Рішення від 24.03.2026 по справі 320/14098/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року Київ Справа № 320/14098/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Саса Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Державного бюро розслідувань

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з обчислення та встановлення стажу служби особам рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, який дає право на отримання доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки Державного бюро розслідувань (вул. Панаса Мирного, 28, м. Київ, ІКЮО 41760289) від 12.03.2025 (протокол від 12.03.2025 № 8дск) про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби в податковій міліції з 28.08.2008 по 30.10.2018;

3) зобов'язати Державне бюро розслідувань (вул. Панаса Мирного, 28, м. Київ, ІКЮО 41760289) зарахувати до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки стаж служби ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в податковій міліції з 28.08.2008 по 30.10.2018.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Саса Є.В. від 28.03.2025 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Аргументи учасників справи

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що відповідач протиправно не зарахував стаж служби ОСОБА_1 в податковій міліції до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань.

Як вказує позивач, до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань слід враховувати службу в податковій міліції як тотожну зі службою в органах внутрішніх справ.

Позивач наголошує, що аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі № 826/16143/18, у якій склалися аналогічні правовідносини, погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби. Вказана позиція суду, як зауважує позивач, узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.08.2021 у справі № 440/1564/20, від 22.12.2022 у справі № 380/8659/20, від 11.11.2021 у справі № 280/1546/21, від 02.06.2022 у справі № 280/8419/20.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав, що до стажу служби в Державному бюро розслідувань зараховуються періоди, визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» та час проходження служби в Державному бюро розслідувань на посадах рядового та начальницького складу. Приписами частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено вичерпний перелік видів служб та часу роботи, які зараховуються до стажу служби і служба в підрозділах податкової міліції в цьому переліку відсутня. За таких умов відсутні правові підстави для зарахування ОСОБА_1 до стажу служби період проходження ним служби в органах податкової міліції.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що твердження відповідача про те, що статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України не прирівнюється до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України, не ґрунтується на вимогах закону.

Позивач вважає, що період проходження ним служби з 28.08.2008 по 30.10.2018 в органах податковій міліції має бути зарахований також до його стажу служби в Державному бюро розслідувань, а рішення Комісії з обчислення та встановлення стажу служби особам рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань (протокол від 12.03.2025 № 8дск) про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби (роботи) має бути скасованим.

Обставини справи, встановлені судом

З 28.08.2008 по 30.10.2018 ОСОБА_1 працював в органах податкової міліції Державної фіскальної служби України:

- з 28.08.2008 по 05.11.2012 - курсант Національного університету державної податкової служби України;

- з 05.11.2012 по 23.05.2013 - в органах податкової міліції на посаді слідчого відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу Державної податкової служби у Рівненській області;

- 23.05.2013 відряджений для подальшого проходження служби до Міністерства доходів і зборів України;

- з 24.05.2013 по 08.07.2014 - в органах податкової міліції на посаді слідчого з особливо важливих справ другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Рівненській області;

- з 08.07.2014 по 08.12.2014 - в органах податкової міліції на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Рівненській області;

- з 08.12.2014 по 18.08.2016 - в органах податкової міліції на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Рівненській області;

- з 19.08.2016 по 30.10.2018 - в органах податкової міліції на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС.

З 02.11.2018 позивач проходить службу в Державному бюро розслідувань.

12.03.2025 позивач звернувся до Державного бюро розслідувань із рапортом № 17/10-10-01/76 щодо зарахування стажу служби в податковій міліції з 28.08.2008 по 30.10.2018 до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, який дає право на доплату за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки працівникам Державного бюро розслідувань.

За результатом розгляду зазначеного рапорту рішенням Комісії з обчислення та встановлення стажу служби особам рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, оформленим протоколом від 12.03.2025 № 8дск відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань період проходження ним служби в органах податкової міліції. Ухвалюючи зазначене рішення, Комісія вказала, що в частині другій статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік періодів служби, які зараховуються до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, до яких служба в податковій міліції не входить.

Вважаючи свої права порушеними внаслідок не зарахування відповідачем стажу служби в податковій міліції до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Релевантні джерела права, які застосував суд

Умови соціального захисту, грошового забезпечення та оплати праці працівників Державного бюро розслідувань визначено Законом України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 № 794-VIII (далі - Закон № 794-VIII).

Частиною першою статті 19 Закону № 794-VIII визначено, що держава забезпечує соціальний захист працівників Державного бюро розслідувань відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону № 794-VIII особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.

Частиною першою статті 20 Закону № 794-VIII встановлено, що умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці державних службовців Державного бюро розслідувань повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов'язків з урахуванням специфіки, інтенсивності та особливого характеру роботи, забезпечувати добір до Державного бюро розслідувань висококваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 794-VIII на осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюються умови грошового забезпечення, передбачені для працівників Національної поліції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови оплати праці працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, визначаються законодавством про державну службу з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Частиною першою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до частини другої статті 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Наказом Державного бюро розслідувань № 524 від 08.10.2021 затверджено Інструкцію про механізм реалізації норм законодавства щодо встановлення доплати за вислугу років та обчислення стажу служби (роботи), який дає право на доплату за вислугу років працівникам ДБР (далі - Інструкція № 524).

Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2 Інструкції № 524 встановлено, що обчислення стажу служби (роботи) здійснює підрозділ кадрового забезпечення Державного бюро розслідувань за матеріалами особової справи та відповідно до законів України «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743 (зі змінами), та з урахуванням наказу Державного бюро розслідувань від 16.09.2021 № 520дск «Про введення в дію рішень Колегії Державного бюро розслідувань від 14.09.2021 № 59дск, № 60дск». Обчислений підрозділом кадрового забезпечення Державного бюро розслідувань стаж служби (роботи) для виплати доплати за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки особам рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, які вперше прийняті на службу до Державного бюро розслідувань, виноситься на розгляд Комісії з обчислення та встановлення стажу служби особам рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань (далі - Комісія) для прийняття рішення.

Абзацами 12-14 підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2 Інструкції № 524 визначено, що рішення Комісії оформлюється висновком (додаток 1), який складається в одному примірнику та зберігається в особовій справі особи рядового та начальницького складу. Результати роботи Комісії оформлюються протоколом, який реєструється в журналі (додаток 2). Протокол та висновок Комісії є підставою для видання наказу про встановлення стажу служби для виплати доплати за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 Інструкції № 524 встановлено, що до стажу служби, що дає право на отримання доплати за вислугу років та додаткову оплачувану відпустку, зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», та час проходження служби в Державному бюро розслідувань на посадах, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу.

Оцінка аргументів сторін та висновки суду

Ключовими питаннями у справі є: 1) чи прирівнюється служба в податковій міліції до служби в органах внутрішніх справ України в розумінні пункту 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII; 2) чи зараховується стаж служби в податковій міліції до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі № 826/16143/18 погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що, визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби, необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались, та визначення чинним на момент проходження служби законодавством статусу такої служби.

Зокрема, суд врахував, що Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII (втратив чинність 19.11.2012 на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012 № 5083-VI) визначав, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ (частина перша статті 24) і що на осіб начальницького складу податкової міліції поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (стаття 26).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені і у постановах Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №440/1564/20, від 13.08.2021 у справі №440/1564/20, від 11.11.2021 у справі №280/1546/21, від 22.12.2022 у справі №380/8659/20.

У постанові від 02.06.2022 у справі №280/8419/20 Верховний Суд наголосив, що чинним на момент існування відповідних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України. Також Суд дійшов висновку, що стаж служби позивача в податковій міліції має бути зарахований до стажу його служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З огляду на викладене, суд, беручи до увагу наведені висновки Верховного Суду, доходить висновку, що служба в податковій міліції прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України в розумінні пункту 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII, а отже стаж служби позивача у податковій міліції підлягає зарахуванню до стажу проходження служби в Державному бюро розслідувань.

У відзиві відповідач зазначив, що протоколом № 8 ДСК від 12.03.2025 Комісія з обчислення та встановлення стажу служби особам рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань встановила, що дійсно в матеріалах особової справи позивача наявні документи, які підтверджують службу в органах податкової міліції у період з 28.08.2008 по 30.10.2018. Тобто питання наявності відповідного стажу в ОСОБА_1 не є спірним. Єдиною підставою для відмови в зарахуванні стажу служби позивача у податковій міліції до стажу проходження служби (роботи) в Державному бюро розслідувань був висновок відповідача про те, що для такого зарахування відсутні правові підстави. Як встановив суд, такий висновок є хибним.

Враховуючи викладене, а також те, що оскаржувана відмова відповідача не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, суд виснував, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Комісії з обчислення та встановлення стажу служби особам рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, оформленого протоколом від 12.03.2025 № 8дск про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби в податковій міліції з 28.08.2008 по 30.10.2018 та зобов'язання відповідача зарахувати до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки вказаний стаж служби позивача в податковій міліції.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 255 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з обчислення та встановлення стажу служби особам рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, оформлене протоколом від 12.03.2025 № 8дск про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби в податковій міліції з 28.08.2008 по 30.10.2018.

3. Зобов'язати Державне бюро розслідувань зарахувати до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки стаж служби ОСОБА_1 в податковій міліції з 28.08.2008 по 30.10.2018.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державного бюро розслідувань.

5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Державне бюро розслідувань (ЄДРПОУ: 41760289, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 28).

Суддя Сас Є.В.

Попередній документ
135136268
Наступний документ
135136270
Інформація про рішення:
№ рішення: 135136269
№ справи: 320/14098/25
Дата рішення: 24.03.2026
Дата публікації: 30.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (06.04.2026)
Дата надходження: 02.04.2026
Предмет позову: про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії