25 березня 2026 рокуСправа № 280/1793/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), які полягають у зверненні до органів Національної поліції щодо доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді від 06.03.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
24.03.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов у даній справі шляхом заборони органам Національної поліції України, вчиняти будь-які дії щодо адміністративного затримання та/або доставлення позивача до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до набрання законної сили рішення суду по даній справі.
Заява мотивована тим, що наявність у Реєстрі оспорюваних відомостей, є підставою для ініціювання звернень до органів Національної поліції України з метою адміністративного затримання та доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а в разі задоволення вимог позовної заяви, для вчинення таких дій не буде правових підстав. За таких обставин існує реальна та безпосередня загроза застосування до позивача заходів адміністративного примусу саме з підстав, які є предметом судового оскарження у даній справі. У разі невжиття заходів забезпечення позову такі дії можуть бути вчинені органів Національної поліції України, до моменту вирішення спору по суті, що призведе до істотного втручання у права позивача та створить ситуацію, за якої навіть у разі задоволення позовних вимог ефективне поновлення порушених прав буде неможливим. Застосування такого заходу забезпечення позову не вирішує спір по суті, не містить попередньої оцінки правомірності дій чи бездіяльності відповідача, та має виключно тимчасовий характер спрямований на збереження існуючого правового і фактичного становища позивача до моменту вирішення справи по суті. Враховуючи вищевикладене, представник позивач зазначає про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною 2 ст. 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено забороною відповідачу та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Дослідивши доводи та підстави, викладені в заяві про забезпечення позову та позовну заяву та матеріали, додані до неї, суд дійшов наступного висновку.
За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову при існуванні очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Позивачем обрано спосіб забезпечення позову у вигляді заборони органам Національної поліції Україні здійснювати заходи щодо затримання та доставлення військовозобов'язаного ОСОБА_1 до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.
Тобто, заява про забезпечення позову фактично направлена на заборону правоохоронним органам (Національна поліція, Національна гвардія, Управління державної охорони та Держприкордонслужби) виконувати власні повноваження передбачені спеціальними законами (затримувати, зупиняти, доставляти, здійснювати будь-які дії, тощо) відносно ОСОБА_1 .
В межах поданої позовної заяви позивач не оскаржує дії жодного з вищеперелічених правоохоронних органів.
Відтак, суд виходить з того, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову «заборона органам Національної поліції Україні вчиняти будь-які дії щодо адміністративного затримання та/або доставлення ОСОБА_1 до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до набрання законної сили рішення суду по даній справі» - по-перше, є неспівмірним заявленим позовним вимогам, а по-друге, є втручанням в імперативні повноваження органів ТЦК та СП.
Суд зазначає, що сама ж лише незгода позивача (заявника) із діями (рішеннями) суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов'язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 241, 243, 256, 294 КАС України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала складена та підписана 25.03.2026.
Суддя А.В. Сіпака