24 березня 2026 р. № 400/2732/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017,
до відповідачаВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вул. Городецького архітектора, 13, м. Київ,01001, вул. Січових Стрільців, 73, м.Київ 1,01001
провизнання протиправною та скасування постанови від 05.03.2026 у ВП №3431796,
Ухвалою від 18.03.2026 року суд залишив позовну Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"(далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 05.03.2026 у ВП № 3431796 - без руху.
Ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру - скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 767 789,24 грн. Позовну заяву подано в електронній формі. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд зобов'язував позивача надати суду докази сплати судового збору у розмірі 18 551,08 грн. ( 1767789,24грн. х 1,5% х 0,8) =21213,48 грн - 2662,40 (сплачено платіжна інструкція №3712) =18551,08 грн.
20.03.2025 представник позивача подав до суду заяву, в якій вказує, що позовні вимоги товариства є немайновими, а саме скасування процесуального документа у вигляді постанови, тому виконавчий збір сплачено у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Як убачається зі змісту позовної заяви, оскаржуваною постановою визначено обов'язок позивача сплатити виконавчий збір у конкретному грошовому розмірі оскільки оскаржуваною постановою визначено грошове зобов'язання (виконавчий збір), спір має майновий характер, а судовий збір підлягає обчисленню виходячи з суми такого зобов'язання відповідно до правової позиції Верховного Суду України.
Верховний Суд у своїх правових позиціях, зокрема у постановах у справах № 360/4369/19, № 280/5959/19 зазначив, що постанова про стягнення виконавчого збору є самостійним рішенням, яке створює грошове зобов'язання, а отже спір щодо її скасування має майновий характер
Крім того Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/13737/19 вказала що майновим є спір об'єктом якого є благо, що підлягає грошовій оцінці".
На підставі вказаного суд приходить до висновку відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд продовжує позивачу строк для усунення недоліків та вважає за необхідне виконати позивачу ухвалу суду від 18.03.2026 року, якою зобов'язано сплатити судовий збір у розмірі 18 551,08 грн.
Керуючись статтями 121, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Продовжити процесуальний строк позивачу для усунення недоліків до 06.04.2026 року та надати до суду докази сплати судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя А.В. Величко