Справа № 750/1848/26
Провадження № 2/750/1714/26
25 березня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого судді Слісаря А.В.,
за участю секретаря Примак Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,
у лютому 2026 року Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії і просить стягнути з неї переплату пенсії у розмірі 31895,38 грн. та понесені судові витрати. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20.01.2025. З 02.01.2007 по 19.01.2025 відповідач перебувала на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення». З 01.04.2020, з 01.05.2020, з 01.12.2020, з 01.03.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.04.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.04.2024 відповідачу проводилися перерахунки пенсії як особі, яка отримувала пенсію за віком. В січні 2025 року електронна пенсійна справа відповідача була переглянута та приведена у відповідність та з 01.04.2020 по 31.12.2024 було проведено перерахунок пенсії за вислугу років у зв'язку з чим виникла переплата пенсії в розмірі 31895,38 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
06 березня 2026 року відповідач подав суду відзив на позов та просив відмовити у задоволенні позову. Вказує, що перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 02.01.2007 року як отримувач пенсії за вислугу років згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а з 20.01.2025 року отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач її повідомляв листом від 16.01.2025 року про переплату пенсії та вона 05.02.2025 зверталася до відповідача щодо роз'яснень щодо переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та її перерахунку внаслідок чого виникла переплата в сумі 31895,38 грн. Вказує, що вона не подавала заяв про перерахунок пенсії за віком. Вона отримала листа від 28.02.2025 у якому позивач повідомив, що за документами електронної пенсійної справи при проведенні перерахунку пенсії з 01.03.2020 виникла помилка, а саме неправильно встановлено вид пенсії «за віком» замість за вислугу років, що призвело до перерахунку пенсії. Посилаючись на норми чинного законодавства та практику Верховного Суду, вказує, що надмірно сплачені суми пенсії можуть стягуватися лише у випадку, якщо така сума сплати відбулася з вини пенсіонера у випадку надання ним недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації, однак позивач не вказує на такі факти, а неправильність здійснення розрахунку пенсії, позивачем не доведено. При цьому у листі позивача від 28.02.2025 р. зазначено, що помилка виникла внаслідок неправильно встановленого виду пенсії, що не є рахунковою помилкою.
В судове засідання сторони не прибули. Представник позивача у позові просив справу розглянути без виклику сторін, а відповідач направила заяву про розгляд справи за її відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійого фонду України в Чернігівській області з 02.01.2007 року як отримувач пенсії за вислугу років згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а з 20.01.2025 року отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 974230800051(дата розрахунку 13.01.2025 р.), ОСОБА_1 було перераховано пенсію. Вид перерахунку - у зв'язку з уточненням даних в ЕПС. Підстава - коригування розрахунку пенсії.
Позивачем здійснено перерахунок пенсії по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2020 року по 31 грудня 2024 року, за результатами якого встановлено переплату пенсії у розмірі 31895,38 грн.
Листом від 16 січня 2025 року ОСОБА_1 повідомлено про отримання безпідставно нарахованої пенсії та з проханням повернути її переплату у розмірі 31895,38 грн за період з 01 квітня 2020 року по 31 грудня 2024 року.
У листі від 28 лютого 2025 року, позивач повідомив відповідача, що за документами електронної пенсійної справи при проведенні перерахунку пенсії з 01.03.2020 виникла помилка, а саме, неправильно встановлено вид пенсії «за віком» замість за вислугу років, що призвело до подальших перерахунків пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону з 01.04.2020, з 01.04.2022, з 01.04.2024.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 50 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 103 Закону «Про пенсійне забезпечення», надміру виплачені пенсії можуть бути стягнуті лише у разі зловживань пенсіонера або подання ним недостовірних відомостей.
Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
У розумінні висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15 щодо застосування статті 1212 ЦК України, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера (зловживання, надання недостовірної інформації, ненадання відповідної інформації тощо). Правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, добросовісність набувача презюмуються, відтак, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25.11.2014).
Зі змісту п. 3 цієї Постанови вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпаний і розширеному тлумаченню не підлягає.
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи не містять відомостей, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та виплату пенсії, здійснено внаслідок недобросовісної поведінки відповідача, або рахункової помилки, а відтак виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню. Презумпція добросовісності відповідача позивачем не спростована.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-283, 354, ЦПК України, суд
у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області(м. Чернігів, вул. П'ятницька, 83-А, код ЄДРПОУ 21390940) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення переплати пенсії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя А.В. Слісар