про залишення позову без розгляду
25 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6526/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо залишення без розглядщу у адміністративній справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Біт Групп", вул. Будівельників,16, офіс 55, м. Світловодськ, Кіровоградська область,27500
до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати:
1) податкове повідомлення - рішення від 03.07.2025 за №00089370707, яким товариству збільшено суму грошового забезпечення за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 5 652 368,00 грн.;
2) податкове повідомлення - рішення від 03.07.2025 за №00089410707, яким товариству збільшено суму грошового забезпечення за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 4 873 945,00 грн.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року провадження в справі відкрито за правилами загального позовного провадження
В судове засідання, призначене на 25.11.2025 сторони не прибули. Від представників сторін надійшли клопотання про закриття підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 25.11.2025 закрито підготовче провадження в справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.12.2025.
В зв'язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду 17.12.2025, розгляд справи відкладено до 27.01.2026 року.
Судове засідання, проведене за участі представників сторін 27.01.2026, у якому оголошено перерву до 06.02.2026 (т.6,а.с.85-86).
В судове засідання, призначене на 06.02.2026 року, представник позивач не прибув, надавши клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відсутністю електропостачання. Судом відкладено розгляд справи до 18.02.2026 року (т.6, а.с.90-91).
Судове засідання, проведене за участі представників сторін 18.02.2026, у якому оголошено перерву до 09.03.2026 (т.6,а.с.94-97).
В судове засідання, призначене на 09.03.2026 року, представник позивач не прибув, надавши клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відсутністю електропостачання. Судом відкладено розгляд справи до 25.03.2026 року (т.6, а.с.100-101).
В судове засідання, призначене на 23.03.2026 року, представник позивач повторно не прибув, надавши клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні (документальних доказів зайнятості в іншому судовому засіданні не надано).
Представником відповідача надана заява, в якій представник відповідача заперечив проти клопотання сторони позивача стосовно відкладення судового засідання.
Дослідивши подані стороною позивача до клопотання докази щодо поважності неявки у судове засідання, суд прийшов наступного.
Частиною 2 ст. 44 КАС України, передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно до ч. 2 ст. 131 КАС України, учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Відповідно до ч. 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується з визначеним у п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз зазначених норм вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: саме повторне неприбуття позивача (якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод.
У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Отже, ч. 5 ст. 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.10.2024 №990/147/23.
Представник позивача наводить обставини неявки у судове засідання, призначене на 25.03.2026 року, необхідністю участі в іншому судовому засіданні.
Оглянувши дане клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про визнання неповажною причиною неявки сторони позивача у судове засідання, призначене на 25.03.2026, адже не підтверджено жодними належними та допустимий доказами, що представник позивача не може з'явитися у судове засідання, оскільки буде приймати участь в іншій справі.
Суд зазначає, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду, повинен активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані, при цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.
Підсумовуючи вищевикладене, позивач не забезпечив явку свого представника у двох судових засіданнях поспіль (09.03.2026 року та 25.03.2026 року), разом з тим, доказів про поважність причин неприбуття або завчасного повідомлення про причини неприбуття для суду надано не було, що вказує на неявку позивача у судові засідання без поважних причин, враховуючи також відсутність заяви про можливість розгляду справи без участі позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, як результат застосування процесуальних наслідків, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Також суд вважає за необхідне вказати на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи склад осіб, які беруть участь у справі, предмет та підстави позову, наявність обсягу обставин, які підлягають встановленню, суд приходить до висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Відповідно ч. 3, 4 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.44, 45, 131, 205, 240, 256, 295-297 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Біт Групп" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО