про відмову в забезпеченні позову
24 березня 2026 року м. Київ 320/12535/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись із заявою про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомАкціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА БІРЖА»
доНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку
провизнання протиправною та скасування постанови,
Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА БІРЖА» (позивач / АТ «УКРАЇНСЬКА БІРЖА») звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, подану одночасно з пред'явленням позову, в якій просить суд:
- до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА БІРЖА» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови уповноважених на розгляд справ про порушення профільного законодавства Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про застосування заходів впливу контрольного характеру № 14/14/3626/С03 від 18.12.2025 зупинити стягнення на підставі зазначеної постанови.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття запропонованих заходів забезпечення позову, позивач виходить з того, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав позивача, оскільки навіть у разі задоволення позову про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу їх повне поновлення не буде досягнуто в межах одного судового провадження, а потребуватиме вчинення додаткових дій для повернення примусово стягнутих коштів та усунення інших негативних наслідків виконання оскаржуваного акта.
За твердженнями АТ «УКРАЇНСЬКА БІРЖА», у разі пред'явлення постанови до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження це може зумовити застосування заходів примусового виконання, зокрема арешт рахунків, звернення стягнення на грошові кошти Позивача та інші виконавчі дії, що безпосередньо вплинуть на майновий стан АТ «УКРАЇНСЬКА БІРЖА».
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.03.2026 заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Повно та всебічно оцінивши обставини викладені в заяві про забезпечення позову, оцінивши надані на їх підтвердження докази, суд враховує наступне.
У відповідності з частинами першою, другою, четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Види забезпечення позову визначає стаття 151 КАС України, за змістом частини першої якої позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору (пункти 1, 2, 4 цієї частини статті).
Частиною другою цієї ж статті Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.
Отже, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Суд враховує, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у постанові від 14.05.2021 у справі № 320/3957/20 сформував правову позицію згідно з якою при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Звернувшись до суду із цією заявою, позивач обґрунтовує необхідність вжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову посилаючись на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
АТ «УКРАЇНСЬКА БІРЖА» вважає, що у разі пред'явлення постанови до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження це може зумовити застосування заходів примусового виконання, зокрема арешт рахунків, звернення стягнення на грошові кошти Позивача та інші виконавчі дії, що безпосередньо вплинуть на майновий стан АТ «УКРАЇНСЬКА БІРЖА».
Суд такі твердження позивача оцінює критично з огляду на наступне.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.
Суд зазначає, що саме по собі відкриття виконавчого провадження на підставі оскаржуваної постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку без наведення позивачем обставин, які обґрунтовано свідчать про неможливість відновлення прав та інтересів у разі задоволення позову, не є беззаперечним свідченням настання тяжких негативних наслідків для позивача, та, відповідно, не свідчить про наявність обставин, за яких допускається вжиття заходів забезпечення позову.
Варто зазначити, що в цьому випадку, при вирішенні питання щодо забезпечення позову, суд позбавлений можливості дослідити фінансовий стан Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА БІРЖА», та його співвідношення із можливими санкціями та наслідками для здійснення господарської діяльності, з огляду на те, що позивачем не додано до позовної заяви документів, які б містили відомості щодо його поточних фінансових показників, обсягу оборотних коштів (активів), розміру грошових коштів, розміщених в тому числі на банківських рахунках, тощо.
Побідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.06.2025 у справі №260/976/25.
Таким чином, твердження АТ «УКРАЇНСЬКА БІРЖА» щодо безпосереднього впливу на його майновий стан, у разі пред'явлення постанови до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження, на переконання суду, беззаперечно не свідчать про настання обставин визначених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд відхиляє твердження позивача щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист та повне поновлення порушених прав АТ «УКРАЇНСЬКА БІРЖА» з огляду на те, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є беззаперечними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 22.09.2022 у справі №160/1609/22; від 29.09.2022 у справі №380/3826/21.
Підсумовуючи суд зазначає, що ймовірне настання певних негативних наслідків для АТ «УКРАЇНСЬКА БІРЖА» у спірних правовідносинах, на які останній посилається, ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
Відтак, у ході розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів позивача до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА БІРЖА» про забезпечення позову - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жукова Є.О.