25 березня 2026 року Справа № 480/10004/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кунець О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10004/24 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якій просить:
- визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо здійснення підготування та подання до органу, що призначає пенсію (Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області) необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 та Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 року №760;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до органу, що призначає пенсію (Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області) необхідні документи для призначення ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 та Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 року № 760.
Позовні вимоги умотивовані тим, що згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2016 №113-ОС у позивача станом на 04.07.2016 вислуга років становить 27 років 11 місяців та 18 днів. Відтак, оскільки позивач на день звільнення зі служби мав визначену пунктом "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ вислугу - 22 років і 6 місяців і більше, а тому Адміністрація Державної прикордонної служби України протиправно відмовила позивачу в оформленні документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 вказаного Закону № 2262-ХІІ, чим порушила конституційне право позивача на державне пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України та Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.
Ухвалою суду від 19.11.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач, у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2016 №113-ОС (зі змінами відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 15.07.2024 № 773-ОС) позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення загону. Станом на 04.07.2016 загальна вислуга позивача складає 27 років 11 місяців 18 днів, з яких вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 19 років 03 місяці 17 днів, пільгова 08 років 08 місяців 01 день, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановлених пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2016 №113-ОС (зі змінами відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 15.07.2024 № 773-ОС) старшого прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ІІ категорії (тип Б), виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, 04.07.2016 (а.с. 9).
Також, відповідно до зазначеного наказу від 04.07.2016 №113-ОС вислуга років військової служби позивача станом на 04.07.2016 становить у календарному обчисленні 19 років 03 місяці 17 днів, пільгова 08 років 08 місяців 01 днів, що разом становить вислугу військової служби - 27 років 11 місяців 25 днів.
Позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України з проханням підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років (а.с.10), втім у відповідь на його заяву відповідач листом від 30.10.2024 повідомив, що відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.07.2016 №113-ОС на дату виключення позивача зі списків особового складу військової частини вислуга років у календарному обчисленні складала лише 19 років 03 місяці 17 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановлених пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.1).
З наданою відповіддю позивач не погодився та звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XIІ (далі - Закон №2262-XIІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно з п. “а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ, у редакції чинній на час звільнення позивача зі служби, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним, серед іншого, у пунктах “б» - “д» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
Згідно з частиною 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393).
Так, відповідно до абз.1 п.1 Порядку №393 що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті “ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Відповідно до п. "в" п. 3 Порядку №393 у редакції чинній станом на час звільнення позивача з військової служби, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця, зокрема на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України;
Матеріалами справи підтверджується, зокрема, копією витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2016 №113-ОС (зі змінами відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 15.07.2024 № 773-ОС), що позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення 04.07.2016. Відповідно до зазначеного наказу вислуга років військової служби позивача станом на 04.07.2016 становить у календарному обчисленні 19 років 03 місяці 17 днів, пільгова 08 років 08 місяців 01 днів, що разом становить вислугу військової служби - 27 років 11 місяців 25 днів.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а дійшов до висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Також, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 дійшов висновку про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Також, Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 зробив наступні правові висновки:
1. В цілях Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
При цьому, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.
Судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» (набрання чинності 19.02.2022) до Порядку №393 були внесені зміни, а саме:
- доповнено новим пунктом 2-1, згідно з нормами якого, для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови;
- абзац перший пункту 3 викладено в новій редакції, згідно з якою, до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах відповідний період служби.
Тобто, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 16.02.2022 постанови №119 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» редакція Порядку №393 щодо правил обчислення вислуги років для призначення пенсії зазнала змін.
Поряд з цим позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.
Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст.58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, суд наголошує, що у цьому випадку виключене значення має дата набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України 16.02.2022 №119 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393», зокрема, яка набрала чинності 19.02.2022. Натомість позивача згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2016 №113-ОС (зі змінами відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 15.07.2024 № 773-ОС) виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення - 04.07.2016. (а.с.9), тобто ще до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України 16.02.2022 №119 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393». А відтак, до спірних правових відносин належить застосувати Порядок №393 у редакції до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів від 16.02.2022 №119.
При цьому пунктом 2 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402 встановлено, що заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби. Уповноваженим органом (структурним підрозділом) заява про призначення пенсії з необхідними документами до органу, що призначає пенсію, може надсилатись поштою.
Згідно з пунктами 1,2 розділу ІІІ казаного Порядку Уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії. Уповноважений орган (структурний підрозділ) надає допомогу особі в одержанні необхідних для призначення пенсії документів. У разі якщо підготовлено не всі необхідні документи для призначення пенсії, то подаються наявні, а документи, яких не вистачає, подаються додатково.
У свою чергу, відповідно до п.6 розділу ІV Порядку, ст. 49 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.
Тобто, законодавцем чітко визначено, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, чинним законодавством на відповідача покладено обов'язок підготувати і направити документи для призначення пенсії, який відповідачем належним чином не виконано. До компетенції відповідача не належить вирішення питання про призначення або відмову у призначенні пенсії, у тому числі необхідного стажу.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу в оформленні та направленні необхідних документів до ГУ ПФУ в Сумській області для призначення позивачу пенсії за вислугу років, відповідно до п. “а» ч.1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», у зв'язку з чим така відмова відповідача не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та з метою належного захисту права позивача вважає необхідним визнати протиправною таку відмову відповідача та зобов'язати відповідача підготувати та направити необхідні документи до ГУ ПФУ в Сумській області для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ч.1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати противоправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо оформлення та направлення необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби".
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034039) оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії за вислугу років відповідно до пп. "а" ч. 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби".
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець