Справа № 645/2367/26
Провадження № 2-о/645/80/26
25 березня 2026 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Лисенко О.О., вирішуючи питання відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Болотова Ельвіра Ігорівна, заінтересована особа - Четверта Харківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин,-
23.03.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Болотова Ельвіра Ігорівна, заінтересована особа - Четверта Харківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, у якій заявник просить суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
Обставини того, що ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 (перебувають у родинних стосунках як матір та син) є необхідним для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 тому, що отримання підтверджуючих документів (дубліката свідоцтва про народження) з міста Гагра Республіки Грузія не є можливим в зв'язку з тим, що це місто розташоване в частково визнаній республіці Абхазія, над якою у Республіки Грузія втрачений контроль та встановлений контроль російської федерації, яка на даний час з 24.02.2022 веде військову агресію проти нашої держави
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 23.03.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Лисенко О.О.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Перевіривши матеріали заяви, суддею встановлено, що заява подана без додержання вимог, викладених у ст. ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України (в редакції ЗУ 3200-ІХ від 29.06.2023, який набрав чинності 18.10.2023) позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Представнику заявника потрібно надати суду відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника та надати інформацію про поштовий індекс адреси проживання заявника.
Вимогами статті 318 ЦПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
В обгрунтування заяви представник заявника вказує, що заявник звернувся до Четвертої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу спадщини за законом після померлої матері ОСОБА_2 . При поданні заяви нотаріус заінтересованої особи надав інформацію про те, що для прийняття спадщини після його померлої матері необхідно подати документи щодо підтвердження їх родинних відносин, а саме - його свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження заявника було втрачено при його затриманні та подальшому притягненні до кримінальної відповідальності (справа №2033/2233/12, що розглядалась Фрунзенським районним судом м. Харкова).
Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, передбачені обставини, при наявності яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно із п. 3 Глави 13 цього Порядку нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно з п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30травня 2008року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Так, необхідність встановлення в судовому порядку факту родинних відносин заявник обґрунтовує необхідністю вступу у спадщину після смерті ОСОБА_2 , представником заявника при зверненні до суду з даною заявою не долучено постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
За загальним правилом цивільного процесуального законодавства України та положень ст. 294 ЦПК України на заявника покладено обов'язок визначити заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав.
Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
Отже, заявнику необхідно визначити коло заінтересованих осіб та залучити їх до участі у справі або надати докази про відсутність таких осіб.
Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч.7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Зі змісту заяви вбачається, що заяву підписано представником заявника, адвокатом Болотовою Ельвірою Ігорівною, на підтвердження повноважень якої надано ордер.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно п. 2 ч. 4ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ч. 3ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст. 26 Закону визначено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Поняття ордеру визначено у ч. 2 ст. 26 Закону, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).
Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Імперативними приписами пп.12.10 п. 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
29 квітня 2022 року Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності». Разом з тим, якщо адвокат звертається до суду не від адвокатського бюро або від адвокатського об'єднання, а індивідуально, тому вимоги пункту 10 Положення у редакції рішення Ради адвокатів України від 29 квітня 2022 року №45 не підлягають застосуванню у цьому випадку.
Отже, обов'язковим реквізитом ордеру, є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат»).
На підтвердження повноважень адвоката Болотової Е.І. додано копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1367547 від 22.03.2026.
Зі змісту наданого адвокатом ордера вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Болотової Е.І. у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у ньому обов'язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.
Суд зазначає, що поданий ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, а тому має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням №41.
Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положенням № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними в ухвалі від 07.02.2023 у справі №466/77/22.
Таким чином, матеріали справи не містять документів, що підтверджують повноваження представника.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначені обставини, суддя позбавлений можливості вирішити питання відкриття провадження у справі, а тому заяву слід залишити без руху та надати заявниці строк на усунення недоліків.
Таким чином, текст заяви, по формі та змісту відповідно до ст. 175 ЦПК України з урахуванням змін, внесених ЗУ 3200-ІХ від 29.06.2023, який набрав чинності 18.10.2023, повинен бути наданий суду разом з копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі з дотриманням вимог абз. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України або з дотриманням вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду заяви з урахуванням виправлених недоліків в електронній формі через електронний кабінет.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суддя, -
Залишити без руху ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Болотова Ельвіра Ігорівна, заінтересована особа - Четверта Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, але не більше п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви, зазначені в даній ухвалі, не будуть усунені, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://fr.hr.court.gov.ua. на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Суддя О.О. Лисенко