25 березня 2026 р. № 400/7841/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агранс Плюс», вул. Шевченка, 5, м. Миколаїв, 54005,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправним та скасування рішення від 06.05.2025 №28280, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агранс Плюс» далі - позивач, ТОВ «Агранс Плюс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 28280 від 06.05.2025 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Агранс Плюс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Ухвалою від 29.07.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішення ГУ ДПС прийняте без належного врахування всіх наданих товариством документів та пояснень, у своїх поясненнях наданих податковому органу викладено повну та вичерпну інформацію щодо його діяльності, яка з незрозумілих причин взагалі не була врахована так як всі рішення податкового органу є ідентичні.
Податковим органом було повністю проігноровано як надані ТОВ «Агранс Плюс» пояснення, так і надані ним копії документів, які повністю спростовують припущення податкового органу щодо ризиковості ведення діяльності товариством. Хоча податковому органу надано копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження реальності та спроможності здійснення господарської діяльності, в тому числі щодо операцій зазначених в рішеннях податкового органу.
Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач зазначив, що підставою для ухвалення рішення стало виявлення обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого наявні наступні коди податкової інформації:
код « 03» - постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг в обсягах, відображених у пн/рк, відповідно до податної до контролюючих органів звітності;
код « 07» - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) - для виробників товарів/ постачальників послуг;
код « 11» - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Позивачем 19.03.2025 року та 24.04.2025 року подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1.
За результатами обговорення фінансово-господарської діяльності платника, з урахуванням отриманих від платника пояснень від 19.03.2025 року та від 24.04.2025 року, Комісією прийнято рішення щодо доцільності перебування у переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, оскільки в наданих повідомленнях відсутня інформація яка спростовує здійснення платником ризикових операцій протягом періоду з 01.12.2024 року по 15.01.2025 року.
Отже, позивач протягом періоду з 01.12.2024 року по 15.01.2025 року, відповідно до ЄРПН, реалізував сільськогосподарських культур у кількості понад 667 тон, при цьому абсолютно не маючи трудових ресурсів та складських приміщень.
Господарська операція, яка вчиняється в дійсності та призводить до зміни структури активів учасників такої господарської операції в силу об'єктивної необхідності супроводжується іншими допоміжними діями, які роблять таку господарську операцію можливою.
У випадку з постачанням зернових культур мова йде про придбання посівного матеріалу, обробка ґрунту, посів, внесення добрив та засобів від шкідників, збір врожаю, його зберігання, подальше транспортування до покупця тощо.
Кожна така господарська операція має бути підтверджена первинними документами: видаткові накладні на придбання насіння; акти списання паливо- мастильних матеріалів у виробництво та зі складу; оборотно-сальдові відомості щодо взяття на складський облік врожаю та його списання після реалізації тощо.
На думку ГУ ДПС, ТОВ «Агранс Плюс» має залишитись у переліку ризикових платників, оскільки вся наявна інформація у контролюючих органах, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка була зазначена у поданих для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є належною, допустимою, достовірною та достатньою, відповідно до ст. 73, 74, 75, 76 КАС України.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ТОВ «Агранс Плюс» зареєстровано як юридична особа 04.11.2020 року та перебуває на обліку як платник ПДВ з 01.12.2024 року.
Основним видом господарської діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).
Інші види господарської діяльності позивача: 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві 01.63 Післяурожайна діяльність 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами 46.34 Оптова торгівля напоями 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах 47.22 Роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах 47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах 52.10 Складське господарство 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
На підприємстві передбачено 3 штатних працівників. На даний час на підприємстві працюють менеджери з закупівель 2 чоловіки, директор - 1 чоловік. За потреби залучаються тимчасово до надання послуг фізичні особи за договорами цивільно-правового характеру, про що надається інформація у щомісячній звітності 4- ДФ.
На підприємстві передбачено з 01.01.2025 року фонд 27300,00 грн та сплату податків на заробітну плату в сумі 11739,00 грн на місяць.
Для здійснення своєї господарської діяльності товариство має достатньо технічних ресурсів. Інформація про наявні основні засоби власні та орендовані підтверджується Повідомленням про об'єкти оподаткування за формою 20 -ОПП.
Орендовано складське приміщення згідно договору суборенди частини нежитлової будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Вінграновського, буд. 49/1.
Офісне приміщення за адресою: м. Миколаїв, Центральний район, вул. Шевченка, буд. 59-а, оф. № 705.
Підприємство займається торгівлею зерновими культурами. Реалізація відбувається на митній території України.
Господарська діяльність ведеться з 01.12.2024 року.
Основним постачальником зернових культур, а саме пшениця, соя є ТОВ «Іскрівське» (код ЄДРПОУ 41275998).
Обороти за грудень 2024 року склали 8259 968,36 грн в т.ч. ПДВ.
Обороти за січень 2025 року склали 28705 57,37 грн в т.ч. ПДВ.
15.01.2025 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС прийнято рішення № 2305 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого ТОВ «Агранс Плюс» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Підстава: у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контроючим органом в процесі поточної діяльності встановлено:
- 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності:
- 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції);
- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
19.03.2025 року позивач звернувся до відповідача з поясненнями № 1, до яких надані наступні документи: договір від 19.12.2024 року № 19-12/24, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні інструкції щодо оплати.
27.03.2025 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС прийнято рішення № 20230 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого ТОВ «Агранс Плюс» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Підстава: з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій відповідних документів від 19.03.2025 року № 1 встановлено:
- 03 - постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо);
- 07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) - для виробників товарів/постачальників послуг;
- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
Оскільки рішення від 27.03.2025 року № 20230 прийнято за результатами наданих позивачем пояснень та доданих до них копій документів, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.01.2025 року № 2305 втратило чинність.
24.04.2025 року позивач звернувся до відповідача з поясненнями № 1 з додатками.
06.05.2025 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС прийнято рішення № 28280 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого ТОВ «Агранс Плюс» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Підстава: з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій відповідних документів від 24.04.2025 року № 1 встановлено:
- 03 - постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо;
- 07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) - для виробників товарів/постачальників послуг;
- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
Оскільки рішення від 06.05.2025 року № 28280 прийнято за результатами наданих позивачем пояснень та доданих до них копій документів, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.03.2025 року № 20230 втратило чинність.
Не погоджуючись з рішенням від 06.05.2025 року № 28280, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Також у відповідності до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Як встановлено судом, в даному випадку жодної з наведених видів перевірок контролюючим органом не проводилось.
Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 року (далі та раніше за текстом - Порядок № 1165). Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 року затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Згідно пунктів 40, 42-46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; у разі виявлення платником податку бажання взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника -надання усних пояснень платником податку в режимі відеоконференції (для комісії центрального рівня); доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Під час розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції процес такого розгляду фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису із зазначенням у протоколі засідання комісії ідентифікатора (посилання) відеозапису відеоконференції або з додаванням до протоколу носія відеозапису відеоконференції.
Таким чином, Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.
При цьому, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Тобто, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30.11.2021 року у справі № 340/1098/20, від 23.06.2022 року у справі № 640/6130/20.
Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 25.20.2023 року у справі № 808/3686/16, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Наявна у контролюючого органу податкова інформація щодо відсутності придбання послуг із оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно матеріальних цінностей, недостатньої кількості трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції) є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 року у справі № 640/10988/230, від 19.11.2021 року у справі № 140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20, а також у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 року у справі №140/8640/23.
Питання тлумачення та застосування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.
У рішенні від 13.12.2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).
Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності за виключенням того, що акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі № 140/2093/18.
Згідно положень ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.
Відповідач не спростував належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність у нього умов та/або обсягів матеріальних та трудових ресурсів, а також всіх первинних документів щодо здійснення господарських операцій, не надав жодного доказу, що господарські операції не здійснювались, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сума сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь позивача.
Разом з цим, позивач просить присудити на свою користь витрати на правничу допомогу.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: акт надання послуг до Договору про надання правової допомоги від 18.07.2025 року, відповідно до якого вартість наданих послуг склала 10000,00 грн; платіжну інструкцію № 180 від 18.07.2025 року на суму 10000,00 грн.
Суд також звертає увагу на позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 01.02.2023 року у справі №160/19098/21, згідно якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв'язку з розглядом цієї справи, суд вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн, на відшкодування яких у позивача виникло право за результатами розгляду цієї справи, підлягають зменшенню.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що за результатами розгляду цієї справи відшкодування витрат на професійну правничу в сумі 5000,00 грн відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агранс Плюс» (вул. Шевченка, 5, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 43900157) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 28280 від 06.05.2025 року.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Агранс Плюс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агранс Плюс» (вул. Шевченка, 5, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 43900157) судові витрати у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.03.2026 року.
Суддя О.В. Малих