Справа № 734/65/26 Головуючий у 1 інстанції Бузунко О. А.
Провадження № 33/4823/196/26
Категорія - ч. 3 ст. 126 КУпАП
24 березня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 січня 2026 року,-
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий в АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 місяці.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665,60 грн.
Як встановив суд, 25 грудня 2025 року о 06 год. 17 хв. в с. Кіпті, дорога М-01, 97 км Київ-Чернігів-Нові-Яриловичі, Чернігівського району, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, відносно якого встановлено обмеження у праві керування транспортними засобами Берегівським районним відділом ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відповідно до ВП 60417703 від 26.02.2020 року.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Акцентує увагу на тому, що в справі відсутні докази того, що він, на час зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням, був обізнаний з наявністю постанови державного виконавця про обмеження спеціального права, що, на думку апелянта, виключає в його діях склад даного адміністративного правопорушення. При цьому, зазначає, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені його права, оскільки розгляд справи було здійснено без його участі, що позбавило останнього можливості надати свої пояснення з приводу даних обставин події.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.
Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, зазначені вимоги закону були дотримані.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №550063 від 25.12.2025 року, ОСОБА_1 25 грудня 2025 року о 06 год. 17 хв. в с. Кіпті, дорога М-01, 97 км Київ-Чернігів-Нові-Яриловичі, Чернігівського району, Чернігівської області, керував автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, відносно якого встановлено обмеження у праві керування транспортними засобами Берегівським районним відділом ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відповідно до ВП 60417703 від 26.02.2020 року (а.с.5).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто, останній не звертався із скаргами на дії працівника поліції, який склав відносно нього протокол.
До протоколу було долучено також і належним чином завірену копію постанови головного державного виконавця Берегівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 26 лютого 2020 року у ВП № 60417703 про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 (а.с.4).
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 29.08.2023 року (справа №297/2789/23), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, за те, що він, керував автомобілем будучи обмеженим у праві керування від 26.02.2020 року ВП №60417703. В судовому засіданні був особисто присутній ОСОБА_1 , який надав відповідні пояснення, а тому посилання останнього щодо його необізнаності про наявність постанови державного виконавця, якою його було обмежено в праві керувати транспортними засобами, позбавлені підстав.
Посилання ОСОБА_1 на порушення його прав через розгляд справи у відсутності останнього, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте, ст. 126 КУпАП до цього переліку не входить.
Слід зазначити і те, що ОСОБА_1 достовірно знав про те, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, при цьому, він був повідомлений, що розгляд справи буде проводитись в приміщенні Козелецького районного суду Чернігівської області, і взагалі не цікавився про хід його справи.
Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, чого у даному випадку з боку ОСОБА_1 не вбачається.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і безпідставними. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач