25 березня 2026 р. № 400/10156/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів1. Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, 2. Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 28.08.2025 року № 143250023968; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.08.2025 року №143250023968 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити та Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати з 11.08.2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 23.06.2004 року по 17.03.2022 року, з 01.01.2023 року по 15.08.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, але ним було відмовлено і не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 23.06.2004 року по 17.03.2022 року, з 01.01.2023 року по 15.08.2024 року.
Ухвалою суду від 22.09.2025 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що 10.04.2025 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто заяву від 20.08.2025 та додані до неї документи та прийнято рішення № 143250023968 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058. На день подання заяви про призначення пенсії вік Позивача становить 50 років. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи До пільгового стажу Позивача не зараховано періоди пільгової роботи з 23.06.2009 по 17.03.2022, з 01.01.2023 по 15.08.2024 згідно наданої довідки виданою КНП «Миколаївською обласною дитячою клінічною лікарнею» від 20.08.2025 №233/22-06, оскільки в довідці відсутня інформація про перейменування підприємства КНП «Миколаївський обласний Будинок дитини», а також в довідці та в трудовій книжці від 05.07.1993 серії НОМЕР_1 не зазначено в якому відділенні працювала на посаді молодшої медичної сестри з доглядом за хворими до 01.01.2022. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей, страховий стаж Позивача становить - 34 роки 10 місяців 06 днів, пільговий стаж по списку №2 - відсутній. Відтак, рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства.
Від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що За наслідком розгляду наданого пакету документів Головним управлінням було встановлено, що на час звернення страховий стаж Позивачки на дату звернення склав 34 роки 10 місяців 06 днів, пільговий стаж за Списком № 2 не підтверджено в установленому порядку. В той же час, до пільгового стажу не зараховано періоди пільгової роботи з 23.06.2009 по 17.03.2022, з 01.01.2023 по 15.08.2024 згідно наданої довідки виданою КНП «Миколаївською обласною дитячою клінічною лікарнею» від 20.08.2025 №233/22-06, оскільки в довідці відсутня інформація про перейменування підприємства КНП «Миколаївський обласний Будинок дитини», а також в довідці та в трудовій книжці від 05.07.1993 серії НОМЕР_1 не зазначено в якому відділенні працювала на посаді молодшої медичної сестри з доглядом за хворими до 01.01.2022. У зв'язку з вищенаведеним, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за роботу за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 у зв'язку із не досягненням необхідного пенсійного віку та відсутності необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи спір між сторонами суд виходить з наступного.
20.08.2025 Позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подано заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
10.04.2025 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто заяву від 20.08.2025 та додані до неї документи та прийнято рішення № 143250023968 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058.
Зі змісту рішення вбачається, що на день подання заяви про призначення пенсії вік позивача становить 50 років, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи і він склав 34 роки 10 місяців 06 днів. До пільгового стажу Позивача не зараховано періоди пільгової роботи з 23.06.2009 по 17.03.2022, з 01.01.2023 по 15.08.2024 згідно наданої довідки виданою КНП «Миколаївською обласною дитячою клінічною лікарнею» від 20.08.2025 №233/22-06, оскільки в довідці відсутня інформація про перейменування підприємства КНП «Миколаївський обласний Будинок дитини», а також в довідці та в трудовій книжці від 05.07.1993 серії НОМЕР_1 не зазначено в якому відділенні працювала на посаді молодшої медичної сестри з доглядом за хворими до 01.01.2022. Отже, позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із не досягненням необхідного пенсійного віку та відсутності необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2.
Позивач вважаючи протиправним рішення протиправним звернулась до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон № 1058-ІV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно із статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з пунктом б статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VIII, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше встановлений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788 вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII.
Крім того, згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення суду конституційної юрисдикції застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, рішенням від 23.01.2020 № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-XII, у зв'язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення цього рішення. Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми у редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
Оскільки норми вищезазначених законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ, а не Закону № 1058-ІV.
Відтак, суд доходить висновку, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 через відсутність у позивача необхідного пенсійного віку є протиправною.
Аналогічна правова позиція щодо застосування сформованого у зразковій справі висновку у подібних правовідносинах, викладена також у постановах Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 160/9272/20 та від 14.12.2021 у справі № 500/1879/20.
Що стосується зарахування пільгового стажу з 23.06.2004 року по 17.03.2022 року, з 01.01.2023 року по 15.08.2024 року, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналіз таких норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
На час заповнення трудової книжки щодо вказаного періоду роботи діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі - Інструкція №58).
Згідно з п. 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п. 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
З положень п. 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.
Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Більше того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Тому, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Наведене в повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Записами трудової книжки підтверджено період роботи позивача з 23.06.2004 року по 17.03.2022 року, з 01.01.2023 року по 15.08.2024 року на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими, пільговою довідкою від 20.08.2025 року підтверджено, що позивачка працювала повний робочий день на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими, що передбачена Списком №2, також наказами підтверджено атестацію робочого місця.
А щодо відсутності інформації про перейменування підприємства КНП «Миколаївський обласний Будинок дитини», а також не зазначення в довідці та в трудовій книжці від 05.07.1993 серії НОМЕР_1 в якому відділенні працювала на посаді молодшої медичної сестри з доглядом за хворими до 01.01.2022, то суд зазначає, що відповідач 2 фактично переклав відповідальність за належне та правильне оформлення трудової книжки та інших документів на позивача, тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Суд також звертає увагу відповідачів на те, що згідно з п. 1.8 Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Отже, відповідач 2 міг скористатись зазначеним механізмом та повідомити позивача про недостатність документів, необхідних для прийняття рішення по суті заяви.
Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
У вказаному випадку, відповідач 2 розглядаючи заяву позивача, мав достатні повноваження для вжиття заходів, спрямованих на отримання довідки про перейменування підприємства з метою самостійного уточнення необхідних відомостей.
Проте, відповідач 2 не надав докази вчинення ним як органом якому визначено опрацювання заяви позивача про призначення пенсії будь-яких дій для отримання необхідних документів для прийняття рішення по суті заяви позивача.
Суд наголошує на тому, що відповідач 2 розглядаючи заяву позивача мав достатні повноваження для отримання усіх необхідних документів.
Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що витребування, перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатись правом на перевірку таких документів не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на соціальний захист та пенсійне забезпечення.
З врахуванням наведеного, суд доходить висновку, що спірне рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлгає скасуванню, а період роботи позивача з 23.06.2004 року по 17.03.2022 року, з 01.01.2023 року по 15.08.2024 року зарахуванню до пільгового стажу.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання відповідачів призначити та виплачувати їй пенсію на пільгових умовах за списком №2 з 11.08.2025 року, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини першої ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Втручання суду в повноваження суб'єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Тобто, враховуючи вищевказані норми чинного законодавства, вищевказані позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, тому суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача, відповідача 2 необхідно зобов'язати повторно розглянути заяву позивача від 11.08.2025 року про призначення та виплати її пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків рішення суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.08.2025 року №143250023968 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 23.06.2004 року по 17.03.2022 року, з 01.01.2023 року по 15.08.2024 року та повторно розглянути заяву від 20.08.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням висновків рішення суду.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.03.2026 року.
Суддя О.В. Малих