25 березня 2026 року Справа № 280/580/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа - ОСОБА_2 , про припинення податкової застави,
23 січня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 (далі - третя особа), в якому позивач просить суд припинити податкову заставу, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна в розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень (спеціальний розділ)», внесену на підставі акту опису майна №126/08-01-13-05-15 від 04.02.2025, виданого Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, Боржник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , опис предмета обтяження: 1/2 частина квартири, тип об'єкта: квартира, адреса: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 26.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що всупереч діючого законодавства відповідачем було складено Акт опису майна у податкову заставу №126/08-01-13-05-15, яким проведено опис майна, а саме: 1/2 частина квартири, тип об'єкта: квартира, адреса: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що майно у податкову заставу описано не правомірно, оскільки станом на дату складання Акту позивачем не був власником зазначеної квартири. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило.
Від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що квартира за адресою АДРЕСА_1 належить виключно їй на праві власності, і вона не має будь-яких податкових зобов'язань перед державним бюджетом. Вважає безпідставним опис майна у податкову заставу, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 04.02.2025 податковим керуючим складено Акт опису майна у податкову заставу платника податків ОСОБА_1 , яким на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, проведено опис майна: реєстраційний номер майна: 12644410; тип майна: квартира, АДРЕСА_1 ; загальна площа (кв.м): 33,03, житлова площа (кв.м): 17,7, загальна вартість нерухомого майна (грн): 17608; номер запису: 36772 в книзі, частка власності 1/2.
Не погодившись з правомірністю опису майна у податкову заставу, позивач звернувся з позовом до суду.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п.88.1 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Відповідно до п.88.2 ст.88 ПК України, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Пунктом 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає:
89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Згідно п.89.2 ст.89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для складання Акту опису майна в податкову заставу стало твердження контролюючого органу про наявність у ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 268788,07 грн.
Відповідно контролюючим органом описано у податкову заставу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на 1/2 якої, на думку контролюючого органу, позивач мав право власності.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що на дату опису майна у податкову заставу він не був власником 1/2 зазначеної квартири, оскільки така на 100% належить третій особі - ОСОБА_3 .
Суд зазначає, що відповідно до п.93.1 ст.93 ПК України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;
93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;
93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
93.1.4. отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання.
93.1.6. отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.
Згідно п.93.2 ст.93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
Відповідно до п.93.4 ст.93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2011 по справі №0814/2-2389/11 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , розділено спільне майно і визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_2 .
Проте, ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 17.12.2011 по справі №8-17/11 задоволено заяву ПАТ «Кредит Промбанк», рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 29.09.2011 скасовано за нововиявленими обставинами.
Отже, рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2011 по справі №0814/2-2389/11, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_2 було скасовано за нововиявленими обставинами.
Також, судом відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на момент розгляду адміністративної справи єдиним власником квартири АДРЕСА_2 , є ОСОБА_3 .
За таких обставин, судом встановлено, що позивач не є власником квартири/частини квартири АДРЕСА_2 , а відповідно відсутні підстави для опису такого майна у зв'язку із наявністю податкового боргу за позивачем.
При цьому, суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав є зобов'язання ГУ ДПС у Запорізькій області звільнити з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) майно описане у податкову заставу на підставі акту опису майна №126/08-01-13-05-15 від 04.02.2025, виданого Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, де боржник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , опис предмета обтяження: 1/2 частина квартири, тип об'єкта: квартира, адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ), про припинення податкової застави - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області звільнити з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) майно описане у податкову заставу на підставі акту опису майна №126/08-01-13-05-15 від 04.02.2025, виданого Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, де боржник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , опис предмета обтяження: 1/2 частина квартири, тип об'єкта: квартира, адреса: АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова