м. Вінниця
23 березня 2026 р. Справа № 120/7901/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання в справі
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.08.2021 року, окрім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.06.2021 № ХЛ63682, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, статті 9 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII та положень Постанови № 704, з врахуванням раніше виплачених сум, із 01.04.2019.
07.10.2021 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №120/7901/21.
05.03.2026 ОСОБА_1 подано до Вінницького окружного адміністративного суду заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання № 120/7901/21-а.
Ухвалою суду від 09.03.2026 року відповідну заяву призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 23.03.2026 року.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином. При цьому, від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд заяви без їх участі.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання в письмовому провадженні. При цьому, згідно частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Визначаючись щодо поданої заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд виходить із наступного.
Однією з конституційних засад правосуддя, визначених статтею 129-1 Конституції України, є обов'язковість судових рішень, а незабезпечення реального виконання судового рішення, що набрало законної сили, нівелює інститут судового захисту порушених прав особи, яка зверталася до суду.
Згідно статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Так, відповідно до частини 1 статті 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Частиною першою, шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання суд повинен перевірити, чи справді пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, а якщо є підстави так вважати, то чи були поважні причини для цього.
Так, ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року по 03.10.2025 року був мобілізований до Служби безпеки України та здійснював заходи, необхідні для забезпечення безпеки та територіальної цілісності України.
Розглянувши обставини, викладені в заяві про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа, суд вважає їх поважними та такими, що об'єктивно перешкоджали своєчасному пред'явленню виконавчого листа до виконання.
Між тим, в постанові від 29 вересня 2022 року (справа № 500/1912/22) Верховний Суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обов'язковість виконання судових рішень, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк для пред'явлення виконавчого листа № 120/7901/21-а, виданого 07.10.2021 року Вінницьким окружним адміністративним судом, як такий, що пропущений з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 376 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 07.10.2021 в адміністративній справі № 120/7901/21-а, з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Крапівницька Н. Л.