25 березня 2026 року Справа № 280/11517/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» (69060, м. Запоріжжя, вул. Молочна, буд. 71, код ЄДРІІОУ 45052623)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)
про визнання протиправним та скасування рішення,-
30.12.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 02.10.2025 року № 00171630901, від 02.10.2025 року № 00172140708, від 02.10.2025 №00172120708.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зокрема зазначив, що зі змісту листа ДПС України № 19993/7/99-00- 07-03-02-07 від 14.08.2025 року йдеться про необхідність проведення додаткового аналізу та за наявності підстав проведення фактичної перевірки відповідно до вимог пункту 80.2 статті 80 ПК України. Отже, вказаний лист, з огляду на його зміст сам собою не містив інформацію, що могла бути фактичною підставою для призначення перевірки позивача на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України. ДПС зобов'язувало свої територіальні управління провести «детальний аналіз інформації, самостійно провести додаткових та ретельний аналіз діяльності Позивача» та провести фактичні перевірки у разі необхідності, але лише у разі наявності підстав, передбачених статтею 80 ПК України. У будь-якому випадку, лист ДПС України №19993/7/99-00-07-03-02-07 від 14.08.2025 року не може бути підставою для проведення перевірки на підставі п.п. 80.2.2. п. 80.2. ст. 82 ПК України. Крім того, зазначає, що дії податкового органу щодо вручення наказу, направлень та запиту про надання документів (копій документів) ОСОБА_1 є незаконними та протиправними. З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області за результатами проведення перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.
Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що правомірність податкового повідомлення-рішення в повній мірі підтверджена фактичними обставинами та документальними доказами у відповідності до норм чинного законодавства. У задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 02.01.2026 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Представником позивача подано до суду заяву про доповнення позову новими підставами.
Як зазначено у ч.1 ст.47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Судом з'ясовано, що заява про доповнення позову новими підставами відповідає приписам КАС України, до неї додані докази надіслання її копії відповідачу, а, отже, може бути прийнятою.
Згідно з ч.2, 3 ст.242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, суд вбачає можливим прийняти до розгляду заяву про доповнення позову новими підставами та розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про доповнення позову новими підставами.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, суд встановив наступне.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» зареєстровано у якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 30.01.2023. Основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11).
На підставі ст. 191, ст.20, пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80, п.69.27 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами), ст.16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами), ст.72 Закону України від 18.06.2024. №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області №1494-п від 21.08.2025 та направлень на проведення фактичної перевірки від 21.08.2025 № 2196, 2197, проведено фактичну перевірку магазину-кафе, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, Заводський район, вул. Павлокічкаська, буд. 15, в якому здійснює діяльність ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" (код за ЄДРПОУ 45052623). Перевіряємий період з 01.01.2025.
Працівниками контролюючого органу на початку перевірки особі, яка здійснює розрахунки від імені ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» - продавцю ОСОБА_1 за адресою Магазину-кафе: м. Запоріжжя, Заводський район, вул. Павлокічкаська, буд. 15, вручено запит про надання документів (копій документів) від 22.08.2025 (відмітка про вручення засвідчена підписом продавця ОСОБА_1 ).
В запиті про надання документів був зазначений час та адреса за якою позивачу необхідно надати копії документів, а саме 25.08.2025 за адресою контролюючого органу: вул. Бульвар Центральний буд. 20, каб. 8, м. Запоріжжя.
За результатами фактичної перевірки складено акт №12773/08/01/07/08/45052623 від 01.09.2025 та зроблено висновок про порушення позивачем:
п. 1, п. 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), в частині незастосування PPO/ПPPO на загальну суму - 3628,77 грн.;
п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), в частині порушення ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем пx реалізації на суму - 28826,81 грн.;
п. 85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), в частині не надання до перевірки всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки;
ч.7 ст. 16, ч.3 ст.41 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями на загальну суму 3783,42 грн. без наявності відповідної ліцензії.
У зв'язку з відмовою платника податків, його законних представників від підписання Акта фактичної перевірки, посадовими особами складено акт, що засвідчує факт відмови від отримання примірника акта (довідки) перевірки або неможливості його вручення та підписання №2149/08/01/07/08/45052623 від 01.09.2025, що засвідчує факт такої відмови.
Акт про результати фактичної перевірки №12773/08/01/07/08/45052623 від 01.09.2025 було направлено ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" до електронного кабінету у зв'язку з тим, що підприємством 08.01.2025 було надано «Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет», що підтверджено квитанцією про доставку.
Не погодившись з висновками акту фактичної перевірки №12773/08/01/07/08/45052623 від 01.09.2025 ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" надано до Головного управління ДПС у Запорізькій області заперечення від 15.09.2025 № 15- 09/2025-1.
Відповідно до вимог п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України на електронний кабінет платника податків - ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023", надіслано лист від 17.09.2025 №40571/6/08-01-07-08-12, в якому повідомлено, що розгляд заперечень відбудеться 25.09.2025 об 11 год. 10 хв. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166.
ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" та / або її уповноважені особи на розгляд заперечень не з'явились.
На підставі акту перевірки №12773/08/01/07/08/45052623 від 01.09.2025 ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення:
№00171630901, згідно з яким застосовано до ТОВ «ЛПКН AЛKO 2023» фінансові санкції у сумі 24000 грн (200 відсотків вартості таких товарів (продукції але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року) за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії;
№00172120708, згідно з яким застосовано до ТОВ «JIПKH AЛKO 2023» штрафні санкції у сумі 34 200,51 грн, у тому числі 138,9 грн (138,9 грн х 100%) за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, за порушення, вчинене вперше, 5234,8 грн (3489,87 грн х 150%) за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, за кожне наступне вчинене порушення, 28 826,81 грн (28 826,81 грн х 100%) за здійснення реалізації товарів, які необліковані у встановленому порядку;
№00172140708, з яким застосовано до ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» штрафні санкції у сумі 2040 грн за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій ври здійсненні податкового контролю, за порушення, вчинене вперше застосовані штрафні санкції у сумі 1020,0 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем були оскаржені до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 08.12.2025 року № 35088/6/990006050106 скаргу позивача було залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.
За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 ст.80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Із змісту п.81.1 ст.81 ПК України слідує, що в наказі про проведення перевірки повинні зазначатися, серед іншого, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Отже, ПК України закріплює таку обов'язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
Підстави проведення фактичної перевірки передбачено статтею 80 ПК України.
Відповідно до п.80.2. ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, в тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.81 ПК України, фактична перевірка суб'єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред'явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23, в якій сформулював висновок, який має забезпечити єдиний підхід у правозастосуванні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України у взаємозв'язку із статтею 81 ПК України під час розгляду подібних спорів.
Верховний Суд зазначив, що в підпункті 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб'єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Позивач зазначив про відсутність в наказі про призначення фактичної перевірки конкретних обставин, які вказують на наявність підстав для її проведення.
Суд не погоджується із такими твердженнями позивача та зазначає, що у наказі №1494-п від 21.08.2025 підставою для проведення фактичної перевірки зазначено посилання на підпункт 80.2.2, пункту 80.2 статті 80 ПК України, а саме «… отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи».
Відповідну інформацію ГУ ДПС у Запорізькій області отримано з листа ДПС України від 14.08.2025 №19993/7/99-00-07-03-02-07 про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, стосовно суб'єктів господарювання, які здійснюють продаж підакцизних товарів із незначними виторгами.
Суд зауважує, що листом ДПС України від 14.08.2025 №19993/7/99-00-07- 03-02-07 зазначено, що Департамент податкового аудиту ДПС України з метою виконання функцій визначених законом та у межах компетенції на постійній основі проводить аналіз фінансово-господарських операцій суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (надалі за текстом - РРО) та програмних РРО. Проведеним аналізом встановлені ризики у діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об'єктах під торговельними марками / брендами «Leprekon». За результатами аналізу виявлені ознаки, що вказують на продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об'єктах під торговельними марками / брендами «Leprekon», без застосування РРО або ПРРО при проведенні розрахунків у готівковій формі. Встановлено, що під торговельними марками / брендами «Leprekon» здійснює господарську діяльність, зокрема, ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» (код ЄДРПОУ 45052623), яке має понад 60 господарських об'єктів на території Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської та Черкаської областей із зареєстрованими ПРРО, 15 діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 59 діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Відповідно до даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (надалі за текстом - СОД РРО), у ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» при продажу товарів у липні 2025 року відсутні виторги у готівковій формі, тобто частка виторгу у безготівковій формі по ПРРО становить 100%. Зазначене може свідчити про проведення усіх готівкових розрахунків без застосування ПРРО. Крім того, встановлено, що у магазинах під торговельними марками / брендами «Leprekon» при продажі товарів, зокрема підакцизних, не видають фіскальні чеки. Натомість, покупцям видають документи, що імітують фіскальні чеки, але не містять обов'язкових реквізитів, таких як код та назва платника податків, назва господарського об'єкту, тощо. Разом з тим, інформація про такі чеки та відповідні розрахункові операції відсутня у СОД РРО. Також, за результатами вибіркового аналізу почекових даних ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» у СОД РРО виявлені факти продажу алкогольних напоїв, без відображення у фіскальних чеках обов'язкового реквізиту - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, та без зазначення коду товарної підкатегорії з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі за текстом - УКТ ЗЕД). Таким чином, є підстави вважати, що платник податків, з метою штучного заниження податкових зобов'язань, використовує програмне забезпечення із спеціальними прихованими функціями, яке дозволяє маніпулювати загальним обсягом проведених розрахункових операцій та спотворювати інформацію в розрахункових документах та фіскальних звітних чеках. З огляду на наведене вище, з метою виконання функцій, визначених законом, протидії порушенням у частині проведення розрахунків та іншого законодавства, контроль за якими покладено на органи ДПС, зобов'язано, зокрема, організувати проведення фактичних перевірок господарських об'єктів під торговельними марками / брендами «Leprekon».
Таким чином, вказані у наказі №1494-п від 21.08.2025 підстави проведення фактичної перевірки підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд вважає занеобхідне зазначити, що саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з'ясувати питання дотримання суб'єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.
У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.
Отже, у випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.
Отже, зважаючи на зазначення в наказі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, як того вимагає пункт 81.1 статті 81 ПК України, та наявність листа ДПС України щодо діяльності магазинів під ТМ/брендом «Leprekon» без видачі розрахункових документів встановленої форми при продажу підакцизних товарів, свідчить про ґрунтовність і, відповідно, правомірність призначення фактичної перевірки об'єкту, де здійснює діяльність позивач.
Щодо періоду діяльності позивача який перевірявся, суд зазначає наступне.
Позивач з посиланням на статтю 75 Податкового кодексу України зазначив про відсутність у контролюючого органу повноважень проводити фактичну перевірку позивача з 01.01.2025 по дату завершення перевірки, тому що такий період може охоплюватись тільки документальною перевіркою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 09.09.2024 по справі №280/6832/23, де сформулював наступний висновок.
Фактичною відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок і Верховним Судом у справі № 826/8284/17 (постанова від 20 травня 2022 року). При цьому Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Отже, твердження позивача про те, що проведена фактична перевірка з використанням відповідних документів, що складають предмет перевірки визначеного пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України за період діяльності з 01.01.2025 року носить характер документальної перевірки, є безпідставним. Встановлений контролюючим органом, на підставі відповідних документальних даних про факт порушення Закону № 265/95-ВР та здійснення нарахування штрафної санкції перебувало в межах предмету проведеної фактичної перевірки встановленого п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Щодо відповідності предмету фактичної перевірки її підставам, суд зазначає, що відповідно до правової позиції, зазначеної Верховним Судом у постановах від 10.12.2020 по справі №814/733/17, від 15.02.2023 по справі №820/6187/16, Податковим кодексом України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які, в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб'єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.
Така позиція Верховного Суду підтверджує законність дій контролюючого органу.
Щодо правомірності перевірки та її результатів.
Позивач вважає, що наслідки перевірки у вигляді податкових повідомлень- рішень прямо залежать від правомірності наказу про її проведення та посилається на висновки Верховного Суду, який вказує, що підставою для скасування рішень контролюючого органу є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення.
Позивач вважає, що до істотних порушень, які є підставами для визнання висновків перевірки протиправними, належить отримання акту фактичної перевірки з порушенням встановленого порядку у зв'язку з неможливістю ідентифікації фактичних підстав призначення перевірки та недотримання порядку призначення перевірки.
Суд не погоджується із такими твердженнями позивача, оскільки підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України містить всі необхідні елементи для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), тож посилання в наказі на цю норму є мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України.
Крім того, позивач з посиланням на п.19.2 ст.19, п.81.1 ст.81, п.85.4 ст.85 ПК України та на робочу інструкцію продавця продовольчих товарів ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» зазначає про незаконність та протиправність дій посадових осіб, які проводили фактичну перевірку, щодо вручення наказу, направлень та письмової вимоги про надання документів продавцю.
Проте такі висновки суперечать вимогам норм Податкового кодексу України, що регулюють порядок проведення фактичних перевірок.
Фактичною відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Одна з особливостей фактичної перевірки - фактична перевірка здійснюється БЕЗ попередження платника податків (особи) (п.80.1. ст.80 ПК України).
Зазначене повною мірою кореспондує з вимогами п.81.1, п.81.2 ст.81 та ст.86 ПК України.
Так, особа, яка фактично проводить розрахункові операції, відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України, має такі права:
право отримувати копію наказу про проведення перевірки, направлень на проведення такої перевірки і службових посвідчень,
право не допустити посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки,
право розписатись у направленнях про ознайомлення або відмовитись здійснювати такий запис, а також право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акту про відмову.
Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України саме після початку перевірки (звертаємо увагу, що норма не вимагає наявності запиту після вручення наказу та направлень), тобто після ознайомлення з наказом та направленнями у платника виникає обов'язок надати у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Зазначене, так само, не суперечить абзацу першому пункту 86.5 статті 86 ПК України, де передбачено порядок підписання акту фактичної перевірки: акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акту (довідки) перевірки особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу (абзац третій пункту 86.5 статті 86 ПК України).
Тобто, статті Податкового кодексу України, які регулюють порядок проведення фактичних перевірок, передбачають особливого учасника для такої перевірки - особу, яка фактично здійснює розрахункові операції, та надає їй відповідні права, зваживши на особливість проведення такої перевірки - за місцем фактичного провадження діяльності платника, проте без попередження про таку перевірку.
Таким чином, порушення контролюючим органом вимог п.85.6 ст.85 ПК України щодо витребування копій документів саме у платника неможливе.
Щодо посилань позивача на постанови Верховного Суду від 18.12.2025 у справі №380/10913/24, від 12.08.2025 у справі №500/5316/21.
Зазначені постанова не релевантні цій справі, тому що в них Верховний Суд вказав на відсутність в матеріалах перевірки посилань на фіскальні чеки із зазначенням їх реквізитів. Натомість акт фактичної перевірки позивача містить в розділі 2 опис порушення та посилається на додатки до акту, які містять повний перелік чеків та їх реквізитів. Таким чином, матеріали перевірки позивача містять посилання не тільки на СОД РРО, але й на кожен чек, як докази порушень.
По суті виявлених порушень, суд зазначає таке.
Щодо порушення позивачем п. 85.2 ст. 85 ПК України, в частині не надання до перевірки всіх документів, що належать aбo пов'язані з предметом перевірки.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР, у редакції чинній під час виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.
Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.
Згідно з положеннями статті 1 Закону № 481/95-ВР місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Отже, пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР зобов'язує суб'єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в абзаці 3 цієї норми осіб) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). При цьому, після 01 січня 2022 року суб'єкт господарювання зобов'язаний надати такі документи саме на початок її проведення.
Згідно з статтею 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
За змістом наведеної норми суб'єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Отже, з огляду на вимоги наведених приписів Закону №265/95-ВР, не надання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.
Водночас, згідно з нормами пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР платник податків зобов'язаний надати облікові документи лише щодо товарів, які безпосередньо на момент перевірки знаходяться у місці продажу, а не за весь період, що охоплений перевіркою.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 15 травня 2025 року у справі № 380/9233/24, від 11 січня 2024 року у справі №420/12275/22, від 07 лютого 2024 року у справі №280/6422/22.
Отже, у спірному випадку порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР полягає у несвоєчасному наданні документів про походження товарів, що знаходяться на місці продажу.
В той же час, диспозиція норми статті 20 Закону №265/95-ВР передбачає, що до суб'єкта господарювання застосовується відповідна фінансова санкція за ненадання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Згідно з положеннями пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з пунктом 85.4 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Як встановлено з матеріалів справи, працівниками контролюючого органу на початку перевірки особі, яка здійснює розрахунки від імені ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» - продавцю ОСОБА_1 за адресою Магазину-кафе: м. Запоріжжя, Заводський район, вул. Павлокічкаська, буд. 15, вручено запит про надання документів (копій документів) від 22.08.2025 (відмітка про вручення засвідчена підписом продавця ОСОБА_1 ).
В запиті про надання документів був зазначений час та адреса за якою позивачу необхідно надати копії документів, а саме 25.08.2025 за адресою контролюючого органу: вул. Бульвар Центральний буд. 20, каб. 8, м. Запоріжжя.
Враховуючи, що документи на початок проведення перевірки та у строк зазначений у запиті про надання документів (25.08.2025) платником / його уповноваженим представником / особою, яка фактично проводить розрахункові операції не були надані, позивач порушив п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.
Суд не приймає як обґрунтовані та надані на спростування висновків контролюючого органу про допущене позивачем порушення, докази надання документів 29.08.2025 інспекторам у приміщенні ГУ ДПС у Запорізькій області, оскільки в запиті про надання документів був зазначений час та адреса за якою позивачу необхідно надати копії документів, а саме 25.08.2025 за адресою контролюючого органу: вул. Бульвар Центральний буд. 20, каб. 8, м. Запоріжжя.
Вказані обставини свідчать про невиконання позивачем обов'язку в частині подання контролюючому органу під час фактичної перевірки документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті) на загальну суму 2040,00 грн.
Щодо порушення позивачем порядку здійснення розрахункових операцій через РРОПРРО.
Відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) встановлено створення в ПРРО фіскальний №4000469935, зареєстрований на магазин-кафе за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, буд. 15, розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму - 3628,77 грн, які повинні маркуватися марками акцизного податку (далі - МАП), без відповідних реквізитів МАП.
У відповідній графі почекових даних РРО відсутня відповідна інформація про серію та номер МАП.
Так, за січень, березень 2025 року в РРО позивача створені розрахункові документи при продажу підакцизних товарів (алкогольних напоїв) і виявлено випадки невидачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, що підтверджується виконанням розрахункових операцій на загальну суму 3628,77 грн (05-01-2025 17:14:25 проведена перша розрахункова операція на суму 138,90 грн фіскальний чек №3655251383) без обов'язкового реквізиту - МАП, на купівлю коньяк ДівінАджарі, 0,25л).
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 265, форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.
Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно- технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Відповідно до п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
За приписами п. 226.7 ст. 226 ПКУ кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що встановлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов'язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.
Відсутність обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265.
Суд зазначає, що інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Аналіз норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
За порушення пункту 1 статті 17 Закону № 265 до ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 5373,70 грн.
Щодо порушення позивачем ведення обліку товарних запасів в порядку, встановленому законодавством.
З метою контролю за дотриманням платником вимог законодавства з питань обліку товарних запасів, керуючись пп. 20.1.9 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України перевіряючими зняті фактичні залишки товарних запасів на торговельному об'єкті (в складських приміщеннях) та складено відомість ТМЦ, яку підписано матеріально-відповідальною особою продавцем ОСОБА_1 .
Посадовими особами, які здійснювали таку перевірку, 21.08.2025 надано матеріально-відповідальній особі продавцю ОСОБА_1 запит з переліком документів, які необхідно надати до перевірки.
Так, ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" зобов'язано на початок проведення перевірки надати документи що підтверджують облік та походження товарних запасів зокрема, але не виключно, форму обліку, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Вказані документи на початок проведення перевірки платником/його уповноваженим представником / особою, яка фактично проводить розрахункові операції не були надані про що перевіряючими складено відповідний акт ненадання документів (їх засвідчених копій).
В ході перевірки також не були надані первинні документи на товар згідно відомості ТМЦ, які підтверджують походження товару та його оприбуткування саме в магазині-кафе за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, буд.15, в якому здійснює діяльність ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" (код за ЄДРПОУ 45052623). До перевірки листом від 28.08.2025 року № 28/08/2025-3 надані накладні на придбання товару від постачальників, в яких зазначена адреса доставки інших господарських об'єктів платника податків.
В результаті чого порушено ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 28826,81 грн.
З урахуванням вищезазначеного, перевіркою встановлено факт зберігання у місці продажу (господарському об'єкті) ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" (ліцензіатом - суб'єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями) необлікованих у такого ліцензіата алкогольних напоїв за цінами реалізації на суму - 28826,81 грн.
ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" до заперечень на акт фактичної перевірки №12773/08/01/07/08/45052623 від 01.09.2025 додатково надано завірені копії накладних на переміщення товару до магазину-кафе за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, буд.15, відомості бухгалтерського обліку щодо відображення операцій з придбання та оприбуткування придбаного підприємством ТМЦ в розрізі постачальників - оборотно-сальдова відомість по бухгалтерському рахунку № 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» за 01.01.2025 - 21.08.2025.
Інвентаризаційні акти/ описи залишків товарно-матеріальних запасів, оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери по бухгалтерському рахунку № 281 «Товари на складі», які використовуються для обліку руху та наявності товарів, які перебувають на складах, оптових та роздрібних базах підприємства, що призначені для продажу, до перевірки та заперечень не надано.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Обов'язки платника податків встановлено ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI. Так, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 ПКУ), а також забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених ПКУ (пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 ПКУ).
Слід зазначити, що поняття " бухгалтерський облік " визначено Законом України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Відповідно до статті 9 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Частиною першою статті 10 Закону N 996 встановлено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством (частина друга статті 10 цього Закону).
Таким чином, порушено п. 12 ст.3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За порушення пункту 12 статті 3 Закону України № 265 передбачена відповідальність згідно статті 20 цього ж Закону, а саме: суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За порушення статті 20 Закону № 265 до ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» застосовано штрафну санкцію у розмірі 28826,81 грн.
Щодо порушення позивачем ч.7 ст. 16, ч.3 ст.41 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями на загальну суму 3783,42 грн. без наявності відповідної ліцензії.
Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини. рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №3817) визначено поняття алкогольних напоїв:
«алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД»;
«слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см 3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю»;
«пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203»;
«вино виноградне - алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається в результаті спиртового бродіння розчавлених ягід або свіжовіджатого соку (сусла), а в разі виробництва вина кріпленого - підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного, та/або дистиляту виноградного спиртового, винного дистиляту»;
«вино плодово-ягідне - алкогольний напій, вироблений з плодів та ягід, міцність якого набувається в результаті спиртового бродіння розчавлених плодів та ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виробництва вина плодово-ягідного кріпленого - підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого або спирту плодового»
Згідно статті 16 Закону № 3817:
- Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб'єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
Частиною 3 статті 41 Закону № 3817 визначено, що на кожний вид господарської діяльності надається окрема ліцензія, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" для здійснення діяльності в об'єкті торгівлі за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Заводський район, вул. Павлокічкаська, буд. 15, отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями :
№08290308202500444 з терміном дії з 25.03.2025;
№ 08250308202400286 з терміном дії з 21.03.2024 до 21.03.2025;
За даними інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) встановлено, що ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" в об'єкті торгівлі за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Заводський район, вул. Павлокічкаська, буд. 15, через РРО №4000469935, здійснювало роздрібну торгівлю алкогольними напоями без отримання відповідної ліцензії, опис яких зазначено в додатку до Акту №1.
За порушення ч.7 ст. 16, ч.3 ст.41 Закону № 3817 до ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» застосовано штрафну санкцію у розмірі 24000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно та своєчасно, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що не підлягають скасуванню.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» (69060, м.Запоріжжя, вул. Молочна, буд. 71, код ЄДРІІОУ 45052623) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 25.03.2026.
Суддя О.В. Конишева