про повернення позовної заяви
Справа № 500/1119/26
25 березня 2026 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
На виконання вимог частини 3 статті 171 КАС України суддею скеровано запит до органів міграційної служби для отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 та одержано відповідь №6101.20-1026/6101.1.1-26 від 06.03.2026, згідно якої за відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 21.10.2004 за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки позовну заяву позивачем скеровано відповідачу за адресою Тернопільський район, с. Курівці і згідно трекінгу поштового відправлення 0505566698999 позовну заяву 06.03.2026 повернуто відправнику через відсутніть адресата за такою адресою, ухвалою від 09 березня 2026 року позовну заяву до відкриття провадження у справі залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків шляхом виконання ГУ ДПС у Тернопільській області вимог ч. 2 ст. 161 КАС України і скерування позову відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованою з 21.10.2004 адресою його місця проживання: АДРЕСА_1 .
На виконання ухвали суду від 09.03.2026 надійшла 20.03.2026 заява ГУ ДПС у Тернопільській області про усунення недоліків, у якій зазначено про відсутність підстав для скерування позовної заяви ОСОБА_1 за вказаною органами міграційної служби адресою його місця проживання, оскільки така надіслана за його податковою адресою. Доказів надіслання відповідачу позовної заяви за адресою: АДРЕСА_1 у визначені в ухвалі від 09.03.2026 строки суду не надано.
З цього приводу суд зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце перебування - це житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - це внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Частиною 6 ст. 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" також визначено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Відповідно до п. 2 Розділу VІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 № 1871-ІХ (набрав чинності 01.12.2021) місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.
Проте, як вбачається з поданих матеріалів, позивач у позові зазначив і надіслав позовну заяву за податковою адресою відповідача, яка не збігається із зареєстрованим його місцем проживання, що не є належним скеруванням позовної заяви у розумінні положень згаданих вище вимог закону та ч. 2 ст. 161 КАС України.
Так, згідно із пунктом 45.1 статті 45 ПК платник податків - фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Суд не заперечує право податкового органу скеровувати документи платникам податків за їх податковою адресою, однак таке право стосується виключно податкових документів, складених відповідно до вимог Податкового кодексу України. У той же час, вимоги щодо форми і порядку скерування органами влади, у тому числі податковими органами, позовних заяв до фізичних осіб імперативно передбачені КАС України, який можливості скерування позовних заяв до фізичних осіб за їх податковими адресами не передбачає.
Посилання позивача на практику Верховного Суду у справі 280/7501/21 суд не приймає, оскільки правовідносини у цій справі не є релевантними і стосувалися повернення судами позовної заяви у разі відсутності реєстрації місця проживання відповідача. Разом з тим, у цій справі встановлено зареєстроване місце проживання відповідача і обов'язок податкового органу скерувати позовну заяву за такою адресою не виконано.
Відтак, позивач не надав суду доказів відправлення відповідачу позову з додатками з описом вкладення на належну адресу його місця проживання, що суперечить вказаним вище вимогам законодавства.
За таких обставин, суд вважає, що позивач не усунув недоліки позовної заяви.
Частиною 4 статті 169 КАС України встановлено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачу.
При цьому, суд зазначає, що вказане порушення також впливає на обов'язок суду щодо належного повідомлення учасника процесу (відповідача) про дату і місце розгляду справи.
Суд не погоджується із доводами позивача про надмірний формалізм внаслідок забезпечення судом виконання податковим органом обов'язку надіслання відповідачу позовної заяви за відомим місцем його реєстрації з огляду на таке.
Відповідно до ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками місця проживання або іншими ознаками.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (ст. 10 КАС України).
Згідно із ст. 44 КАС України учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до ст. 162 КАС України відповідачу гарантується право на відстоювання позиції шляхом подання відзиву, в якому він викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Також при розгляді судом справи її учасники викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Тобто, суд зазначає, що більшість своїх прав, передбачених КАС України, сторона (відповідач) реалізує вже з моменту отримання копії позовної заяви. Не виконання ж обов'язку органу влади надіслати особі позовну заяву суперечить основним засадам правосуддя, як то праву особи бути повідомленою про ініційований проти неї судовий процес та права здійснювати захист у передбачений законом спосіб.
Таким чином, якщо відповідач не буде повідомлений про судовий процес за його участі, не отримає копії позовної заяви із викладенням вимог, предмету і підстав позову, він фактично буде позбавлений можливості користуватися своїм правом на захист, а відтак права відповідача у разі його неповідомлення або повідомлення на неналежну адресу будуть порушені, що не гарантуватиме дотримання основоположних принципів адміністративного процесу та забезпечення балансу між усіма учасниками провадження.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивач ГУ ДПС у Тернопільській області не використав всіх законних можливостей для виконання вимог КАС України при зверненні до суду із цим позовом, не усунув недоліків позовної заяви, що у силу пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про наявність підстав для повернення позовної заяви.
У той же час, суд вважає роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не є позбавленням права доступу до суду, оскільки відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 241, 248 КАС України, суд,
Позовну заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 25 березня 2026 року.
Суддя Грицюк Р.П.