Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
25 березня 2026 р. Справа № 520/31950/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" (вул. Клочківська, буд. 166А, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 42931163) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" (надалі за текстом - ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ", позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, податковий орган), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.09.2025 №00461130707.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є необґрунтованим, незаконним, прийнятим без з'ясування фактичних обставин з боку податкового органу та, оскільки воно є юридично значимим (має безпосередній вплив на права, обов'язки та майновий стан ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ") таким, що порушує законні права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняному.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
ГУ ДПС у Харківській області до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 29.12.2025 подано відзив на позовну заяву, у своєму відзиві на позовну заяву з доводами позивача не погодилося, вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим та як наслідок таким що не підлягає скасуванню.
Представниками позивача та відповідача 29.12.2025 до канцелярії суду подано заяви, в яких заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 в задоволенні клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено в повному обсязі.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача 29.12.2025 надійшла відповідь на відзив, позивач повторно заперечив проти доводів податкового органу, просив задовольнити позовні вимоги, підтримавши заявлену правову позицію в повному обсязі.
Представником позивача 06.02.2026 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду подано заяву, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на подання до суду доказів та долучення до матеріалів справи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 клопотання ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" про поновлення строку для подання доказів у справі №520/23075/25 - задоволено.
Судом ухвалою від 11.02.2026 вирішено питання поновити позивачу - ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" строк на подання до суду та долучити до матеріалів справи № 520/31950/25 лист-роз'яснення ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» №23-13/8 від 05.02.2026.
Інші заяви по суті справи не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив наступні обставини.
ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" 30.09.2025 отримано податкове повідомлення-рішення №00461130707, прийняте 30.09.2025 ГУ ДПС у Харківській області на підставі акта фактичної перевірки від 29.08.2025, яким, податковим органом, було встановлено порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Фактична перевірка ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" проведена представниками ГУ ДПС у Харківській області за місцем фактичного провадження діяльності в господарському об'єкті, розташованому за адресою: пр. Перемоги, 45, м. Харків, за період з 18.07.2024 по день закінчення перевірки на підставі наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області від 19.08.2025 року №3683-п.
За результатами проведеної фактичної перевірки ГУ ДПС у Харківській області було складено Акт фактичної перевірки від 29.08.2025 №///42931163, згідно висновків якого «було встановлено порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами)».
Не погодившись із висновками акту фактичної перевірки, ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" було подано до ГУ ДПС у Харківській області заперечення на акт (вих. №11-09/1 від 11.09.2025).
До електронного кабінету ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" 26.09.2025 надійшла відповідь ГУ ДПС у Харківській області №3690/ж12/20-40-07-07-12, згідно змісту якої «за результатами розгляду заперечень ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" до акту перевірки від 29.08.2025 №35586/20/30/РРО/42931163, дата реєстрації 01.09.2025, залишаються без змін».
Не погодившись із висновками ГУ ДПС у Харківській області, викладеними у листі, а також отриманим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" звернулося до Державної податкової служби України (надалі за текстом - ДПС України) зі Скаргою на податкове повідомлення-рішення від 30.09.2025 №00461130707.
До електронного кабінету ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" 01.12.2025 надійшло Рішення про результати розгляду скарги Державної податкової служби України (вих. №34512/6/99/00-06-03 02-06 від 01.12.2025), відповідно до змісту якого ДПС України залишила податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 30.09.2025 №00461130707 без змін, а скаргу - без задоволення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд констатує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Загальний порядок оформлення результатів перевірок визначений ст. 86 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України).
Результати перевірок (крім камеральних та електронних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки (п. 86.7 ст. 86 ПК України).
Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку, розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту, та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.п. 86.7.1 ст. 86 ПК України).
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному п.п. 86.7.1 цього пункту (п.п. 86.7.5 ст. 86 ПК України).
Таким чином, системний аналіз вищенаведених положень ПК України дозволяє дійти обґрунтованого висновку про те, що надане платнику податків право щодо подання заперечень на акт перевірки до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, кореспондується із обов'язком контролюючого органу розглянути такі заперечення та надати мотивований висновок.
При цьому, заперечення на акт перевірки є матеріалами перевірки, та за їх наявності зобов'язує прийняття керівником, його заступником або уповноваженою особою контролюючого органу податкового повідомлення рішення з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Не погодившись із висновками акту фактичної перевірки, ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" до контролюючого органу були подані Заперечення на акт фактичної перевірки (вих. №11-09/1 від 11.09.2025), які, з огляду на вищенаведені положення чинного законодавства, є матеріалами фактичної перевірки та повинні бути враховані та досліджені контролюючим органом із наданням їм відповідної правової оцінки під час розгляду таких заперечень.
В матеріалах відзиву на позовну заяву представником податкового органу підтверджується факт надання до відповідача в ході окресленої процедури документів, що є додатком до листа.
На окреслене заперечення ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" було отримано відповідь ГУ ДПС у Харківській області (вих. №3690/ж12/20-40-07-07-12 від 25.09.2025), згідно змісту якої "за результатами розгляду заперечень ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" до акту перевірки від 29.08.2025, дата реєстрації 01.09.2025 залишаються без змін".
Висновок контролюючого органу щодо відсутності підстав для задоволення заперечень на акт перевірки не містить будь-якої мотивувальної частини, зокрема, не містить підстав неврахування доводів позивача - ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" щодо відхилення контролюючим органом показань встановленого та зареєстрованого законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а також доказів правомірності визначення останнім залишку скрапленого газу на підставі «фізично неіснуючого рівноміру "Rochester", а отже не містить оцінки доводів ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" в аспекті достатності та належності наданих ним документів та/або мотиви відхилення таких доводів.
Принагідно суд зазначає, що уповноваженим представником відповідача - податкового органу в заявленій правовій позиції у відзиві на позов зазначається про: "Проте, жодного документу, що підтверджує саме походження товарних запасів знову ж таки не було надано, як і при проведенні самої перевірки", що не кореспондується з обставинами надання з боку платника "копію видаткових та товарно-транспортних накладних, які підтверджують придбання підакцизної продукції" та інших документів зазначених, як додатки.
Одночасно з цим суд зазначає, що з боку податкового органу не використано інформаційних баз та/чи реєстрів з метою перевірки окресленого та доведення окресленого факту в ході проведеної перевірки ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ".
Зі змісту отриманої відповіді та винесеного податкового повідомлення рішення слідує те, що доводи платника податків, викладені у запереченнях на акт фактичної перевірки контролюючим органом не враховані, а долучені документи, на які спирався скаржник, не були предметом дослідження та оцінки під час розгляду вищенаведених заперечень.
Разом з цим суд зазначає, що мотивувальна частина відповіді податкового органу щодо відсутності підстав для задоволення заперечення на Акт фактичної перевірки не містить оцінки доводів ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" в аспекті достатності та належності наданих ним документів.
Суд зазначає, що відповідно до вимог Податкового кодексу України подання платником податків заперечень до акта перевірки зобов'язувало комісію з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок розглянути матеріали перевірки, та при необхідності провести перевірку та прийняти відповідний висновок.
Так, під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень, відповідно до п.п. 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПК України:
- встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
- розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження;
- досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності тощо.
Всупереч вищенаведеним вимогам ПК України, комісією контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок висновок не прийнято, натомість позивачу направлено лист, який носить виключно інформативний характер щодо факту розгляду заперечень позивача на акт фактичної перевірки, та не відповідає формі висновку, прийнятому комісією з розгляду заперечень за результатами розгляду матеріалів перевірки, який є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Податковий орган залишаючи Заперечення та долучені до нього документи без задоволення, не навів жодного спростування доводів позивача в цій частині, обмежившись загальними посиланнями на норми порядку проведення фактичної перевірки, а також продублювавши загальні положення описової та резолютивної частини Акту фактичної перевірки, не навівши при цьому, всупереч вимог п. 56.4 ст. 56 ПК України, жодного обґрунтування неприйняття долучених доводів та документів, а отже, і правомірності прийнятого рішення.
Доказів, що підтверджують розгляд контролюючим органом заперечень ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" в порядок та спосіб, встановлений ПК України, матеріали справи не містять, а в ході розгляду справи з боку відповідача не повідомлено.
Вказаний висновок винесений відповідачем без надання належного та допустимого доказу, який би підтверджував здійснення позивачем реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Крім того відповідно до вимог Податкового кодексу України подання платником податків заперечень до акта перевірки зобов'язувало комісію з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок розглянути матеріали перевірки та прийняти відповідний висновок.
Жодних висновків щодо розгляду Заперечень ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" в частині непроведення розрахункової операції на повну суму покупки із посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини комісією з питань розгляду заперечень взагалі не надано.
Таким чином висновок комісії про те, що встановлення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку, є порушенням пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95, є самостійною додатковою підставою для скасування прийнятого на підставі такого висновку податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі ст. 20 Закону № 265/95-ВР, якою передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак, застосування такої санкції можливо виключно до підприємства, яке не облікувало товар та реалізувало його, не провівши розрахунки через реєстратор розрахункових операції.
Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі №806/2402/16, суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій в тому, що зазначена штрафна санкція застосовується виключно за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку та у даному випадку не може бути застосована до позивача.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2020 у справі №808/8767/15 звернув увагу, що відповідно до вимог ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто вказана стаття передбачає застосування фінансової санкції саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Касаційний суд у даній справі підкреслив, що судами попередніх інстанцій не була надана оцінка правомірності застосованих санкцій в розрізі підтвердження або непідтвердження факту реалізації товару, який не обліковувався.
При цьому відповідачем вказаний факт реалізації товарів під час проведення перевірки доведений не був.
Відповідачем до матеріалів справи не було долучено доказів здійснення позивачем реалізації та, відповідно, судом не встановлено факту реалізації товару, який не обліковувався.
Наведене дало судам підстави вважати, що висновок контролюючого органу залишився непідтвердженим належними доказами, відтак був безпідставним.
Суд критично оцінив доводи відповідача щодо наявності факту реалізації товарів, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
А отже, з огляду на викладене, встановлені актом перевірки порушення не були підтверджені належними та допустимими доказами, а тому застосування штрафних санкцій суд визнав безпідставним. А отже, міри відповідальності у вигляді фінансових санкцій, передбачені за порушення п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР , можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання виключно у випадку реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Таким чином, за відсутності встановленого факту реалізації необлікованого товару відсутні й підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 20 Закону № 265/95-ВР.
Аналогічні висновки щодо застосування ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які повинні враховуватися судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України , містяться у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №812/1508/17, відповідно до яких відповідальність за правилами цієї статті настає виключно за реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку.
Так, ухвалюючи рішення у справі суд підкреслив, що у таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. На порушення вищевказаних вимог відповідач не надав під час розгляду справи в суді належних та допустимих доказів здійснення товариством реалізації необлікованих товарів, а висновки контролюючого органу з цього приводу ґрунтуються виключно на припущеннях, що нестача та надлишки палива на АЗС виникли через їх неналежний облік та подальшу реалізацію.
Таким чином, системний аналіз вищенаведеної судової практики та вимог чинного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що визначена положеннями ст. 20 Закону №265/95-ВР штрафна санкція застосовується виключно за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку та у даному випадку не може бути застосована до товариства; що, в свою чергу, підтверджує факт прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення за відсутності складу податкового правопорушення та за невідповідності викладених ним висновків фактичним обставинам справи.
Зі змісту акту фактичної перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване рішення, ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" ставиться в провину неведення у встановленому порядку обліку товарних запасів.
Факту реалізації таких запасів податковим органом не встановлено та в акті фактичної перевірки від 29.08.2025 не зафіксовано.
При цьому, під час проведення фактичної перевірки представниками податкового органу не було встановлено здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, так як і не було обґрунтовано неврахування наданих до перевірки документів, які підтверджували облік таких товарів, з огляду на що, висновки контролюючого органу про порушення платником положень п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки доказів вищенаведеного матеріали справи не містять, з огляду на що висновки Акту перевірки не є достатньо вмотивованими та ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу, які не підтверджені документально.
Таким чином оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 30.09.2025 №00461130707 винесене за відсутності законних на те підстав, з огляду на що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Між тим, вищезазначений обов'язок відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконаний, належних та достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, до матеріалів перевірки не долучено, а відтак - правомірність ухвалених рішень не доведено.
Так, порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України (п. 230.1.4 ст. 230 ПК України ).
Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, відповідно до вимог п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами лічильниками рівня таких товарів у резервуарі, а для скрапленого газу також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.
У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу, акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Таким чином, системний аналіз вищенаведених вимог чинного законодавства дозволяє дійти однозначного висновку про те, що рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам чинного законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.
Порядком ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженим Постановою КМ України від 22.11.2017 №891, надано визначення терміну «рівнемір», лічильник рівня пального у резервуарі, яким, відповідно, є законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об'єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.
Вимогами Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначені види діяльності, щодо яких з метою забезпечення єдності вимірювань та простежуваності здійснюється державне регулювання стосовно вимірювань, одиниць вимірювання та засобів вимірювальної техніки з обчислення сум податків і зборів, податковий та митний контроль.
Технічним регламентом законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлено вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов'язаних з вимірюваннями.
Таким чином, витратоміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.
Реєстрація витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників в Реєстрі здійснюється на підставі довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри.
Згідно інформації щодо розташованих на акцизному складі стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів, зазначених у довідці розпорядника акцизного складу пального, на введеному в експлуатацію резервуарі (уніфікований номер 1/1012628) встановлено та зареєстровано (ідентифікаційний номер №2001152021) рівнемір SiteSentinel, який визначений засобом вимірювальної техніки та має чинне (додатково надане представникам контролюючого органу) свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №03/2633.
Суд констатує, що покази рівнеміра не були враховані податковим органом під час визначення залишків пального, без зазначення у спірному Акті перевірки підстав такого неврахування, окреслена обставина залишена без правового реагування з боку уповноваженого представника відповідача.
Принагідно суд констатує, що пристрій Rochester, на підставі якого контролюючим органом визначено обсяг «необлікованого» скрапленого газу, не виконує функції рівнеміра, не відноситься до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та не відповідає вимогам Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою КМ України від 22.11.2017 № 891.
Прилад типу Rochester, який показує наповненість резервуара у відсотках по шкалі від 5% до 95%, призначений для відстеження наповнення резервуару при заправці з транспортної ємності.
Вказаний прилад використовується виключно для візуального контролю наповнення резервуарів із зрідженим вуглеводним газом, з метою запобігання наповнення понад дозволену правилами норму, використання його з іншою метою законодавчо не врегульовано, крім того окресленого не доведено з боку податкового органу.
Пристрій, яким представники контролюючого органу здійснювали зняття залишку скрапленого газу, це поплавковий пристрій вбудований в резервуар, який є індикатором, а не рівнеміром.
Прилад для вимірювання відсотка наповнення типу Rochester не проходив оцінку відповідності вимогам технічних регламентів України щодо законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, тип приладу відсутній в реєстрі затверджених типів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, до переліку засобів вимірювальної техніки, призначених для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, на які поширюється дія Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки пристрій Rochester також не внесений.
Суд констатує, що показники встановленого та зареєстрованого відповідно до вимог чинного законодавства рівнеміра SiteSentinel, який визначений засобом вимірювальної техніки та має чинне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, представниками контролюючого органу під час визначення залишків пального враховані не були; підстави неврахування показників рівнеміра SiteSentinel останніми в спірному Акті перевірки також не зазначені.
А отже, системний аналіз вищенаведених правових норм дозволяє дійти висновку, що прилад, яким перевіряючі податкового органу здійснювали встановлення залишку скрапленого газу типу Rochester є виключно індикатором рівня, а не рівнеміром, з огляду на що визначення за його допомогою залишку скрапленого газу у резервуарі є неправомірним.
Таким чином, посадовими особами контролюючого органу помилково обраховано обсяг скрапленого газу та використано покази пристрою для вимірювання відсоткового наповнення пального, який не призначений для визначення точної кількості літрів скрапленого газу в резервуарі, висновки про наявність необлікованого скрапленого газу в об'ємі 3450,00 літрів не відповідають дійсності, що свідчить про відсутність порушення платником податків вимог чинного законодавства в цій частині.
Принагідно суд зазначає, що для визначення обставин зберігання «необлікованого» товару представниками контролюючого органу мала бути встановлена розбіжність даних обліку нафтопродуктів та скрапленого газу та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах.
Проте за результатами співставлення даних обліку нафтопродуктів та проведеними за участі представників ГУ ДПС у Харківській області фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах на АЗС, розбіжностей даних обліку та фактичних залишків останніми встановлено не було.
А отже, визначення фактичного залишку скрапленого газу на об'єкті фактичної перевірки здійснене контролюючим органом з пристрою для вимірювання відсотка наповнення пального є неправомірним та таким що не відповідає положенням законодавства.
Серед іншого суд зазначає, що питання способу перевірки наявності у суб'єкта господарювання необлікованих нафтопродуктів неодноразово було предметом дослідження Верховного Суду.
Так, єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів було визначено співставлення даних обліку товарів на АЗС та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах.
Відповідний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №809/597/16, в якому колегія суддів підкреслила, що для визначення обставин реалізації необлікованого товару мала бути встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС, чого податковим органом зроблено не було; жодних вимірювань чи обрахунків фактичних залишків нафтопродуктів, газів вуглеводневих скраплених відповідачем на АЗС не проводилось і, як наслідок, жодних відхилень наявних на АЗС нафтопродуктів і газів від даних обліку позивача не виявлялось, відтак висновок про порушення ним пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР не підтверджений жодними доказами та є безпідставним.
Верховний Суд у постанові від 24.09.2024 у справі №640/990/21 підтримав аналогічну позицію, викладену раніше у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №809/1161/17, відповідно до якої, єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах.
Для визначення обставини реалізації необлікованого товару мала бути встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС, чого податковим органом зроблено не було і, як наслідок, жодних відхилень фактично наявних на АЗС нафтопродуктів від даних обліку позивача не виявлялось, з огляду на що висновок контролюючого органу про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР залишився не підтвердженим належними доказами та є безпідставним.
Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватися методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, які визначені Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов'язковою для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Крім того суд не може залишити поза увагою факт, що на вимогу представників ГУ ДПС у Харківській області та за участі останніх, позивачем було проведено фактичне вимірювання залишків нафтопродуктів на даному акцизному складі, за результатами якого - жодних розбіжностей даних обліку та фактичних залишків не встановлено.
Серед іншого суд зазначає, що постановою КМ України від 15.04.2025 №444 затверджено Методику визначення об'єму необлікованого пального, яка розроблена з метою визначення об'єму необлікованого пального, виявленого під час його зберігання та/або реалізації.
Терміни, що вживаються у цій Методиці, мають таке значення:
1) встановлення фактичних залишків пального - технологічна операція, яка проводиться на підприємстві суб'єктом господарювання під час технологічного процесу або на вимогу та у присутності контролюючого органу під час перевірки, яка полягає у визначенні об'єму у літрах, а також об'єму у літрах, приведених до температури 15° С, та/або маси у кілограмах пального для подальших облікових операцій;
2) об'єм необлікованого пального - значення різниці між фактично наявним обсягом залишків пального в цілому та в розрізі резервуарів за місцем, яке перевіряється, із обсягом залишків пального, який відображається у такого суб'єкта господарювання за таким місцем провадження діяльності.
Для контролю наявності пального на акцизних складах, в яких здійснювалось приймання, перевантаження, відпуск, зберігання та транспортування пального, матеріально відповідальні особи суб'єкта господарювання, зокрема на вимогу та у присутності контролюючого органу під час перевірки, повинні здійснювати вимірювання кількості пального:
- у місцях зберігання за допомогою законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки;
- на акцизних складах щодоби (щодобовий облік обігу пального) за допомогою рівнемірів (рівнемірів-лічильників) відповідно до Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів.
Згідно з пунктами 7 - 8 Методики, порядок бухгалтерського обліку скрапленого газу та іншого пального встановлюється обліковою політикою суб'єкта господарювання, яка розробляється і затверджується відповідно до норм законодавства та цієї Методики.
Засоби вимірювальної техніки повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Методи визначення маси та об'єму пального визначені пунктами 9-10 Методики, відповідно до яких визначення маси та об'єму пального здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінтрансзв'язку, Держспоживстандарту від 20.05.2008 №281/171/578/155.
Вибір методу визначення маси скрапленого газу залежить від технічних можливостей та наявності засобів вимірювальної техніки на місці проведення технологічної операції.
Визначення маси та об'єму скрапленого газу здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту , затвердженої наказом Мінпаливенерго від 03.06.2002 №332.
Уповноважені представники податкового органу в Акті перевірки не посилаються на встановлення контролюючим органом різниці між фактичними залишками пального в резервуарах з даними про кількість пального згідно даних обліку на АЗС.
Таким чином, контролюючим органом жодним доказом не підтверджено та не доведено правомірності встановлення необлікованих залишків пального під час здійснення фактичної перевірки.
Окремо суд зазначає, що посадовими особами контролюючого органу було складено та направлено до Шевченківського районного суду м. Харкова протокол про адміністративне правопорушення від 29.08.2025 року стосовно оператора ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" ОСОБА_1 .
Постановою Шевченківського районного суду м. Харкова від 19.11.2025 року у справі №638/18511/25 провадження у справі відносно останнього за ч. 1 ст. 151-1 КУпАП було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
При цьому, зважаючи на положення частини четвертої статті 78 КАС України, якою визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, варто дійти висновку про те, що вищенаведеним рішенням встановлено відсутність порушення посадовою особою позивача встановленого порядку проведення розрахунків та, відповідно, пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як зазначає Верховний Суд в постанові від 20.03.2020 по справі № 826/11054/15, з огляду на вищезазначені положення, саме на податковий орган як суб'єкт владних повноважень покладається обов'язок надати суду достатні докази на обґрунтування зафіксованих в акті перевірки висновків про порушення платником податків норм податкового та іншого законодавства, на підставі яких щодо платника прийнято оскаржувані акти індивідуальної дії, які є предметом судового розгляду.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, так як прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в порядку статті 77 КАС України, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" (вул. Клочківська, буд. 166А, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 42931163) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) від 30.09.2025 №00461130707.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" (вул. Клочківська, буд. 166А, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 42931163) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 25.03.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.