Номер провадження: 11-сс/813/256/26
Справа № 523/8655/21 1-кс/523/8267/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
03.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
представника заявника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 10.12.2025, якою відмовлено у відкритті провадження у справі за скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на бездіяльність дізнавача - слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка виявилась у ненаданні можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження №12020166490000188,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 10.12.2025, відмовлено у відкритті провадження у справі за скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на бездіяльність дізнавача - слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка виявилась у ненаданні можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження №12020166490000188.
Своє судове рішення слідчий суддя мотивував тим, що порушені у скарзі ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 питання виходять за межі переліку бездіяльності слідчого, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, визначеного ч. 1 ст. 303 КПК України, та не можуть бути предметом розгляду слідчого судді, оскільки не віднесені до його компетенції.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді представник ОСОБА_7 - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ненадання потерпілому можливості «знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення… у випадку закриття цього провадження» - підпадає під норми п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, а отже може бути оскаржене.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати дізнавача - слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, надати представнику потерпілої можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження №12020166490000188.
Слідча ОСОБА_8 подала до суду заперечення, в яких вона зазначає, що під час проведення досудового розслідування, адвокат ОСОБА_6 ознайомлювалася з матеріалами кримінального провадження, та виготовляла фотокопії на власний телефон, після цього 29.03.2024 у кримінальному провадженні було прийнято рішення про закриття.
Водночас, ОСОБА_6 достовірно знаючи про те, що досудове розслідування завершено, та прийнято рішення про закриття (яке не скасовано), зловживаючи своїми правами, звернулася з клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, фактично змушуючи слідчого вчинити процесуальну дію, яка передбачає складення протоколу надання доступу до матеріалів досудового розслідування або прийняттям рішення при якому виноситься постанова, що на теперішній час є неможливим, та таким, що порушує вимоги КПК України.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника, яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, судове рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків принесення (у деяких випадках і розгляду) скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.
Тому главою 26 КПК України і передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадій досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
При цьому, стаття 303 КПК України наводить вичерпний перелік випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора на досудовому розслідування
Зокрема, в ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Тобто, наведена норма закону регламентує право на звернення до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, прокурора, дізнавача, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко визначений кримінальним процесуальним законодавством.
Так матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_7 - ОСОБА_6 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність дізнавача - слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка виявилась у ненаданні можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження №12020166490000188.
Колегія суддів зазначає, що кримінальний процесуальний кодекс України хоча й передбачає право потерпілого на ознайомлення з матеріалами закритого кримінального провадження, а звідси і відповідний обов'язок компетентного слідчого на забезпечення реалізації такого права, однак Кодекс не містить положень про строки вчинення слідчим таких дій, у зв'язку з чим така бездіяльність не може бути предметом розгляду слідчим суддею в порядку ст. 303 КПК України.
Крім того, як слушно зазначив слідчий суддя, що в даному кримінальному проваджені ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 14.05.2025 року відмовлено у задоволенні скарги представника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на постанову дізнавача Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві про закриття кримінального провадження №12020166490000188 від 23.09.2020, внесеного до ЄРДР за ст. 356 КК України, яка відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду від 08.07.2025 року залишена без змін.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий судді відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, що не підлягає оскарженню.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не є достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Приймаючи до уваги наведене, аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись положеннями ст.ст. 303-309, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 10.12.2025, якою відмовлено у відкритті провадження у справі за скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на бездіяльність дізнавача - слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка виявилась у ненаданні можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження №12020166490000188 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4