Справа №: 630/43/26 Провадження №: 1-кс/630/146/26
Іменем України
13 березня 2026 року м. Люботин
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника (дистанційно) ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області клопотання слідчого - начальника СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 11 березня 2026 року по кримінальному провадженню № 12026221320000030 від 15 січня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петропавлівка Богодухівського району Харківської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
13 березня 2026 року до суду надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 до 16 квітня 2026 року.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказав, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, і під час досудового розслідування такого злочину було встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел, спрямований вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло особи, яка на досягла чотирнадцяти років вчинив кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності особи за наступних обставин.
Так, на наприкінці лютого 2022 року малолітня ОСОБА_10 разом зі своєю сім'єю, а саме: матір'ю ОСОБА_11 та вітчимом ОСОБА_12 у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення зі сторони російської федерації переїхали за адресою: АДРЕСА_1 , до своїх родичів, а саме: бабусі ОСОБА_13 та дідуся ОСОБА_5 .
У грудні 2022 року перед новорічними святами приблизно о 20-00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 перебував за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , і в цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій щодо малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, що спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , діючи, умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, проте нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано, наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_10 , а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, піднявся на другий поверх приватного будинку за вищевказаною адресою до кімнати малолітньої ОСОБА_10 , користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, підійшов до ОСОБА_10 , яка перебувала у кімнаті на власному ліжку та почав знімати власний одяг в присутності ОСОБА_10 , після цього підійшов до неї та зняв з неї штани та нижню білизну та почав притискатися до малолітньої ОСОБА_10 , та вчиняти щодо неї розпусні дії, а саме: цілувати в губи, верхні та нижні частини тіла.
Після цього, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, почав проникати власними геніталіями у частини тіла малолітньої ОСОБА_10 , а саме: у піхву, анального та орального отворів, у відповідь на це ОСОБА_10 , повідомила, що їй не подобаються вказані дії та їй боляче, ігноруючи вимоги малолітньої, ОСОБА_5 , почав виправдовувати власні дії та повідомив малолітню ОСОБА_10 , що вона повинна знати як це відбувається.
В результаті чого, ОСОБА_5 , своїми діями спричинив фізичний біль потерпілій ОСОБА_10 , таким чином вчинив зґвалтування останньої.
Органом досудового розслідування повідомлено 16 січня 2026 року ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а саме зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
До підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 16 січня 2026 року застосовано запобіжних захід у вигляді тримання в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на строк до 16 березня 2026 року, з визначенням застави в розмірі 332800,00 грн.
Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. Але наразі завершити досудове розслідування не виявляється можливим через потребу у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання та перевірку доказів, таких як:
отримання висновків судово-психологічної експертизи та судово-імунологічної експертизи; допит малолітньої ОСОБА_10 у порядку передбаченому ст. 225 КПК України; дослідження і перевірка всіх доводів підозрюваного та усунення наявних протиріч в доказовій базі на основі зібраних матеріалів; розгляд клопотань сторони захисту у разі необхідності; виконання вимог ст. 290 КПК України та ознайомдення підозрюваного та захисника з матеріалами кримінального провадження; складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, у відповідності до ст. 291 КПК України та виконання вимог ст. 293 КПК України.
У зв'язку з цим 11 березня 2026 року керівником Харківської окружної прокуратури винесено постанову про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 12026221320000030 від 15 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
На переконання слідчого строк дії запобіжного заходу слід продовжити в межах строку досудового розслідування через існування ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: а саме: підозрюваний, знаходячись на волі, з огляду на тяжкість ймовірного покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинене; може незаконно впливати на свідків та малолітню потерпілу з метою примусити їх змінити раніше надані показання або відмовитися від надання показань; та вчинити інші тяжкі кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 і ОСОБА_4 подане слідчим клопотання підтримали та просили його задовольнити, виходячи з обставин, викладених у такому клопотанні.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечила проти задоволення клопотання слідчого з підстав, викладених у клопотанні. Але захисник зауважила, що вважає недоцільним проведення допит малолітньої ОСОБА_10 у порядку передбаченому ст. 225 КПК України, оскільки проведення допиту потерпілої особи все одно передбачено загальними правилами судового розгляду обвинувального акту, а тому не варто зайвий раз травмувати дитину запитаннями, які все одно можуть бути поставлені їй під час розгляду обвинувального акту. Крім того, слідчим у кримінальному провадженні може бути змінено повідомлення про підозру, оголошену ОСОБА_5 , що може зумовити потребу у проведенні допиту малолітньої потерпілої.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав виступ свого захисника та пояснив, що не заперечує проти задоволення клопотання слідчого, але з урахуванням доводів з підстав, викладених у клопотанні.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані слідчим на обґрунтування клопотання докази, встановив наступне.
Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні Слідчого відділу відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221320000030 від 15 січня 2026 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Відповідно до короткого викладу обставин, зазначених у витязі з ЄРДР від 16 січня 2025 року, вказано, що до відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від організації «СОС Дитяче містечко» щодо вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням стосовно малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які відбувалися в період часу з 2022 по 2025 роки, та були вчинені її нерідним дідусем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем мешкання останнього, за адресою: АДРЕСА_1 .
16 січня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026221320000030 ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, - зґвалтуванні, тобто вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
На підставі ухвали слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 16 січня 2026 року до підозрюваного ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого завершується 16 березня 2026 року, з одночасним встановленням для підозрюваного ОСОБА_5 заставу в розмірі 332800,00 грн.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Ч. 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України. Це зокрема:
• електронний рапорт Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 15 січня 2026 року про надходження зі служби «102» повідомлення від головного спеціаліста Служби у справах дітей Солоніцевської сільської ради, яка отримала повідомлення від організації «СОС Дитяче містечко» щодо дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала з дідусем ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , і під час спілкування дитини підтвердила, що дідусь її торкався, обмежував рух, притискав до себе, та що відбувся половий контакт, і що така подія відбувалась під час проживання в будинку дідуся влітку 2025 року, а також в 2022 року під час вимушеного проживання родини за вказаною адресою;
• протокол від 15 січня 2026 року прийняття заяви від ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вчинене кримінальне правопорушення, в якому вона просить вжити заходів до її вітчима ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає в АДРЕСА_1 , та який з 2022 по 2025 роки за місцем свого мешкання вчиняв сексуальне насильство над її донькою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
• свідоцтво НОМЕР_1 від 27 січня 2014 року про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
• витяги з реєстру територіальної громади, в яких вказано, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають за однією адресою: АДРЕСА_2 ;
• протокол огляду місця події від 15 січня 2026 року, згідно з яким в період часу з 20-14 год. і до 20-45 год. був проведений огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де в житловому будинку була виявлена житлова кімната розмірі 4х4 м, улаштована на горищі другого поверху, всередині якої були виявлені ящики з м'якими іграшками та двоспальне ліжко, на якому лежали три подушки від дивану, і на оббивці однієї з подушок з використанням ультрафіолетового світла виявлені сліди речовини невідомого походження в формі крапель;
• протокол допиту від 15 січня 2026 року малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведеного в присутності законного представника та психолога, та яка пояснила слідчому, що наприкінці лютого 2022 року вона разом зі своєю сім'єю переїхала мешкати до будинку своєї бабусі ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1 , де вона проживає зі своїм чоловіком ОСОБА_5 . В своїх поясненнях малолітня ОСОБА_10 описала те, як наприкінці грудня 2022 року ОСОБА_5 приходив до неї в кімнату п'ять днів поспіль, у вечірній час, торкався її тіла, заборонив розповідати про це кому-небудь, та врешті здійснив з нею половий акт, чим зробив їй боляче. Побідне повторилось на початку 2023 року, коли ОСОБА_5 прийшов до неї в кімнату вночі і знову здійснив з нею половий акт. Також потерпіла пояснила, що влітку 2023 року, коли вона з батьками приїжджала в гості до бабусі по п'ятницях і залишалась в будинку на всі вихідні, ОСОБА_5 вчиняв з нею полові акті раз на тиждень. Усі полові акти відбувались в її кімнаті, на ліжку. Вона зверталась до бабусі з проханням, що б вона попросила дідуся не приходити до неї в кімнату.
• протокол допиту від 16 січня 2026 року в якості свідка ОСОБА_14 , яка пояснила, що працює на посаді психолога в Центрі надання соціальних послуг Солоніцевської селищної ради Харківської області та має відповідну освіту, і що вона на прохання директора Центру у складі комісії з числа представників поліції, Служби у справах дітей та відділення соціальної роботи Центру виїхала до місця проживання дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для перевірки інформації, повідомленої в зверненні організації «СОС Дитяче містечко», про вчинення сексуального насильства над дитиною. Вона, як психолог, поспілкувалась з дитиною та встановила, з боку дідусем дитини вчинялись дії, які викликали у дитини страх і сильний дискомфорт, бо дії з боку дідуся мали характер статевого акту та вчинялись на ліжку за місце проживання дідуся, та які мали повторювальний характер
• протокол допиту від 16 січня 2026 року в якості свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що працює психолога в МБО «БФ «СОС Дитяче містечко», і що 22 грудня 2025 року вона відвідувала філію «Протопопівська гімназія» КЗ «Вільшанський ліцей» Солоніцевської селищної ради Харківської області для надання психологічної допомоги дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час першої бесіди дитина перебувала в стані тривожності і змогла пояснити лише те, що її дідусь торкався її інтимних частин тіла. Наступна зустріч з дитиною у неї, ОСОБА_15 , відбулась 05 січня 2026 року, і під час бесіди їй вдалось з'ясувати, що дідусем дитини вчинялись дії, які викликали у дитини страх і сильний дискомфорт, і що дитина намагалась чинити опір діям свого дідуся. З огляду на емоційний стан дитини під час надання відповідей на запитання, вона, ОСОБА_15 , кваліфікувала вчинені по відношенню до дитини дії як сексуальне насильство. Тому вона одразу повідомила про до Солоніцевської селищної ради Харківської області від імені організації, в якій працює;
• протокол допиту від 16 січня 2026 року свідка ОСОБА_13 , яка пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зі своїм чоловіком ОСОБА_5 , і що в неї є рідна донька ОСОБА_16 і онука ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підтвердила, що донька і онука наприкінці лютого 2022 року приїхали до неї проживати. Згодом вона, ОСОБА_13 , почала помічати зміни у поведінці ОСОБА_18 , яка стала замкненою, тривожною, почала уникати випадків перебування наодинці, і наполегливо просила, аби ОСОБА_19 не заходив до неї в кімнату. Такі прохання онука висловлювала не одноразово, але пояснити причину не хотіла, хоча виглядала наляканою. Згодом вона, ОСОБА_13 , помітила, що в її онуки виникає страх присутності її чоловік ОСОБА_19 ;
• висновок судово-медичної експертизи № 09-92/2026 від 19 січня 2026 року щодо проведеного огляду малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якої встановлено порушення дівочої пліви у вигляді розривів, у кількості трьох, давність яких на час обстеження становить понад два тижні;
• протокол від 19 лютого 2026 року додаткового допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведеного в присутності законного представника та психолога, та яка пояснила слідчому про обставини свого проживання в будинку своєї бабусі ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1 , де вона проживає зі своїм чоловіком ОСОБА_5 , і того, як ОСОБА_5 поводився з нею і вчиняв з нею дії, характерні для статевого акту;
• висновок психолога від 19 лютого 2026 року щодо оцінки проведеного допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в якому психолог вказав, що під час такого допиту виявлений комплекс ознак, які притаманні розповіді дитини про подію, яка пов'язана з фізичним розбещенням та зґвалтуванням;
• висновок судово-психологічної експертизи № 31 від 04 березня 2026 року, в якому вказано про відсутність у малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виявлено схильності до фантазування і до навіювання, і що вона могла правильно сприймати обставини події та може давати про них відповідні показання, і що подія кримінального провадження для неї була психотравмувальною та спричинила психологічні (моральні) страждання.
При вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою слідчий суддя враховує тяжкість покарання, яке може загрожувати йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється , а також те, що оголошена йому підозра у вчинені тяжкого злочину була визнана обґрунтованою під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя вважав підтвердженим наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; та незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши подані слідчим документи, дійшов переконання що вони підтверджують те, що раніше встановлені ризики не зменшилися, і такі ризик виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
За таких обставин, застосування до підозрюваного на даний час більш м'якого запобіжного заходу є неможливим, а тому раніше обраний запобіжний захід слід продовжити з метою запобігання існуючим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виникнення іншого ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим і прокурором не доведено належним чином.
Разом з цим, слід взяти до уваги ту обставину, що на даний час в межах з'ясування та перевірки обставин вчиненого кримінального правопорушення у слідчого є потреба в межах досудового розслідування вчинити процесуальні та слідчі дії, пов'язані з отриманням висновку судово-імунологічної експертизи; допитом малолітньої ОСОБА_10 у порядку передбаченому ст. 225 КПК України; дослідженням і перевіркою доводів підозрюваного та усунення, уразі виникнення, протиріч в доказовій базі; та розглядом клопотань сторони захисту; а також виконати вимоги ст. 290 КПК України щодо ознайомлення підозрюваного та захисника з матеріалами кримінального провадження; та скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Вчинення слідчим відповідних слідчих процесуальних дій вимагає додаткового часу. З огляду на ці обставини, на підставі клопотання слідчого постановою керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області від 11 березня 2026 року був продовжений строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 16 квітня 2026 року.
Разом з тим, доводи захисника про відсутність підстав та потреби у проведенні допиту малолітньої ОСОБА_10 у порядку передбаченому ст. 225 КПК України, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки слідчий у здійсненні своїх процесуальних повноважень щодо проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні є самостійним і втручатися в його діяльність заборонено. А тому визначення доцільності чи недоцільності проведення слідчої дії у кримінальному провадження є виключною компетенцією слідчого, і вирішення слідчим суддею в даному судовому провадженні заявленого клопотання не може бути способом впливу на процесуальну діяльність слідчого.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 квітня 2026 року включно.
Метою тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 poкy, п.32.SeriesA,№ 182 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, п.55. Series А, №300-А).
Крім того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддані суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
При вирішенні питання щодо можливості продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно звернути увагу, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя також бере до уваги, що інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу підозрюваного ОСОБА_5 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 квітня 2026 року включно.
При постановленні слідчим суддею 16 січня 2026 року ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був визначений розмір застави в сумі 332800,00 грн., достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених цим Кодексом. Раніше визначений розмір застави слід залишити без змін на період продовження запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 181, 194, 615 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - начальника СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 11 березня 2026 року по кримінальному провадженню № 12026221320000030 від 15 січня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити в межах досудового розслідування на строк до 16 квітня 2026 року включно.
Встановити для ОСОБА_8 заставу в розмірі 332800,00 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України (Реквізити: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк одержувача ДКСУ м. Київ, рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 630/43/26 від 13 березня 2026 року ( ОСОБА_5 ), Люботинський міський суд Харківської області).
В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_5 з під варти у зв'язку з внесенням застави вважати підозрюваного таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави згідно ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- з'являтися на виклик до органу досудового розслідування, прокурора або суду, а вразі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатись із с. Ударне Харківського району Харківської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з малолітньою потерпілою, її законними представниками і свідками та іншими учасниками кримінального провадження.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора або суду, а також про наслідки невиконання цих обов'язків.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним у цей же строк з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддяОСОБА_1