Справа № 629/7321/25
Номер провадження 3/629/6/26
25.03.2026 Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого - судді Харабадзе К.Ш., за участю секретаря - Петренко Ю.С., Діденко І.Ю., особи, у відношенні якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , адвокатів Смірнової Н.А., Свистуна А.В., розглянувши адміністративний матеріал стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, не є особою з інвалідністю, не є учасником бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , якому відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз'яснені права,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП,
У відношенні ОСОБА_1 інспектором Лозівського РВП ГУНП в Харківській області Палагута Ю.О. було складено протокол серії ЕПР1 № 412178 від 04.08.2025 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 04.08.2025 о 14 год. 10 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом KIA CERATO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в м. Лозова вул. Привокзальна, здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 та мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах з порожнини рота, звужені зіниці, поведінка не за обставинами та до проведення освідування на стан сп'яніння уповноваженою особою з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, здійснив вживання алкогольних напоїв, чим порушив п. 2.10є Правил Дорожнього руху України - вживання водієм ТЗ після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в письмових поясненнях просив закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що транспортним засобом о 14:10 год. 04.08.2025 не керував, факти, на які посилаються працівники поліції не відповідають дійсності. Зазначив, що з матеріалів відеозйомки, яка проводилася працівниками поліції, вбачається, що автомобіль не рухався, в ньому був вимкнений двигун. Крім того, автомобіль KIA CERATO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не мав жодних ушкоджень, притаманних ДТП. Протокол за ст. 124 КУпАП працівниками поліції не складався. Також, як вбачається з відеозапису, працівники поліції підійшли до припаркованого автомобіля о 13:29 год., разом з тим, в протоколі хибно зазначено, що він керував автомобілем о 14:10 год.
Представники особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Свистун А.В. та Смірнова Н.А. просили про закриття провадження у справі, зазначили, що матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. З наявних матеріалів справи не вбачається факту наявності дорожньо-транспортної пригоди за участі ОСОБА_1 04.08.2025. Крім того, така дорожньо-транспортна пригода не зафіксована і працівниками поліції. Наявний на відеозаписі транспортний засіб є цілим, без видимих механічних пошкоджень. Жодних інших ознак, які б свідчили про наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, не відображено ні на відеозаписі, ні за змістом зібраних у справі доказів.
Особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - інспектор Палагута Ю.О. в судовому засіданні зазначив, що він разом з поліцейським ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 04.08.2025 здійснювали патрулювання. Перебуваючи на вул. Привокзальна ними був виявлений транспортний засіб в зоні дії знаку 3.34. Підійшовши до водія, останній став заперечувати факт керування транспортним засобом, вказав, що транспортним засобом керував його друг, казав, що приїде дружина, яка буде керувати транспортним засобом. Транспортний засіб стояв, рух транспортного засобу зафіксовано не було. Водій зазначав, що керував транспортним засобом, і приїхав на місце, знаходився на місці водія. Особи, які були поруч, відмовилися від участі у якості свідків. Водій при поліцейських відкрив пляшку, повідомив, що там знаходиться коньяк, і став пити.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який працює поліцейським ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, показав, що в літку під час патрулювання з інспектором Лозівського РВП ГУНП в Харківській області Палагутою Ю.О. був виявлений транспортний засіб, який був припаркований в зоні знаку 3.34. Транспортний засіб не рухався, двигун був вимкнений. Зупинка транспортного засобу поліцейським під час керування водієм не здійснювалася. ОСОБА_4 повідомив, що транспортним засобом не керував, а керував його друг, який припаркував авто, а він прийшов до авто зі сторони, з якої не міг бачити знак. Потім вказав, що приїхав на авто до вокзалу для того щоб зустріти дружину, та після зупинки транспортного засобу почав вживати алкоголь. Свідків події не було. У водія було виявлено різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, на що останній відмовився. Потім, у присутності поліцейських водій випив з пляшки алкоголь. Ним було складено відносно ОСОБА_4 постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення дії дорожнього знаку 3.34, а інспектором Палагутою Ю.О. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Диспозицією частини четвертої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Однак, дослідивши додані до протоколу відеозаписи з портативних відеореєстраторів, суд установив, що з них не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом KIA CERATO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , при цьому притягуваний вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнавав та надавав послідовні пояснення, що він не керував цим транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, вживав алкоголь коли прибув на місце, оскільки далі керувати авто повинна була його дружина.
Крім того, матеріали про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів про вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди.
Відтак суд установив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Тож, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №2 3-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Також Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
За висновком ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Щодо відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
У постанові від 26.04.2018 по справі № 338/1/17 Верховним Судом зроблено висновок, згідно із яким саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших доказів у справі, не може бути беззаперечним доказом вини, адже у протоколі викладаються фактичні обставини вчинення правопорушення, які повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували винуватість особи.
Аналізуючи у сукупності викладені в протоколі обставини, докази по справі, суд встановив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП 1 № 412178 від 04.08.2025, закрити, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ