25 березня 2026 року Справа № 480/11183/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду м.Суми справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги,-
В межах даної справи до суду перебував позов Головного управління ДПС у Сумській області із вимогами до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на загальну суму 117 273,11 грн.
Ухвалою суду від 30.12.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою суду від 20.01.2025 виправлено описку в ухвалі суду від 30.12.2024.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі. Крім того, ОСОБА_1 15.01.2025 подав до суду зустрічний позов до Головного управління ДПС у Сумській області, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0026383-2409-1819-UA59040130000041676 від 20.03.2024 та податкову вимогу №0004245-1303-1828 від 19.08.2024.
Ухвалою суду від 20.01.2025 прийнято до спільного розгляду з первісним зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги. Судом також об'єднано в одне провадження з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги. Розгляд справи продовжився за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Під час підготовчого провадження ухвалою суду від 26.06.2025 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Сумській області про залишення зустрічного адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги без розгляду відмовлено. Причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.03.2024 та податкової вимоги від 19.08.2024 визнано судом поважними та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із вказаними вимогами.
Ухвалою суду від 11.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 27.11.2025 прийнято відмову позивача за первісним позовом від позову та закрито провадження у справі №480/11183/24 в частині справи за позовом Головного управління ДПС в Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення 117273,11 грн. В задоволенні клопотання представника відповідача за зустрічним позовом Головного управління ДПС в Сумській області про закриття провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги - відмовлено.
Розгляд справи продовжився в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 зустрічний позов підтримав у повному обсязі. Представник ГУ ДПС в Сумській області проти зустрічного позову заперечував.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання у справі не здійснюється та справа розглядається в порядку письмового провадження, з урахуванням наявних заяв учасників справи.
Так, свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом зазначає, що податковим органом неправомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Зокрема зазначає про невірний розрахунок суми податку. Так, розрахунок суми податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік, а саме за виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . здійснений податковим органом не відповідно характеристикам документів на нерухоме майно, а саме договору дарування № 1439 від 06.10.2020, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 22706.3216 від 06.10.2020 року, технічного паспорту на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 21.11.2022 .
ОСОБА_1 зазначає, що нерухоме майно є різними видами нерухомістю, а саме нежитлова будівля, адмінбудівля, А2, площею 395,3 кв.м. - 1220 «Будівлі офісні», Нежитлова будівля, продовольчий склад, Б, площею 2420 кв.м. -125І «Будівлі промислові», Нежитлова будівля, прохідна, В,в, площею 67,7 кв.м. - 5251 «Будівлі промислові», Нежитлова будівля, склад, Г, площею 185,3 кв.м. - 1252 «Резервуари, силоси та склади», Нежитлова будівля, котельня, Д, площею 101,3 кв.м. - 1251 «Будівлі промислові», Нежитлова будівля, цех, Є, площею 466,8 кв.м. - 1251 «Будівлі промислові»,Нежитлова будівля, ангар, Ж, площею 522 кв.м. - 1252 «Резервуари, силоси та склади», Нежитлова будівля, склад, 3, площею 200,4 кв.м. - 1252 «Резервуари, силоси та склади», Ангар, М, площею 504,5 кв.м. - 1252 «Резервуари, силоси та склади», Ангар, Н, площею 992,2 кв.м. - 1252 «Резервуари, силоси та склади».
Головне управління ДПС у Сумській області невірно застосований розмір ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки тому як неправильно класифіковано об'єкт нерухомості, що належить йому на праві власності. В позовній заяві позивач вважає, що враховуючи що об'єкт нерухомості у своєму складі мас будівлі та споруди, а тому по кожній будівлі та споруді доцільно застосовувати різні ставки податку, зокрема деякі будівлі та споруди відносять до «Будівель промисловості».
Враховуючи затверджені рішенням Тростянецької міської ради № 798 від 14.07.2021 року ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: для Будівель промислових (код 1251) ставка податку встановлена на рівні 0,05%, для Резервуарів, силосів та складів (код 1252) 0,3%, для Будівель офісних (код 1220) - 0,25%, площу кожної з будівель та розмір мінімальної заробітної плати у 2023 році - 6700,00 гри, зазначає, що розрахунок податкового органу не відповідає зазначеному рішенню ради.
Зазначає, що сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яку необхідно сплатити є 65186,66 грн., але податковим органом спірним рішенням визначено суму 117695,55 грн. Враховуючи зазначене, податковим органом також невірно визначено суму податкового боргу у податковій вимозі, яка включає суму, зазначену в оспорюваному податковому повідомлені-рішенні.
Представник ГУ ДПС в Сумській області проти позовних вимог заперечує з наступних підстав.
При формуванні зазначеного податкового повідомлення рішення Головним управлінням ДПС у Сумській області застосовано ставки податку, відповідно до прийнятого рішення Тростянецької міської ради від 14.07.2021 № 798 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Тростянецької міської територіальної громади з 01.01.2022 року», а саме для об'єкту нежитлової нерухомості загальною площею 5855,5 кв. м. за в розмірі 0,30 відс. (як для об'єктів нежитлової нерухомості 1252,9«Склади та сховища інші»). Отже ставки та розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки залежить від типу нерухомого майна.
Разом з тим представник податкового органу звертав увагу суду, що вищезазначена будівля позивача має один реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 129951359250 та має загальну площу 5855,5 кв.м.
Крім того згідно технічного паспорту, що позивач надав разом з додатками до зустрічного позову, нежитлове приміщення є виробничим будинком з господарськими (допоміжними) спорудами.
Відповідно до підпункту 14.1.129і пункту 14.1 статті 14 ПКУ до об'єктів нежитлової нерухомості відносяться будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
ГУ ДПС у Сумській області вважає, що самостійно специфіка деяких будівель та споруд що входять до складу об'єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості не може бути достатньою підставою для віднесення даної будівлі до такої категорії.
Поняття «промисловість» не повинно пов'язуватись лише із статусом об'єкта оподаткування, повинно враховуватись і факт використання будівель та споруд з метою провадження виробничої діяльності, тобто використання за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.
Встановлення певних податкових пільг (пільги встановленні рішення Тростянецької міської ради від 14.07.2021 № 798) зі сплати податку на нерухоме майна, відмінне від земельної ділянки перш за все спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків, зменшення податкового навантаження на тих платників, які є власниками певних об'єктів нерухомості, з метою стимулювання їх використовувати ці об'єкти за функціональним призначенням.
У ФОП ОСОБА_1 основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля КВЕД 49.90, промислове виробництво ним не здійснюється.
Враховуючи наведене, Головне управління ДПС у Сумській області вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є правомірним, а тому підстави для його скасування відсутні.
Також зазначає, що на даний час спірна податкова вимога вважається відкликаною згідно вимог ПК України у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 сплатив суму податкового боргу, в т.ч. і стосовно спірного податкового повідомлення-рішення, а тому на даний час підстави для скасування такої податкової вимоги відсутні у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши учасників справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується зустрічний позов, відзив на зустрічну позовну заяву, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивач є власником об'єктів нерухомого нежитлового майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, ОСОБА_1 належить на прав відносності наступне майно, зокрема, нежитлова будівля, адмінбудівля, А2, площею 395,3 кв.м. - 1220 «Будівлі офісні», Нежитлова будівля, продовольчий склад, Б, площею 2420 кв.м. -125І «Будівлі промислові», Нежитлова будівля, прохідна, В,в, площею 67,7 кв.м. - 5251 «Будівлі промислові», Нежитлова будівля, склад, Г, площею 185,3 кв.м. - 1252 «Резервуари, силоси та склади», Нежитлова будівля, котельня, Д, площею 101,3 кв.м. - 1251 «Будівлі промислові», Нежитлова будівля, цех, Є, площею 466,8 кв.м. - 1251 «Будівлі промислові»,Нежитлова будівля, ангар, Ж, площею 522 кв.м. - 1252 «Резервуари, силоси та склади», Нежитлова будівля, склад, 3, площею 200,4 кв.м. - 1252 «Резервуари, силоси та склади», Ангар, М, площею 504,5 кв.м. - 1252 «Резервуари, силоси та склади», Ангар, Н, площею 992,2 кв.м. - 1252 «Резервуари, силоси та склади».
Вищезазначена будівля позивача має один реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 129951359250 та має загальну площу 5855,5 кв.м., що не є спірним та не заперечується сторонами.
Податковим органом податковим повідомленням-рішенням №0026383-2409-1819-UA59040130000041676 від 20.03.2024 визначено ОСОБА_1 суму податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (надалі - податок на нерухомість) за 2023 рік (а.с.75т.1) в розмірі 117695,55 грн.
При формуванні зазначеного податкового повідомлення-рішення Головним управлінням ДПС у Сумській області застосовано ставки податку, відповідно до прийнятого рішення Тростянецької міської ради від 14.07.2021 № 798 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Тростянецької міської територіальної громади з 01.01.2022 року», а саме для об'єкту нежитлової нерухомості загальною площею 5855,5 кв. м. за в розмірі 0,30 відс. (як для об'єктів нежитлової нерухомості 1252,9 «Склади та сховища інші»);
Позивач не погодився із розміром суми податку, а саме застосування ставки податку в розмірі 0,30% від мінімальної заробітної плати, як для об'єктів нежитлової нерухомості 1252,9 «Склади та сховища інші» для всієї загальної площі об'єкту нерухомості, замість застосування ставки податку відповідно до розміру та функціонального значення майна відносно кожної окремої складової нерухомості, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 статті 4 ПК України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 статті 36 ПК України).
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України до складу податку на майно відноситься податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункт 266.2. статті 266 ПКУ).
Згідно пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПКУ).
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. (п.п. 266.6.1., п. 266.5. ст. 266 ПК України).
Відповідно до п.п. 266.7. ст. 266 ПК України визначено порядок обчислення суми податку, а саме: обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, вирішуються питання про встановлення місцевих податків і зборів відповідно до ПК України.
Згідно п.п. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з п.п. 12.3.4. п. 12.3 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Підпунктом 12.3.5. пункту 12.3. ст. 12 ПК України визначено, що у разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.
Суд зазначає, що відповідно до перелічених вище норм законодавства, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, вирішуються питання про встановлення місцевих податків і зборів відповідно до ПК України.
Сторонами не оспорюється факт наявності у власності позивача нерухомо майна, з приводу якого податковим органом сформоване спірне податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Рішенням Тростянецької міської ради від 14.07.2021 № 798 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Тростянецької міської територіальної громади з 01.01.2022 року», визначено розміри відповідних податків та яким рада диференціювала ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залежно від її типу.
Відповідач при розрахунку податку на нерухомість застосував ставку в розмірі 0,30% від мінімальної заробітної плати, як для об'єктів нежитлової нерухомості 1252,9 «Склади та сховища інші» для всієї загальної площі об'єкту нерухомості.
Спір між сторонами, в даному випадку, стосується саме встановлення належного розміру ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що були встановлені рішенням Тростянецької міської ради від 14.07.2021 № 798 та бази нарахування податку від виду (типу) нерухомого майна в загальній площі чи окремо по кожній площі складової частини нерухомого майна в залежності від функціонального призначення.
За правилами підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Отже, за загальним правилом, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Таким чином, відповідно до приписів пункту 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 ПК України органи місцевого самоврядування, серед іншого, встановлюють ставки податку на нерухоме майно, а саме для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. При цьому у підпункті 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України законодавець встановив максимальну межу розміру такого податку (1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування) та надав право органу місцевого самоврядування на диференціацію розміру ставки податку залежно від (1) місця розташування (зональності), (2) виду нерухомості, (3) особи платника податку.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13 серпня 2020 року (справа №480/631/19).
Також аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 23 грудня 2025 року по справі № 520/27906/21, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
На виконання означених вище вимог Тростянецька міська рада рішенням від 14.07.2021 № 798 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Тростянецької міської територіальної громади з 01.01.2022 року» визначила диференційовані ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, залежно від їх виду.
Отже, у 2023 році згідно рішення ради від 14.07.2021 №798 фізичні та юридичні особи мали сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за належні їм на праві власності промислові будівлі та склади, за будівлі транспорту та засобів зв'язку, за інші будівлі відповідно до ставок, встановлених зазначеним рішенням.
Для застосування такої ставки податку достатнім є доведення факту приналежності нерухомого майна саме до зазначеного вище виду нерухомості.
У даній справі позивач наполягав, що згідно з технічними характеристиками частина належних йому нежитлових приміщень належать до різних класів 1252 «Резервуари, силоси та склади», 1220 «Будівлі офісні», 1251 «Будівлі промисловості», на підтвердження чого посилався дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які долучені до матеріалів справи.
Разом із тим, при винесенні спірних податкових повідомлень - рішень контролюючим органом було обраховано податкове зобов'язання позивачу, виходячи із ставки податку 0,30% мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного (податкового року) як для об'єктів нежитлової нерухомості 1252,9 «Склади та сховища інші», на загальну площу об'єкту нерухомості.
Згідно з підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості.
До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема,
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Суд звертає увагу, що податковий орган мав можливість визначити площу відповідного об'єкту нерухомості та тип об'єкту нерухомості, оскільки зазначене внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому відображено детальну конкретизацію окремого типу об'єкту нерухомості (а.с.175т.1). Так, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чітко визначено технічні характеристики нежитлової нерухомості, а саме вказано підтипи нерухомого майна, адмінбудівля, продовольчий склад, склад, ангари, тощо.
Таким чином, враховуючи рішення Тростянецької міської ради від 14.07.2021 № 798 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Тростянецької міської територіальної громади з 01.01.2022 року», а саме для об'єкту нежитлової нерухомості загальною площею 5855,5 кв. м., підлягає нарахуванню сума податку, виходячи із площі відповідного типу об'єкту нерухомості.
Так, відповідно до даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо технічних характеристик нежитлової нерухомості, підлягає оподаткуванню нежитлова будівля, адмінбудівля, А2, площею 395,3 кв.м. за кодом 1220 «Будівлі офісні», п.п.1220.5 - 0,25% (а.с.45), що становить - 395,3 кв.м*0,25%*6700,00 гри = 6621,28 грн.
Також, відповідно до даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо технічних характеристик нежитлової нерухомості, підлягає оподаткуванню Нежитлова будівля, прохідна, В,в, площею 67,7 кв.м., нежитлова будівля, котельня, Д, площею 101,3 кв.м., Нежитлова будівля, цех, Є, площею 466,8 кв.м. , за кодом 1251 «Будівлі промисловості», п.п. 1251.9 - 0,05% (а.с.48), що становить - 67,7 кв.м. * 0,05% * 6700.00 грн = 226,80 грн., 101,3 кв.м. * 0,05% *6700.00 грн = 339,36 грн, 466,8 кв.м. * 0,05 % * 6700,00 грн = 1563,78 грн.
Також, відповідно до даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо технічних характеристик нежитлової нерухомості, підлягає оподаткуванню нежитлова будівля, продовольчий склад, Б, площею 2420 кв.м. , нежитлова будівля, склад, Г, площею 185,3 кв.м. Нежитлова будівля, ангар, Ж, площею 522 кв.м., Нежитлова будівля, склад, 3, площею 200,4 кв.м., Ангар, М, площею 504,5 кв.м., Ангар, Н, площею 992,2 кв.м. за кодом 1252 «Резервуари, силоси та склади» - 0,3% (а.с.48), що становить 2420 кв.м.х0,03%*6700 ,00 грн = 48642 грн, 185,3 кв.м. * 0,3% * 6700.00 грн = 3724,53 грн, 552 кв.м. * 0,3% * 6700,00 грн = 10492,20 грн, 200,4 кв.м. * 0,3% * 6700.00 грн = 4028,04 грн, 504,5 кв.м. * 0,3% * 6700,00 гри = 10140,45 грн, 992,2 кв.м. * 0,3% * 6700,00 = 19943,22 грн.
Таким чином загальна сума податку становить 105721,66 грн., яку ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити за 2023 р. за нерухоме майно відповідно до ставок податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, відповідно до виду та площі кожної окремої складової нерухомості.
Стосовно посилання позивача в розрахунках на застосування податку на нежитлову будівля, продовольчий склад, Б, площею 2420 кв.м. в розмірі 0,05% в сумі 8107 грн., суд зазначає, що даний об'єкт нерухомості є складом, а тому ставка податку згідно рішення ради за п.1252 «Резервуари, силоси та склади» є 0,3%, становить суму 48642 грн.
При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 04.04.2024 по справі №520/6531/19, відповідно до яких зазначено, що при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб'єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об'єкту оподаткування та його вартісне вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов'язань суму, яка збільшена. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав та інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.
Отже, враховуючи вищевикладене, в судовому порядку підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 р. в розмірі 11973,89 грн.
В частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 р. в розмірі 105721,66 грн відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення.
Стосовно позовних вимог щодо скасування податкової вимоги від 19.08.2024 №0004245-1303-1828, суд зазначає наступне.
В даному випадку, спірна податкова вимога була сформована у зв'язку із тим, що ГУ ДПС в Сумській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0026383-2409-1819-UA59040130000041676 від 20.03.2024, і сума, зазначена у рішенні набула статусу податкового боргу.
Відповідно до п. 175 ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановленому Податковим кодексом України строк, не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному даним кодексом.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відповідності до п. 20.1.34 ст. 20 ПК України, контролюючі органам мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно із п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Враховуючи те, що сума податкового боргу ОСОБА_1 не була сплачена, ГУ ДПС в Сумській області звернулося із позовом про стягнення такої суми податкового органу, що визначена у податковому повідомленні-рішенні №0026383-2409-1819-UA59040130000041676 від 20.03.2024 в межах даної справи.
Разом із тим, ОСОБА_1 сплатив суму боргу, заявлену ГУ ДПС в Сумській області при зверненні до суду, що стало підставою для подання заяви податковим органом про відмову від позовних вимог щодо стягнення суми податкового боргу в розмірі 117273,11 грн. у зв'язку із відсутністю предмету первісного позову.
ГУ ДПС в Сумській області надало до матеріалів справи витяг з ІКП ІКС «Податковий блок» в якому міститься інформація про те, що з 09.10.2025 спірна податкова вимога №0004245-1303-1828 від 19.08.2024 є відкликаною. (а.с.153т2).
Враховуючи приписи п.п.60.1.1 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкова вимога №0004245-1303-1828 від 19.08.2024 є відкликаною, а тому у суду відсутні підстави для скасування відкликаної в силу норм ПК України податкової вимоги, оскільки така податкова вимога не порушує прав, обов'язків чи інтересів ОСОБА_1 .
Аналізуючи викладене, та те, що ОСОБА_1 наполягає на задоволенні заявлених вимог та просить скасувати спірну податкову вимогу, суд зазначає, що враховуючи відсутність предмету спору на час розгляду справи в суду, зазначені вимоги не підлягають задоволенню.
Таким чином враховуючи вищевикладене, позовні вимоги, заявлені у зустрічній позовні заяві підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи приписи ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору пропорційно задоволеним вимогам, що становить 123,22 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №0026383-2409-1819-UA59040130000041676 від 20.03.2024 в частині нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 11973,89 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.к. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) суму судового збору у розмірі ?123,22 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета