25.03.2026
Справа № 644/ 2622 /26
н/п 2/644/ 3015 /26
іменем України
про направлення справи за підсудністю
25 березня 2026 року м. Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова - Сітало А.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до Індустріальний районного суду м. Харкова з позовом в якому просить розірвати шлюб укладений між ним та відповідачем, який зареєстрований 31.07.2018 року Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 240.
В позовній заяві відсутнє обґрунтування для звернення з даною позовною заявою до Індустріального районного суду м. Харкова.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить висновку, що вказана позовна заява не підсудна Індустріальному районному суду м. Харкова, у зв'язку з чим підлягає направленню за підсудністю, з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України та реалізується зокрема через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Кожен місцевий суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження щодо конкретної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
За загальним правилом відповідно до частини першої ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Перелік справ з альтернативною підсудністю закріплений у статті 28 ЦПК України.
Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред'являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.
За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача. Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення статей 27 та 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Для визначення підсудності даного позову Індустріальному районному суду м. Харкова не можуть бути враховані судом положення ч. 2 ст. 28 ЦПК України, оскільки вказана норма передбачає, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Таким чином, підсудність справ за вибором позивача можлива в разі наявності підстав зазначених в ч. 2 ст. 28 ЦПК України, зокрема у разі, якщо на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти, а також в разі неможливості позивача за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Згідно позовної заяви судом встановлено, що спільних неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають, у зв'язку з чим, положення ч. 2 ст. 28 ЦПК України щодо визначення підсудності позову про розірвання шлюбу за місцем проживання позивача не підлягають застосуванню.
В позовній заяві місце проживання позивача ОСОБА_1 зазначено за адресою: АДРЕСА_1 . Місце проживання відповідача ОСОБА_2 вказано за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою визначення підсудності даного позову Індустріальному районному суду м. Харкова, судом здійснено запит для встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача.
З інформації отриманої з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 05.03.2026 судом встановлено, що місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана адреса відноситься до адміністративно-територіального устрою Немишлянського району м. Харкова на який розповсюджується територіальна юрисдикція (підсудність) Немишлянського районного суду м. Харкова.
З відповіді отриманої з Єдиного державного демографічного реєстру від 19.03.2026 встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 12.05.2016 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Оскільки норми ЦПК України містять вичерпний перелік справ, які підсудні тому чи іншому суду на підставі територіальної юрисдикції (підсудності), а вказана вище адреса зареєстрованого місця проживання відповідача відноситься до адміністративно-територіального устрою на який розповсюджується територіальна юрисдикція (підсудність) Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
До позовної заяви не додано доказів зареєстрованого місця проживання позивача та відповідача за адресою, яка б відносилася до адміністративно - територіального устрою Індустріального району м. Харкова, на який розповсюджується територіальна юрисдикція Індустріального районного суду м. Харкова.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що даний позов не відноситься до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Харкова.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Положеннями ч. 1 ст. 378 та частини першої ст. 411 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розгляд справи по суті з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), потягне за собою скасування судового рішення.
Враховуючи, що справа не підсудна Індустріальному районному суду м. Харкова, суд вважає за необхідне передати справу за підсудністю на розгляд до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, за відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача, відповідно до положень ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 31 ЦПК України передання справи за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 187, 260, 261 ЦПК України, суд,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за підсудністю на розгляд до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Роз'яснити позивачу, що передача справи до іншого суду здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Копію ухвали направити позивачу для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: А. К. Сітало