про забезпечення позову
24 березня 2026 р. № 487/9670/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо включення на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації відомості у Єдиний державний у реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
Ухвалою від 12.11.2025 року суд передав справу на розгляд до Заводського районного суду м. Миколаєва.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.12.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.02.2026 року суд передав справу на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 17.03.2026 року суд прийняв справу до свого провадження та продовжити її розгляд. Розгляд справу ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).
23 березня 2026 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:
- заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_3 й іншим органам військового управління України, що ведуть військовий облік та здійснюють мобілізацію військовозобов'язаних (зокрема, всім районним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, обласним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки) вчиняти будь-які дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , в тому числі: видавати йому направлення на проходження військово-лікарської комісії, повторної (контрольної) військово-лікарської комісії, видавати, надсилати повістки за місцем проживання та місцем роботи з будь-яких питань військового обліку, складати протоколи чи виносити постанови у справі про адміністративне правопорушення, до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі;
- заборони Національній поліції України та всім її структурним підрозділам які здійснюють правоохоронну діяльність на території України, вчиняти будь-які дії щодо адміністративного затримання/ доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі;
- заборони уповноваженим особам патрулів, до складу якого входять уповноважені посадові особи Збройних Сил, Національної поліції, Національної гвардії, Управління державної охорони та Держприкордонслужби, що виконують покладені на них обов'язки на маршруті патрулювання, затримувати і доставляти до органів або підрозділів Національної поліції України та територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі.
Заява обґрунтована тим, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання внести до ЄДР призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Якщо до набрання законної сили рішенням суду відповідач вчинить дії щодо направлення позивача на ВЛК та подальшого призову на військову службу під час мобілізації, правовий статус позивача незворотно зміниться з «військовозобов'язаного/виключеного з обліку» на «військовослужбовця».
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підстави для звільнення з військової служби , відповідно до ст. 26, суттєво відрізняються від підстав для виключення з військового обліку.
Якщо позивач набуде статусу військовослужбовця, рішення суду про зобов'язання ТЦК та СП виключити його з обліку або визнати незаконним скасування такого виключення не стане підставою для його демобілізації, оскільки ст. 26 вказаного Закону не містить такої підстави для звільнення під час воєнного стану, як виключення з обліку у 2022 році.
Таким чином, у разі задоволення позову, рішення суду не матиме жодного сенсу для позивача, адже він не зможе повернутися до попереднього статусу, а виконання рішення суду стане об'єктивно неможливим.
Як стверджує позивач, застосування заходів забезпечення позову матиме наслідком лише відтермінування можливих мобілізаційних процедур щодо ОСОБА_1 на період судового розгляду, що жодним чином не становить загрози обороноздатності держави. Водночас невжиття заходів призведе до фатальних правових наслідків для позивача, повністю нівелюючи його право на судовий захист, гарантоване ст. 55 Конституції України. Заявлені заходи є абсолютно співмірними та адекватними у розумінні ч. 2 ст. 151 КАС України, оскільки лише тимчасова заборона вчиняти мобілізаційні дії щодо особи, яка законно виключена з військового обліку, здатна запобігти незворотній зміні статусу цієї особи та забезпечити реальне й ефективне виконання майбутнього рішення суд.
Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У відповідності до положень ч. 1 та 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 4 ст. 154 КАС України).
Разом з цим, у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Суд звертає увагу, що предметом позову у даній справі є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
Оскарження рішення (розпорядження) щодо призову позивача на військову службу, дій щодо переміщення/призову/мобілізаційних заходів відносно позивача до навчального центру та/або військової частини, з метою проходження ним військової служби в Збройних Силах України, не є предметом розгляду у даній справі.
Крім того, відповідачем у даній справі є лише ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дії/бездіяльність чи рішення інших органів військового управління України, що ведуть військовий облік та здійснюють мобілізацію військовозобов'язаних (зокрема, всі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Національній поліції України та її структурних підрозділів, які здійснюють правоохоронну діяльність на території України, Національної гвардії, Управління державної охорони та Держприкордонслужби, що виконують покладені на них обов'язки на маршруті патрулювання, затримувати і доставляти до органів або підрозділів Національної поліції України не є предметом розгляду у даній справі.
З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Оксана Володимирівна Малих