23 березня 2026 року м. Київ справа №320/33941/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
визнати протиправним рішення №01-10/2729 від 18.09.2023 року Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, яким ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності;
встановити факт надання ОСОБА_1 соціальних послуг з догляду відносно підопічної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з інвалідністю другої групи;
зобов'язати Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 з серпня 2023 року компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у зв'язку з наданням соціальних послуг з догляду ОСОБА_2 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення відповідача №01-10/2729 від 18.09.2023, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності.
Відповідачем відзиву на позов не подано.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеною особи від 09 серпня 2023 року №3002-7001857654.
Разом з позивачем однією сім'єю проживає його хрещена мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеною особи від 11 липня 2023 року №3002-7001833181 є також внутрішньо переміщеною особою.
Як стверджує позивач, він здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи безстроково і за станом здоров'я потребує стороннього догляду, через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
Позивач 14.08.2023 звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами про призначення компенсації за догляд фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі.
Листом Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві Державної адміністрації №01-10/2729 від 18.09.2023 відмовило позивачу у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги, з тієї підстави, що ОСОБА_2 не належить до членів сім'ї позивача, що суперечить умовам призначення компенсації.
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі - Закон № 2671-VIII) передбачено, що соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2671-VIII до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об'єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.
Згідно із пунктами 1, 4 частини шостої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: особами з інвалідністю І групи; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
За приписами абзаців першого, четвертого, п'ятого, восьмого частини сьомої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку № 859 передбачено, що цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є, зокрема, особами з інвалідністю І групи; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання/перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Згідно із пунктом 6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
За приписами пункту 14 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги. Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики. Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім'ї для встановлення факту догляду є обов'язковим.
Пунктом 17 Порядку № 859 визначено, що рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку.
Оскаржуваним рішенням Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві Державної адміністрації №01-10/2729 від 18.09.2023 позивачу відмовлено у призначенні компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі, з тієї підстави, що ОСОБА_2 не є членом сім'ї заявника ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що відповідно до пункту 1 Порядку № 859 компенсація за догляд призначається і виплачується фізичній особі, яка надає соціальні послуги особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 другу групу членів сім'ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони складають інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тобто, законодавство не регламентує вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання (вказаний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17 та підтримано у постанові від 23.04.2020 у справі № 686/8440/16-ц).
Крім того, абзацом третім пункту 14 Порядку № 859 чітко визначено, що для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики.
Наказом Міністерства соціальної політики України «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» від 29.01.2021 № 37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2021 за № 221/35843) затверджено, зокрема, форму акту про проведення обстеження сім'ї.
З матеріалів справи встановлено, що 30 серпня 2023 року для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею, відповідно до абзацу третього пункту 14 Порядку №859, складено за встановленою формою акт проведення обстеження сім'ї № 520, яким встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , під час обстеження були присутні заявник та підопічна. Крім того, в акті у графі «висновок-рекомендація» зазначено, що ОСОБА_2 дійсно потребує соціальних послуг та її хресний син, ОСОБА_1 , надає їй такі послуги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Управлінням соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації протиправно прийнято рішення №01-10/2729 від 18.09.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, а тому останнє підлягає скасуванню.
Для належного захисту порушених прав позивача суд вважає за можливе зобов'язати Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 з серпня 2023 року компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у зв'язку з наданням соціальних послуг з догляду ОСОБА_2 .
У той же час, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо встановлення факту надання ОСОБА_1 соціальних послуг з догляду відносно підопічної ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з інвалідністю другої групи, оскільки встановлення факту, що має юридичне значення, здійснюється у порядку цивільного судочинства.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб'єктами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною другою другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності свого рішення, а тому останнє підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3220,81грн., зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації №01-10/2729 від 18.09.2023, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 з серпня 2023 року компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у зв'язку з наданням соціальних послуг з догляду ОСОБА_2 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3220 (три тисячі двісті двадцять) грн. 81 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.