Провадження 33/824/3115/2025 Категорія: ст. 124 КУпАП
ЄУН: 754/318/25 Суддя у І інстанції: Скляренко У.В.
15 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.
за участю:
учасника ДТП ОСОБА_1
адвоката Цибульського Р.М.
захисника Роспотнюка В.О.
особи, стосовно якої складено протокол про
адміністративне правопорушення, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Цією ж постановою вирішено направити начальнику УПП в м. Києві належним чином завірені копії адміністративного матеріалу, складеного щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, для вирішення питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП,
Як зазначено у постанові, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 208852, ОСОБА_2 30 грудня 2024 року о 13.16 год. у м. Києві по вул. Бальзака, 65/1, керуючи транспортним засобом «Toyota» державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, недотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Mini Cooper» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортний засіб «Mini Cooper» від удару здійснив зіткнення з транспортним засобом «Opel insignia» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно з протоколом, ОСОБА_2 своїми діями порушив п.п. 13.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Посилаючись на встановлені при судовому розгляді обставини та матеріали справи, у тому числі дані схеми ДТП, на якій зафіксовано місце зіткнення, дані про пошкодження автомобілів, відеозапис, пояснення ОСОБА_2 та письмові пояснення ОСОБА_1 , суддя дійшов висновку про відсутність достатніх та належних доказів порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 13.1 ПДР і, відповідно, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року щодо ОСОБА_2 скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Одночасно ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року, яке обґрунтоване тим, що після повернення матеріалів справи з доопрацювання 21 березня 2025 року судом першої інстанції було призначено судове засідання на 31 березня 2025 року, коли і прийнято оскаржуване рішення. Разом з тим, як зазначає апелянт, він не був повідомлений про призначення судового засідання на 31 березня 2025 року, судових повісток не отримував. При цьому наявна в матеріалах справи судова повістка від 27 березня 2025 року не може бути переконливим доказом повідомлення його ( ОСОБА_1 ) про час і місце розгляду справи з тих підстав, що, окрім анкетних даних, а саме прізвища, ім'я та по-батькові ОСОБА_1 , жодних інших його даних, зокрема, поштової адреси чи номера телефона, ця повістка не містить. Враховуючи той факт, що він ( ОСОБА_1 ) не був повідомлений про розгляд справи, а також те, що з копією постанови ознайомився лише 1 травня 2025 року, апелянт вважає причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження поважними, з огляду на що, на його переконання, наявні підстави для поновлення цього строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на приписи ст. 245, 251, 280 КУпАП, судову практику Європейського суду з прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважає, що постанова Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року щодо ОСОБА_2 винесена з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не належно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, не забезпечив повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, внаслідок чого стало постановлення незаконної та невмотивованої постанови.
ОСОБА_1 зазначає, що на підтвердження встановлених у протоколі серії ЕПР1 № 208852 від 30 грудня 2024року фактичних обставин ДТП, яке сталося через грубе порушення ОСОБА_2 . Правил дорожнього руху України, до протоколу долучено його ( ОСОБА_1 ) пояснення, за змістом яких слідує, що, рухаючись по вул. Бальзака перед перехрестям з вул. Лисківська, по середині, ближче до суцільної лінії, він ( ОСОБА_1 ) зменшив швидкість руху свого автомобіля, та в цей час автомобіль «Тоуоtа» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 почав набирати швидкість зі зміщенням в ліву сторону, тобто, в бік його ( ОСОБА_1 ) автомобіля, та здійснив зіткнення з правою передньою частиною його автомобіля, внаслідок чого автомобіль«Міnі Соорег» відкинуло вліво та відбулося зіткнення з автомобілем «Opel insignia» державний номерний знак НОМЕР_3 , який стояв на перехресті. В результаті удару було пошкоджено передню ліву частину транспортного засобу «Opel insignia».
Апелянт зазначає, що з пояснень водія автомобіля «Opel insignia» державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_4 вбачається, що він рухався повул. Бальзака в напрямку вул. Лисківської та стояв на перехресті з увімкненим сигналом лівого повороту, пропускаючи транспортні засоби, які рухалися в зустрічному напрямку, та відчув удар свого автомобіля. Вийшовши з авто, виявив пошкодження переднього лівого крила. До протоколу про адміністративне правопорушення долучено схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 30 грудня 2024 року, яка містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди, як-то: ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше, зазначено характеризуючи дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження. При цьому, ОСОБА_1 звертає увагу, що зафіксовані у схемі ДТП від 30 грудня 2024 року місця розташування транспортних засобів «Тоуоtа», «Міnі Соорег», «Opel insignia», локалізація їх пошкоджень та схема руху транспортних засобів, повністю узгоджуються з встановленими у протоколі серії ЕПР1 № 208852 від 30 грудня 2024року обставинами, а також з поясненнями водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , та беззаперечно вказують на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_2 п. 13.1 ПДР України, яким визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
ОСОБА_1 вважає, що висновки, викладені в оскаржуваній постанові про те, що сукупність зібраних доказів, пояснення водія ОСОБА_2 та відеозапис з місця дорожньо-транспортної пригоди вказують на те, що зіткнення транспортних засобів сталося через те, що водій автомобіля «Міnі Соорег» ОСОБА_1 здійснював маневр випередження на перехресті, порушивши швидкісний режим, а також через дії водія транспортного засобу «Opel insignia» ОСОБА_5 , який при здійсненні маневру - повороту праворуч, виїхав на зустрічну смугу, чим створив перешкоду для руху автомобіля «Міnі Соорег», є помилковими та передчасними, оскільки формально, пославшись на наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх вибірково, суд не надав їм належної оцінки у сукупності та взаємозв'язку. В основу своїх висновків судом покладено лише показання ОСОБА_2 , які суперечать сукупності зібраних доказів.
Крім того, апелят вважає некоректним висновок суду про те, що саме він - водій автомобіля «Міnі Соорег» ОСОБА_1 , який здійснював маневр випередження на перехресті, порушив швидкісний режим, а також, що водій транспортного засобу «Opel insignia» ОСОБА_5 при здійсненні маневру - повороту праворуч виїхав на зустрічну смугу, чим створив перешкоду для руху автомобіля «Міnі Соорег».
ОСОБА_1 вважає, що за відсутності в матеріалах справи висновку інженерно- транспортної (автотехнічної) експертизи, суд першої інстанції був позбавлений можливості на підставі одного лише відеозапису дійти висновку про порушення водієм ОСОБА_1 швидкісного режиму. З цих же підстав, на переконання ОСОБА_1 , необґрунтованим є посилання суду на те, що водій ОСОБА_3 виїхав на зустрічну смугу.
Апелянт звертає увагу, що на противагу викладеним у постанові суду висновкам, відеозаписами з камер спостереження, розміщених на ТЦ «Епіцентр», зафіксовано, що транспортний засіб «Opel insignia» стоїть на перехресті вул. Бальзака в напрямку вулиці Лисківської з увімкненим сигналом лівого повороту. В цей час автомобіль «Міnі Соорег» з помірною швидкістю рухається з зустрічного напрямку та автомобіль «Тоуоtа», намагаючись обігнати автомобіль «Міnі Соорег», пришвидшується та, очевидно, здійснює недозволений на тому відрізку дороги маневр об'їзду, внаслідок чого автомобіль «Міnі Соорег» «контактує» з автомобілем «Opel insignia».
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано всі обставини даної справи, що призвело до прийняття незаконної, необґрунтованої та невмотивованої постанови про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки сукупність зібраних в матеріалах справи доказів переконливо вказують на те, що саме дії водія автомобіля «Тоуоtа» ОСОБА_2 , які не відповідали п. 13.1 ПДР України, перебувають у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Окремої уваги, на переконання апелянта, заслуговує те, що судом першої інстанції для забезпечення повноти судового розгляду не було здійснено жодних дій для повідомлення інших учасників дорожньо-транспортної пригоди - його ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_5 про час і дату розгляду справи, у зв'язку з чим останні були позбавлені можливості надати свої пояснення стосовно механізму зіткнення транспортних засобів та обставин скоєння ДТП, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо. Він ( ОСОБА_1 ) фактично був позбавлений права на захист. У суді першої інстанції, коли матеріали вперше надійшли до суду, його ( ОСОБА_1 ) представник надав пояснення по суті справи та просив суд після повернення матеріалів справи з патрульної поліції повідомити останнього про наступний розгляд справи. Проте суд після повернення матеріалів з доопрацювання не повідомив ні представника ОСОБА_1 , ні самого ОСОБА_1 .
Наведене, на переконання апелянта, є порушенням не тільки процесуального закону, а й вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини.
ОСОБА_5 , який неодноразово повідомлявся про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав.
Зважаючи на позицію учасників апеляційного розгляду, положення ст. 294 КУпАП, апеляційний розгляд проводиться за відсутності ОСОБА_5 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників ДТП, їх захисників, опитавши поліцейських, експерта, дослідивши наявні у справі докази, слід дійти такого висновку.
Що стосується клопотання про поновлення строку, то слід врахувати, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи встановлено, що постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 7 лютого 2025 рокуматеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП повернуті до Управління патрульної поліції у м. Києві для дооформлення.
Після повернення 21 березня 2025 року матеріалів до суду, розгляд матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП відбувся 31 березня 2025 року за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . При цьому матеріали справи не містять документів на підтвердження направлення та вручення судової повістки на адресу вказаних осіб в судове засідання, а також про направлення їм копії оскаржуваної постанови.
У цей же день суддею винесена оскаржувана постанова.
З наявних матеріалів встановлено, що адвокат Цибульський Р.М., який представляє інтереси ОСОБА_1 , ознайомився з матеріалами справи 29 квітня 2025 року, а 5 травня 2025 року, тобто, поза межами строку, встановленого законом на апеляційне оскарження постанови суду, ОСОБА_1 подана апеляційна скарга.
За встановлених обставин строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, а, відтак, підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційної скарги, то апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що 30 грудня 2024 року о 13.16 год. у м. Києві по вул. Бальзака, 65/1, відбулось зіткнення транспортних засобів: «Toyota» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , «Mini Cooper» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 ,«Opel insignia» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 . При цьому транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
З первинних пояснень ОСОБА_2 , наданих одразу після ДТП, вбачається, що у цей день він керував автомобілем «Toyota» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Бальзака, рухаючись у крайній правій смузі. Зліва рухався автомобіль марки «Mini Cooper» державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме в лівому ряду. На перехресті вул. Бальзака-Лисківська у зустрічному напрямку зупинився автомобіль марки «Opel insignia» державний номерний знак НОМЕР_3 для здійснення повороту ліворуч на вул. Лисківська. При цьому автомобіль «Opel insignia» уже стояв на перехресті таким чином, що його частина була частково на лівій смузі в зустрічному напрямку, де рухався автомобіль «Mini Cooper». Рухаючись у лівій смузі, водій автомобіля «Mini Cooper» не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, здійснив зіткнення з автомобілем «Opel», внаслідок чого водій автомобіля «Opel» вчинив зіткнення з автомобілем «Toyota», який рухався у своїй смузі до перехрестя, на перехресті , до моменту зіткнення. Вини не визнає (ас. 6).
За змістом первинних пояснень водія ОСОБА_1 , у цей день він керував автомобілем «Mini Cooper» державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по вул. Бальзака в м. Києві. Перед перехрестям з вул. Лисківська рухався ближче до середини (ближче до суцільної лінії) смуги та знижував швидкість руху. У цей час справа від нього (ближче до узбіччя) водій авто «Toyota» державний номерний знак НОМЕР_1 почав прискорення зі зміщенням в ліву сторону (в бій його (Ухова) авто). Та здійснив зіткнення з правою передньою частиною його авто, від чого його авто відкинуло вліво та зачепило авто «Opel insignia» державний номерний знак НОМЕР_3 , яке зупинилось на перехресті. Після удару він зупинився, увімкнув аварійну сигналізацію і викликав наряд поліції. Вважає винним у ДТП водія «Toyota», оскільки він не дотримався безпечного бокового інтервалу та спричинив ДТП (ас. 7).
Згідно з поясненнями водія ОСОБА_5 - водія авто «Opel insignia» державний номерний знак НОМЕР_3 , він рухався по вул. Бальзака з ввімкненим поворотом на вул. Лисківську. Стояв з увімкненими лівим поворотом, пропускаючи зустрічні автомобілі. Відчув удар і відразу поштовх автомобіля. Вийшовши з авто, побачив зіткнення «Mini Cooper» і «Toyota», також виявив пошкодження власного авто лівого переднього крила (ас. 8).
Згідно з даними схеми ДТП на ній зафіксовано, що проїзна частина, по якій рухались автомобілі «Toyota» та «Mini Cooper», має два напрямки руху. При цьому загальна ширина проїзної частини не схемі не зафіксована. Ширина смуги руху, по якій рухались автомобілі «Toyota» та «Opel» з прив'язкою до лінії бордюру з боку руху вказаних транспортних засобів до перехрестя - 5,28 м, за перехрестям - 5,88 м.
З прив'язкою до лінії бордюру з боку руху вказаних транспортних засобів до перехрестя зафіксовано місце зіткнення автомобілів «Toyota» та «Mini Cooper» на відстані 4,50 м, місце зіткнення автомобілів «Mini Cooper» та «Opel» - 5,10 м від лінію бордюру. Також зафіксовано розташування транспортних засобів після ДТП: автомобіль «Toyota» державний номерний знак НОМЕР_1 - за межами перехрестя у смузі руху, в якій рухався, на відстані від бордюру за перехрестям на місці зупинки транспортного засобу переднє праве колесо - 0,60 м, заднє праве колесо - 0,64 м; автомобіль «Mini Cooper» державний номерний знак НОМЕР_2 - розташований на перехресті на відстані від лінії бордюру з боку його руху до перехрестя: переднє праве колесо 3,98 м, праве заднє колесо 3,85 м; автомобіль «Opel insignia» державний номерний знак НОМЕР_3 трохи під кутом до смуги руху транспортних засобів «Toyota» та «Mini Cooper» переднє ліве колесо з прив'язкою до лінії бордюру з боку руху транспортних засобів «Toyota» та «Mini Cooper» до перехрестя - 5,11 м, ліве заднє колесо - 5, 51 м.
Смуга, по якій рухались транспортні засоби «Toyota» та «Mini Cooper», не має дорожньої розмітки.
Зі зворотнього боку схеми ДТП встановлено, що в автомобілі «Toyota» виявлені пошкодження зліва ззаду, в автомобілі «Mini Cooper» - спереду справа та збоку зліва; в автомобілі «Opel» - спереду зліва (ас. 5).
За результатами перевірки обставин ДТП працівниками поліції складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 208852, за змістом якого ОСОБА_2 30 грудня 2024 року о 13.16 год. у м. Києві по вул. Бальзака, 65/1, керуючи транспортним засобом «Toyota» державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, недотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Mini Cooper» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортний засіб «Mini Cooper» від удару здійснив зіткнення з транспортним засобом «Opel insignia» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно з протоколом, ОСОБА_2 своїми діями порушив п.п. 13.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (ас. 2-3).
Матеріали справи направлені до Деснянського районного суду м. Києва для розгляду.
При цьому ОСОБА_1 по обставинам ДТП надані окремі письмові пояснення (ас. 17-20), а захисником Роспотнюком В. наданий отриманий по його запиту з Департаменту УПП у м. Києві відеозапис з камер відеоспостереження системи «Безпечне місце» (ас. 30-32), а також учасниками долучені фотознімки, на яких зафіксовані механічні пошкодження транспортних засобів, а також місцерозташування транспортних засобів на дорозі (ас. 33-42).
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 7 лютого 2025 року матеріали відносно ОСОБА_2 направлені до УПП м. Києва для дооформлення у зв'язку з невідповідністю схеми ДТП вимогам Інструкція, а також відсутністю технічного запису з бодікамер поліцейських, які зазначені у протоколі про адмінправопорушення.
Під час дооформлення працівниками поліції здійснено уточнення до переліку видимих пошкоджень: в автомобілі «Toyota» виявлені пошкодження зліва ззаду, ліве заднє крило, задній бампер зліва, зліва ліві задні двері; в автомобілі «Mini Cooper» - спереду справа та збоку зліва, бокові ліві двері (обидві), передня ліва, права арки крила, капот, петлі капоту, пластикова , накладка правої фари; в автомобілі «Opel» - спереду зліва, ліве переднє крило (ас. 52), а також долучений відеозапис з бодікамер поліцейських (ас. 51).
Перевіркою матеріалів справи щодо ОСОБА_2 встановлено, що рішення про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 суддя обґрунтував тим, що п. 13.1 ПДР України визначає, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
При цьому, як зазначено у змісті оскаржуваної постанови, швидкісний режим, стан ТЗ або особливості вантажу, що перевозився ОСОБА_2 , за протоколом останньому не інкриміновано, через що не розглядається в межах зазначеного матеріалу. Окрім того, суддя вказав, що з оглянутого відеозапису не вбачається, що водій ОСОБА_2 порушив швидкісний режим чи не дотримувався безпечного інтервалу.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , ознайомившись з письмовими поясненнями, наявними у справі, оглянувши схему ДТП, на якій зафіксовано місце зіткнення, дані про пошкодження автомобіля, які були учасниками ДТП 30грудня 2024 року, суд не встановив порушень п. 13.1 ПДР України в діях водія ОСОБА_2 та дійшов висновку, що оглянуті в судовому засіданні протокол та схема місця ДТП, а також відеозапис не доводять поза розумним сумнівом вину водія ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Однак, суд дійшов висновку, що наявними матеріалами підтверджено невідповідність дій водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ПДР. При цьому суддею вказано, що нею не надається оцінка діям інших учасників ДТП - водіїв транспортних засобів«Mini Cooper» та «Opel insignia», оскільки судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.
Водночас, суддя дійшов висновку про необхідність направленняначальнику УПП у м. Києві завірені належним чином копії матеріалів адміністративної справи щодо ОСОБА_2 для вирішення питання щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП у разі встановлення посадовими особами відповідних підстав.
Апеляційний суд частково погоджується з рішенням суду першої інстанції та наголошує, що суддя місцевого суду, приймаючи рішення відносно ОСОБА_2 про закриття провадження відносно нього, правильно зазначивши, що судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, водночас вказав про порушення іншими водіями ПДР України, та у цій частині прийняв рішення про направлення копії матеріалів відносно ОСОБА_2 до УПП для складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , тобто, фактично вказав про винуватість інших осіб у ДТП, що виходить за межі протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 та не ґрунтується на вимогах закону.
За таких обставин з постанови підлягає виключенню рішення суду про направлення належним чином завірених копій адміністративного матеріалу, складеного щодо ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП,начальнику УПП в м. Києві для вирішення питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП.
Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги, то за результатами апеляційного розгляду слід дійти висновку про обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення в частині закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, з таких підстав.
Так, під час апеляційного розгляду кожний з учасників ДТП надав пояснення, які за змістом є аналогічними тим, які були надані після ДТП.
Згідно з поясненнями під апеляційного розгляду працівника УПП ОСОБА_6 наскільки він пам'ятає, приїхали на місце ДТП, де було 3 автомобілі: два - на перехресті, один - трохи далі. Хтось сказав, що є відео з місця події, з супермаркету. Він ( ОСОБА_6 ) подивився відео, яке було знято з боку, де було зафіксовано: «Opel» - на перехресті, «Mini Cooper» - повільно рухається через перехрестя, «Toyota» Кемрі - трохи з перевищенням швидкості. Як він пам'ятає, водій, здається, говорив, що км 60 рухався. Точно сказати не може. Коли підійшли до автомобілів, роздали водіям пояснення написати, сфотографували авто, які стояли на момент їхнього приїзду, детально пофотографували пошкодження. Він ( ОСОБА_6 ) заміряв все, що потрібно для схеми, а колега його склав протокол про адміністративне правопорушення. Попередній висновок робить не він, а той, хто складає протокол. Він вважає, що винен водій «Toyota», оскільки пошкодження, які він бачив, на його думку, свідчать, що саме автомобіль «Toyota» проїжджав вперед, «цапанув» «Mini Cooper» та виїхав вперед.
Після перегляду відео з моментом ДТП поліцейський вказав, що вважає, що протокол складений правильно, так як пошкоджена передня частина «Mini Cooper», яка висунулась. Якби «Mini Cooper» перестроювався, то там була б вм'ятина. Відео дає загальну картину, що відбулось. «Opel» стоїть, «Mini Cooper» ледве проїжджає, а «Toyota» пришвидшилась. На водія Опеля, який виїхав на перехрестя на зустрічну смугу руху, протокол не складався, оскільки, на його ( ОСОБА_6 ) переконання, дії водія вказаного автомобіля не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку. Однак, на момент оформлення матеріалів він не бачив, що «Opel» від'їжджав назад.
На момент складання документів відео з «Безпечного місця» до уваги не брали, оскільки відео зроблено на достатній відстані, та на маленькому екрані воно не давало будь-якої інформації.
Відповідно до пояснень працівника поліції ОСОБА_7 то він не бачив відео, яке бачив колега. Зробили висновок, що винен водій «Toyota», оскільки «Mini Cooper» їхав з мінімальною швидкістю, а автомобіль «Toyota» - прискорився. Також вони врахували пошкодження на автомобілях. Там є звуження на дорозі. «Toyota» їхала по правій смузі. Потім виїхала на перехрестя, виїжджаючи на середину проїзної частини, а після удару змістилась праворуч. Якби «Toyota» рухалась з меншою швидкістю, то такого б не було. Зазвичай біля бордюру стоять припарковані авто, і два автомобіля там спокійно проходять. Зіткнення сталось, коли «Mini Cooper» проїхав «Opel», та зачепив Тойоту. Водій «Toyota», як йому здається, тоді стверджував, що «Mini Cooper» хотів повернути. Якщо «Mini Cooper» їхав прямо, то тоді не зрозуміло, як сталося ДТП. Водій «Toyota», без виїзду на зустрічну смугу робить випередження на будь-якій ділянці, це без порушення ПДР.
Після перегляду відео поліцейський вказав, що він побачив, що зараз він побачив, що «Mini Cooper» рухався швидше, але на момент оформлення ДТП з відео «Безпечного місця» вони бачили, що «Mini Cooper» вже призупинився, а «Toyota» здійснила випередження і прискорення. Тоді цього відео не було. «Mini Cooper» їхав у лівій смузі, випередив Тойоту. Під'їхавши до перехрестя, водій «Mini Cooper» а зменшив швидкість, а водій «Toyota» - збільшив швидкість. Вважає, що водій «Toyota» винен в ДТП.
Там на ділянці є звуження дороги. Схема відображає схематично дорожню обстановку.
Однак, згідно з даними план-схеми ділянки дороги на ділянці дороги на вул. О.Бальзака, 65/1, та перехрестя вул. О.Бальзака-вул Лисківська в м. Києві, наданими КП ШЕУ Деснянського району м. Києва, ширина смуги по вул. Бальзака в м. Києві перед виїздом на перехрестя становить 5,93 м, після перехрестя - 5,92 м, що спростовує пояснення працівників поліції про звуження дороги.
Опитана під час апеляційного розгляду експерт КНДІСЕ ОСОБА_8 після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. відеозаписом подій, пояснила, що автомобіль ««Opel», здійснюючи поворот праворуч, виїхав частково на зустрічну смугу руху, у зв'язку з чим в діях водія вказаного автомобіля є порушення п.16.6 ПДР України, оскільки він мав надати перевагу у русі всім зустрічним транспортним засобам. Постає питання, скільки часу він перебував у нерухомому стані, оскільки у водія «Mini Cooper» може бути порушення п. 12.3 ПДР України, бо це є перешкода, тобто, нерухомий об'єкт в межах смуги руху транспортного засобу, тобто, якщо «Opel» в'їжджає в коридор руху «Mini Cooper», зупиняється, то «Mini Cooper» має або знижувати швидкість і зупинятися, або, якщо це нерухома перешкода, об'їжджати. Проте, здійснюючи об'їзд, повинен бути дотриманий безпечний бічний інтервал. Якщо ситуація не вимагала екстрених дій від водія «Mini Cooper», то в такому випадку, дотримуючись п. 13.3 ПДР, було б достатньо. Аварійну ситуацію створив водій «Опеля», а інше залежить від того, як саме мав реагувати водій «Mini Cooper». У автомобіля «Toyota» на момент контакту швидкість була більша, ніж в автомобіля «Mini Cooper». Це підтверджується і переглянутим відеозаписом, що водій «Mini Cooper» трошки знижує швидкість, бо там перешкода, а далі відбувається перекриття габаритів, які не видно. Тойта як рухалась, так і продовжила рухатись. Далі перекриття по габаритам невідомо, але з огляду на відстані, зафіксовані на схемі, «Mini Cooper» не міг проїхати по своїй смузі, оскільки «Opel» створював перешкоду, і відстань між «Toyota» та «Opel» була менша, ніж ширина «Mini Cooper». При цьому по відеозапису видно, що «Opel» стоїть доволі довго, що виключає раптовість для водія «Mini Cooper».
На схемі ДТП «Opel» вже зафіксований, коли від'їхав назад, і при цьому він продовжує перебувати на зустрічній смузі руху. З відео встановлено, що «Toyota» їде швидше, «Mini Cooper» наздоганяє «Toyota», потім «Toyota» знову випереджає «Mini Cooper», а «Mini Cooper» знижує швидкість із-за перешкоди у виді автомобіля «Opel», який не дотримався п. 16.6 ПДР. В автомобілі «Toyota» смуга руху не зникала, він продовжив рух прямо, не змінюючи його, проїхав майже повністю автомобіль «Mini Cooper», після чого інтервал між автомобілями зменшився, сталась ДТП з пошкодженням автомобіля «Toyota» в лівій задній частині зліва направо, бо спочатку йдуть потертості лівої задньої частини, а ближче до арки, колеса є вм'ятина, що є ущільненням контакту позацентрово щодо «Toyota». На траєкторію руху автомобіля «Toyota» це у подальшому не вплинуло, тому що у «Toyota» була швидкість руху більша. Якби у «Mini Cooper»була б більша швидкість, тоді б автомобіль «Toyota» почало крутити більше, проти годинникової стрілки. Далі автомобіль «Toyota» їде та стоїть рівно. Перешкод в коридорі руху автомобіля «Toyota» немає. Більш того, в автомобілі «Toyota» пошкоджена задня ліва бічна сторона. Якщо б спочатку контактуванняавтомобіля «Mini Cooper» було з автомобілем «Opel», то не достатньо було б кінетичної енергії відкинути автомобіль «Mini Cooper» в бік автомобіля «Toyota». Автомобіль «Mini Cooper» спочатку наздоганяє автомобіль «Toyota», після чого автомобіль «Toyota»випереджає автомобіль «Mini Cooper». Якщо в автомобілі «Toyota» була велика швидкість, то в автомобілі «Mini Cooper» спочатку була ще вища швидкість до моменту пригальмовування біля автомобіля «Opel».
Порушень п. 13.1 ПДР України у діях водія «Toyota» точно не вбачається.
Будь-яких інших належних, допустимих доказів на підтвердження обставин дорожньо-транспортної пригоди за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 208852 від 30 грудня 2024 року, складеного стосовно ОСОБА_2 , до матеріалів справи не долучено, і під час апеляційного розгляду не встановлено.
Аналізуючи та оцінюючи досліджені у справі докази в їх сукупності, слід дійти висновку, що висновок суду про відсутність в діях водія ОСОБА_2 порушень п. 13.1 ПДР України, а, відтак, і відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є обґрунтованим.
Наявність або відсутність як в діях водія ОСОБА_2 , так і в діях водії ОСОБА_1 та ОСОБА_5 інших порушень ПДР, не можуть бути предметом розгляду в даному провадженні, оскільки суд першої інстанції розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, а суд апеляційної інстанції - в межах апеляційної скарги за результатами прийнятого судом першої інстанції рішення.
Таким чином, суддя місцевого суду в справі стосовно ОСОБА_2 , всупереч доводам апеляційної скарги, повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП та, встановивши, що дії ОСОБА_2 , не пов'язані з невиконанням ним вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, що знайшло своє підтвердження під судового розгляду, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення відносно ОСОБА_2 постановлено з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 253, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга у цій частині до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року в частині закриття провадження щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №208852 від 30 грудня 2024 року, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва