконання судового рішення у справі № 520/20506/24, а також згідно з пунктів 4.1, 4.3-4.5 Правил попередній розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту здійснює уповноважена посадова особа територіального органу ДМС та рішення, передбачені пунктом 4.3 цього розділу, оформлюються наказом територіального органу ДМС.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача-1 поновити повторний розгляд заяви позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та відновити дійсність довідки про звернення за захистом в Україні № 012073, у зв'язку із чим у позовних вимогах до відповідача-2 відмовити.

Щодо частини позовних вимог про вжиття дій з метою забезпечення ОСОБА_1 доступу до процедури про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, суд дійшов висновку, що спір між сторонами виник не у зв'язку із тим, що відповідачами обмежено доступ ОСОБА_1 до процедури про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та такого суд не установив із матеріалів справи, оскільки оскаржуване рішення прийнято без врахування висновків постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі №520/20506/23, а тому права та інтереси позивача у цій частині позову не порушено та докази цього відсутні, а відтак, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, суд приходить висновку про відмову у задоволені таких позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене доходжу висновку про часткове задоволення позову.

У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, у зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 , оформлене наказом Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 13.11.2024 №24.

Зобов'язати Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі № 520/20506/24.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Державна міграційна служба України, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Володимирська, будинок № 9, код ЄДРПОУ 37508470;

відповідач Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, місцезнаходження - місто Харків, вулиця Римарська, будинок № 24, код ЄДРПОУ 37764460.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 25.03.2026.

Суддя М. І. Садова

Попередній документ
135137943
Наступний документ
135137945
Інформація про рішення:
№ рішення: 135137944
№ справи: 520/14227/25
Дата рішення: 25.03.2026
Дата публікації: 27.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; біженців
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.03.2026)
Дата надходження: 20.02.2026
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
07.10.2025 12:00 Другий апеляційний адміністративний суд
26.03.2026 11:20 Другий апеляційний адміністративний суд