24 березня 2026 року Київ справа № 320/757/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом Державної авіаційної служби України до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- стягнути заборгованість зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі 5 522 959,80 грн.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 25.02.2025 прийняв до провадження адміністративну справу № 320/757/23. Та постановив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Під час вирішення питання щодо розгляду справи по суті судом встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/16870/23 про банкрутство відповідача - Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України", провадження у якій було відкрите ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023.
Суд зазначає, що Верховний Суд України неодноразово вказував на те, що критерії відмежування судової юрисдикції визначаються не формальним характером оскаржуваного акта, а суттю оспорюваних правовідносин та наслідками їх вирішення для учасників спору, зокрема щодо корпоративних прав і майна юридичної особи.
Встановивши предмет та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що у даній справі заявлено вимогу про стягнення заборгованості у сумі 5 522 959,80 грн, така вимога є майновою до боржника, щодо якого відкрито та здійснюється процедура банкрутства.
Вирішуючи питання належної юрисдикції даного спору, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
У постанові від 03 лютого 2025 року у справі № 910/8714/18 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду наголосив, що спори про корпоративні відносини, у тому числі щодо участі, управління та зміни власності юридичної особи, підлягають вирішенню господарськими судами відповідно до норм матеріального та процесуального права за умови, якщо предметом спору є корпоративне право або спір щодо майнових прав юридичної особи.
Також Верховний Суд у постанові від 09 липня 2025 року у справі № 911/675/20 вказав, що визначення належної юрисдикції спору має здійснюватися на підставі аналізу предмета та характеру правовідносин, суб'єктного складу сторін та спеціальних правових норм, які відносять певні категорії спорів до компетенції господарських судів.
Згідно зі статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, розглядає всі спори, стороною в яких є боржник, а також спори, що стосуються його майна, управління ним, корпоративних прав, повноважень органів управління боржника та інших прав і обов'язків, пов'язаних із процедурою банкрутства.
Як убачається з постанови Верховного Суду від 09 липня 2025 року у справі № 911/675/20, відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство вирішуються всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Відтак зазначена норма визначає виключну підсудність таких спорів одному господарському суду, який акумулює всі майнові вимоги за участю боржника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) вказано, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду скасувала судові рішення судів попередніх інстанцій, які зробили висновок про закриття провадження у справі, й передала матеріали справи до господарського суду, на розгляді якого перебувала справа про банкрутство боржника.
Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19), а також постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 у справі № 334/5073/19 (провадження № 61-20972св19).
У постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
Отже, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу, тобто з 21 жовтня 2019 року, має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
Відтак, узагальнений підхід Верховного Суду України полягає в тому, що спори щодо майнових прав юридичної особи, що впливають на управління або структуру власності боржника у процедурі банкрутства, не можуть розглядатися в ізоляції від майново-корпоративного контексту, а мають бути розглянуті господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство відповідної юридичної особи. Такий підхід спрямований на уникнення подвоєння судових проваджень та недопущення суперечок щодо одного і того ж майнового правовідношення в різних юрисдикціях.
З огляду на встановлені обставини справи, характер заявлених вимог та правовий статус відповідача як боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, суд дійшов висновку, що справа № 320/757/23 підлягає розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, що має спеціальний характер щодо відповідних спорів.
Статтею 29 КАС України передбачено передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого. Тим самим, КАС України передбачив лише передачу адміністративних справ між адміністративними судами для дотримання територіальної юрисдикції.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Суд зазначає, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак закриття провадження у справі перешкоджатиме позивачу у доступі до правосуддя та унеможливить захист його прав у господарському процесі у повному обсязі, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, та вимоги КУзПБ, суд вважає за необхідне передати справу до Господарського суду м. Києва, в провадженні якого перебуває господарська справа № 910/16870/23 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України».
Відповідно до ч. 6, 8 ст. 29 КАС питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного п.п. 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Керуючись статтями 29, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
1. Матеріали справи за позовом Державної авіаційної служби України до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» про стягнення заборгованості - передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи про банкрутство.
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Сас Є.В.